ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2006 Справа N 20-3/091
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В., Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємця Ц.В.Ф., м. Севастополь
на постанову від 19.10.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду
у справі N 20-3/091
господарського суду м. Севастополя
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності Ц.В.Ф.,
м. Севастополь
до
Управління транспорту та зв'язку Севастопольської міської
державної адміністрації, м. Севастополь
Севастопольської міської державної адміністрації,
м. Севастополь
про визнання недійсними результатів конкурсу
за участю представників сторін:
від позивача - Ц.В.Ф.
від відповідача - Куніцин О.В.
В С Т А Н О В И В:
Приватним підприємцем Ц.В.Ф. заявлено позов до Управління
транспорту і зв'язку Севастопольської міської державної
адміністрації про визнання недійсними результатів конкурсу.
На обгрунтування позову зазначено порушення відповідачами
Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на
автобусному маршруті загального користування.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 03.06.05
залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 19.10.05 у задоволенні позову відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що позовна вимога про
визнання недійсним рішення конкурсного комітету, щодо визначення
переможцем конкурсу приватного підприємства "Зеніт-транзит" не
підлягає задоволенню, оскільки позов до цього підприємства не
заявлявся. Оскільки ця позовна вимога не підлягає задоволенню, то
не підлягають задоволенню інші позовні вимоги.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
приватний підприємець Ц.В.Ф. просить скасувати ухвалені у справі
рішення, винести нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити,
посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального
та процесуального права, зокрема, Закону України "Про
автомобільний транспорт" ( 2344-14 ) (2344-14)
та Порядку проведення
конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті
загального користування, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 29.01.03 N 139 ( 139-2003-п ) (139-2003-п)
.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що розпорядження Голови
Севастопольської міської державної адміністрації від 16.11.04 за
N 1748 "Про оголошення конкурсу на перевезення пасажирів на
автобусних маршрутах загального користування" - оголошено конкурс
на міські і приміські автобусні маршрути загального користування.
Міський комітет по організації і проведенню конкурсів
зобов'язано опублікувати оголошення в газеті "Севастопольські
ізвестія".
Розпорядженням голови Севастопольської міської адміністрації
від 21.03.03 за N 415р затверджено склад конкурсного комітету по
перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального
користування.
Оголошення щодо проведення конкурсу опубліковано 15.01.05, а
18.02.05 відбулося засідання конкурсного комітету, за результатами
якого переможцем конкурсу визнано приватне підприємство
"Зеніт-Автотранс", а позивач зайняв друге місце.
Позивач стверджує, що при проведенні конкурсу були порушені
положення ст. 45 Закону України "Про автомобільний транспорт"
( 2344-14 ) (2344-14)
, пункт 12 Порядку проведення конкурсу, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.03 за N 139
( 139-2003-п ) (139-2003-п)
.
Розпорядженням голови Севастопольської міської адміністрації
від 25.04.05 за N 506р "Про результати проведення службового
розслідування роботи конкурсного комітету по визначенню переможців
з транспортних перевезень пасажирів на автобусних маршрутах
загального користування" скасовано розпорядження від 21.03.03 за
N 415 "Про склад конкурсного комітету по перевезенню пасажирів на
автобусних маршрутах загального користування" та від 16.11.04 за
N 1748-р "Про оголошення конкурсу на перевезення пасажирів на
автобусних маршрутах загального користування".
В преамбулі розпорядження зазначено, що підставою для його
видання стало проведення службового розслідування та рекомендації
Севастопольського міського територіального відділення
Антимонопольного комітету від 01.04.05 за N 5/160.
З додатку до розпорядження голови міської адміністрації від
21.03.03 за N 415 визначено персональний та кількісний склад
конкурсного комітету.
З протоколу N 2 від 18.02.05 засідання конкурсного комітету,
за результатами якого було визначено переможця об'явленого
15.01.05 конкурсу вбачається, що в засіданні комітету замість
членів комітету приймали участь інші особи.
В матеріалах справи міститься запит Севастопольського
міського територіального відділення Антимонопольного комітету та
відповідь територіального відділення на ухвалу суду від 28.07.05
(арк.спр. 136-138 т.1).
Розглядаючи справу судові інстанції не дали оцінку вказаним
документам, не з'ясували підстав для їх прийняття, зокрема,
розпорядження голови міської адміністрації від 25.04.05 за N 506р,
не витребували і не дали оцінки матеріалам, що слугували для
видання цього розпорядження, проведення перевірки Антимонопольним
комітетом та рекомендацій, що були надані міській адміністрації,
на які є посилання у розпорядженні N 506р.
Крім того, судові інстанції не з'ясували якими документами,
крім положень Закону "Про автомобільний транспорт" ( 2344-14 ) (2344-14)
та
Порядку проведення конкурсу ( 139-2003-п ) (139-2003-п)
регламентовано
діяльність конкурсного комітету, чи розроблялись такі документи
місцевою адміністрацією які б деталізували порядок проведення
конкурсу та визначення переможця.
Відповідно до ст. 44 Закону України "Про автомобільний
транспорт" ( 2344-14 ) (2344-14)
- проведення конкурсу та визначення умов
перевезень покладаються на замовників перевезень, тобто, у даному
випадку, Севастопольську міську адміністрацію. Чи дотримані
замовником конкурсу вимоги глави 10 Закону та Порядку проведення
конкурсу ( 139-2003-п ) (139-2003-п)
судовими інстанціями з'ясовано не в
повному обсязі.
Зважаючи на те, що господарські суди першої та другої
інстанцій не з'ясували всіх обставин справи, не встановили дійсні
права та обов'язки сторін, не надали обставинам справи належної
оцінки, а тому ухвалені ними рішення не можуть вважатися законними
і обгрунтованими у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа
передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої
інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно
з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, з'ясувати дійсні права і обов'язки сторін і в залежності
від встановленого правильно застосувати матеріальний закон, що
регулює спірні правовідносини та прийняти основане на законі
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Севастополя та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.10.05
скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду
м. Севастополя в іншому складі суддів.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська