ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2006 Справа N 2/273
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 27.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кравчука Г.А.
суддів: Рогач Л.І., Мачульського Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
та касаційне подання Фонду державного майна України та заступника
прокурора м. Києва
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.07.2005 р.
у справі N 2/272
господарського суду м. Києва
за позовом Фонду державного майна України
до
1) Закритого акціонерного товариства "Систем Кепітал
Менеджмент",
2) Відкритого акціонерного товариства "Центральний
гірничо-збагачувальний комбінат",
3) Закритого акціонерного товариства "Донгорбанк",
4) Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку
про заборону вчинення дій, направлених на проведення
додаткової емісії акцій Відкритого акціонерного товариства
"Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:
- Шрамко А.В., дов. N 272 від 01.06.2005 р.;
- худзь В.В., дов. N 219 від 14.05.2005 р.;
відповідача-1:
- Курілко С.Є., дов. N 823 від 20.04.2005 р.;
відповідача-2:
- Середа Н.В., дов. N 05/01 від 04.01.2005 р.;
відповідача-3:
- Курілко С.Є., дов. N 3507 від 31.05.2005 р.;
відповідача-4:
- Васильківська В.Є., дов. N 100/12909 від 07.09.2005 р.;
прокуратури:
- Турлова Ю.А., старший прокурор відділу ГПУ, посв. N 280;
- Макагон Ю.І., старший прокурор відділу ГПУ, посв. N 312.
В С Т А Н О В И В:
У травні 2005 р. Фонд державного майна України (далі -
позивач, Фонд) звернувся до господарського суду м. Києва з позовом
до Закритого акціонерного товариства "Систем Кепітал Менеджмент"
(далі - відповідач-1, ЗАТ "СКМ"), Відкритого акціонерного
товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі -
відповідач-2, Комбінат), Закритого акціонерного товариства
"Донгорбанк" (далі - відповідач-3, Банк) та Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку (далі - відповідач-4,
Держкомісія) з вимогами:
- заборонити відповідачам до моменту вирішення даної справи
по суті вчиняти будь-які дії, направлені на затвердження та
реєстрацію в установленому порядку результатів додаткової емісії
акцій Комбінату, питання про проведення якої було розглянуто на
загальних зборах цього емітента 18.04.2005 р.;
- скасувати результати голосування на загальних зборах
Комбінату, проведеного 18.04.2005 р. з питань збільшення
статутного фонду та проведення додаткової емісії акцій цього
товариства;
- заборонити ЗАТ "СКМ" до моменту виконання зобов'язань,
передбачених договорами купівлі-продажу від 31.01.2001 р.
N КПП-306 та від 16.07.2004 р. N КПП-452 пакетів акцій Комбінату,
брати участь самостійно або через уповноважених осіб належними
йому на праві власності акціями цього емітента в загальних зборах
акціонерів Комбінату з питань збільшення статутного фонду та
проведення додаткової емісії акцій цього товариства;
- зобов'язати Комбінат в установленому порядку провести
повторні загальні збори акціонерів Комбінату з питань збільшення
статутного фонду та проведення додаткової емісії акцій цього
товариства, в яких заборонити ЗАТ "СКМ" самостійно або через
уповноважених осіб голосувати з питань збільшення статутного фонду
та проведення додаткової емісії акцій цього товариства;
- заборонити Держкомісії реєструвати інформацію про емісію
акцій та реєструвати випуск акцій Комбінату відповідно до рішення
про проведення додаткової емісії акцій, прийнятого на загальних
зборах Комбінату 18.04.2005 р.
Позовні вимоги Фонду мотивовані тим, що проведення додаткової
емісії акцій Комбінату призведе до зменшення частки ЗАТ "СКМ" у
статутному фонді Комбінату і він не зможе належним чином через
прийняття відповідних рішень загальними зборами акціонерів,
спостережною радою, правлінням, головою правління, іншими органами
забезпечити виконання зобов'язань, обумовлених договорами
купівлі-продажу пакетів акцій, в обсягах, обумовлених умовами цих
договорів. Крім того, за твердженням Фонду, у разі зменшення
частки покупця в статутному фонді підприємства у випадку
встановлення невиконання покупцем договірних зобов'язань Фонд
зможе повернути менший пакет акцій відносно статутного фонду
підприємства, ніж було продано за договорами купівлі-продажу,
тобто в такому випадку зменшиться відповідальність покупця за
невиконання ним зобов'язань. Одночасно, зменшення частки покупця в
статутному фонді підприємства є зміною договорів купівлі-продажу
акцій, оскільки в чинній редакції договорів купівлі-продажу
відображено чіткий показник розміру у відсотках придбаних пакетів
акцій. Відповідно до п. 134 Державної програми приватизації,
затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. N 1723-III
( 1723-14 ) (1723-14)
, зміни, що вносяться до договорів купівлі-продажу,
укладених в процесі приватизації, не можуть передбачати зменшення
відповідальності покупця за невиконання ним зобов'язань.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.2005 р., яке
залишено без змін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 11.07.2005 р. Фонду в задоволенні позовних
вимог відмовлено повністю. Судові рішення мотивовані тим, що
збільшення статутного фонду Комбінату здійснено з дотриманням
вимог ст.ст. 10, 15, 38, 41, 42 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, ст.ст. 526, 528 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Фонд та заступник прокурора м. Києва не погодились з
постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.07.2005 р., у зв'язку з чим звернулись до Вищого господарського
суду України відповідно з касаційною скаргою та касаційним
поданням, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та
рішення господарського суду м. Києва від 06.06.2005 р. повністю і
прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. За
твердженням позивача, господарський суд апеляційної інстанції при
винесенні вищевказаної постанови неправильно застосував норми
матеріального і процесуального права, а саме ст.ст. 30, 35, 41,
42, 45 Закону України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
,
ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підпункт 4 пункту 1 ст. 16
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Перший і другий відповідачі у поданих відповідно до ст. 111-2
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відзивах просять відмовити Фонду і
заступнику прокурора м. Києва у задоволенні відповідно касаційної
скарги і касаційного подання, та залишити без змін постанову
Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2005 р. і
рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.2005 р.
Інші відповідачі відзиви на подані касаційну скаргу і
касаційне подання не надіслали, що згідно ст. 111-2 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не перешкоджає перегляду постанови апеляційного
господарського суду, яка оскаржується.
В судовому засіданні 28.12.2005 р. прокурор заявив усне
клопотання, з яким погодився представник позивача, про передачу
касаційної скарги Фонду та касаційного подання заступника
прокурора м. Києва і даної справи згідно пункту 7 розділу VII
"Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі - Кодекс) для вирішення до
Вищого адміністративного суду України, оскільки вважає, що ця
справа виходячи із змісту ст. 3, пункту 4 ст. 17 цього Кодексу
ґрунтується на адміністративно-правових відносинах.
З метою розгляду клопотання в судовому засіданні було
оголошено перерву до 18.01.2006 р. до 14 год. 10 хв.
Розглянувши клопотання прокурора про передачу даної справи
для вирішення до Вищого адміністративного суду України та надані
першим і другим відповідачами письмових заперечень, колегія суддів
Вищого господарського суду України відхилила його з таких підстав.
Відповідно до частини другої ст. 4 Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі
публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений
інший порядок судового вирішення.
Пунктом 4 частини першої ст. 17 названого Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
визначено зокрема, що компетенція адміністративних судів
поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у
випадках, встановлених законом.
Згідно підпункту 1 частини першої ст. 3 Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративною
справою) є переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, в якому хоча б однією із сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Чинне законодавство, а саме ст.ст. 7 і 29 Закону України "Про
приватизацію державного майна" ( 2163-12 ) (2163-12)
чітко визначають
компетенцію і перелік підстав для звернення Фонду як державного
органу приватизації з позовом до суду, що по суті є визначенням
частини його владних управлінських повноважень. Одночасно, частина
п'ята ст. 7 вказаного вище Закону та п. 7 Тимчасового положення
про Фонд державного майна України, затвердженого постановою
Верховної Ради України від 07.07.1992 р. N 2558-XII ( 2558-12 ) (2558-12)
зазначають, що державні органи приватизації не мають права
втручатися в діяльність підприємств, за винятком випадків,
передбачених законодавством України та установчими документами цих
підприємств.
Серед визначених в нормах вище вказаного Закону ( 2163-12 ) (2163-12)
підстав звернення Фонду до суду відсутні підстави, які наведені
ним в даному позові, у зв'язку з чим колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що позов, який є
предметом розгляду у даній справі, є по суті
господарсько-правовим, а не публічно-правовим і підлягає вирішенню
з урахуванням підвідомчості його господарському суду за правилами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України також
зазначає, що дана справа не є адміністративною і з огляду на
участь в ній в якості відповідача-4 Державної комісії з цінних
паперів та фондового ринку, оскільки, як вбачається з позову
Фонду, спір між ним та Держкомісією відсутній. Вимога позивача
заборонити Держкомісії реєструвати інформацію про емісію акцій та
реєструвати випуск акцій Комбінату відповідно до рішення про
проведення додаткової емісії акцій, прийнятого на загальних зборах
Комбінату 18.04.2005 р., не витікає з реалізації останньою власних
владних управлінських функцій і не є реалізацією Фондом владних
управлінських повноважень відповідно до чинного законодавства.
У зв'язку з відсутністю судді Грейц К.В. за розпорядженням
заступника Голови Вищого господарського суд України від
28.12.2005 р. справа розглядається Вищим господарським судом
України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. - головуючого,
Рогач Л.І. та Мачульського Г.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представників сторін і прокурора матеріали справи та доводи Фонду
і заступника прокурора м. Києва, викладені, відповідно, у
касаційній скарзі та касаційному поданні, перевіривши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність їх юридичної
оцінки, і застосування господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального і процесуального права в ухвалених
ними рішеннях, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає, що зазначені касаційна скарга і касаційне подання не
підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,
касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин
справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права.
Рішенням господарського суду м. Києва від 06.06.2005 р. та
постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.07.2005 р. встановлено, що за договором купівлі-продажу
N 200103/01-А від 20.01.2003 р., укладеним з компанією "DETROIT
COLD ROLLING COMPANY L.C." і узгодженим 11.02.2003 р. з Фондом, та
договором купівлі-продажу N КПП-452 від 16.07.2004 р., укладеним з
Фондом, ЗАТ "СКМ" придбав у власність два пакети акцій Комбінату
відповідно у кількості 137 812 751 шт. та 275 625 501 шт., а
всього 413 438 252 шт. Придбані пакети акцій становлять 75%
статутного фонду товариства.
Як свідчать зібрані у справі матеріали, за умовами п. 5.2
договору N 200103/01-А від 20.01.2003 р. після передачі пакета
акцій до ЗАТ "СКМ" перейшли невиконані Продавцем зобов'язання, які
закріплені в договорі купівлі-продажу пакету акцій Комбінату
N КПП-306 від 31.01.2001 р., зокрема, в межах корпоративних прав
забезпечити здійснення програми технічної реконструкції
виробництва, впровадження прогресивних технологій на Комбінаті,
недопущення скорочення кількості робочих місць
промислово-виробничого персоналу, які існували на момент
оголошення конкурсу, збереження основних профілів діяльності,
загальних обсягів виробництва продукції Комбінату, які існували на
момент оголошення конкурсу тощо.
Крім того, відповідно до п. 11 договору N КПП-452 від
16.07.2004 р. ЗАТ "СКМ" взяло на себе виконання зобов'язань щодо
збереження профілю діяльності підприємства протягом 5 років,
зокрема, основних видів економічної діяльності товариства, які
існують на момент підписання договору купівлі-продажу пакета
акцій, здійснення комплексу заходів щодо збереження технологічної
єдності виробництва та технологічних циклів, збереження та
раціональне використання робочих місць протягом 5 років з моменту
підписання договору купівлі-продажу пакета акцій, забезпечення
належного утримання об'єктів соціально-побутового призначення,
сприяння залученню інвестицій у розвиток підприємства,
забезпечення своєчасного внесення поточних платежів до державного
бюджету та місцевих бюджетів тощо.
18.04.2005 р. відбулись чергові загальні збори акціонерів
Комбінату, в порядку денному яких, крім інших, розглядались
питання щодо збільшення статутного фонду (капіталу) Комбінату та
про додатковий випуск його акцій. Метою випуску акцій згідно
прийнятого 18.04.2005 р. рішення загальних зборів акціонерів є
збільшення статутного капіталу шляхом залучення додаткових
фінансових ресурсів для реконструкції та модернізації виробництва
товариства, поповнення обігових коштів (копія протоколу
а.с.72-77).
Попередніми судовими інстанціями було встановлено (і це
підтверджується зібраними у справі матеріалами), що для участі у
загальних зборах було зареєстровано 49 акціонерів та їх
повноважних представників із загальною кількістю голосів
546 708 749, що складає 99,176% від загальної кількості голосів
акціонерів у його статутному капіталі.
Рішення про збільшення статутного фонду (капіталу) Комбінату
було прийнято 546 693 357 голосами акціонерів, що складає 99,997%
від загальної кількості голосів акціонерів присутніх на загальних
зборах, а про додатковий випуск його акцій - 546 694 749 голосами,
що складає 99,997% від загальної кількості голосів акціонерів
присутніх на загальних зборах (копія витягу з протоколу N 1
загальних зборів акціонерів Комбінату від 18.04.2005 р.,
а.с.70-71).
Колегія судів Вищого господарського суду України погоджується
з висновками місцевого та апеляційного господарського судів про
те, що за такої кількості зареєстрованих голосів вказані вище
збори акціонерів були правомочними, оскільки згідно частини
восьмої ст. 41 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
загальні збори акціонерів визнаються правомочними,
якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту
товариства більш як 60% голосів, а рішення про збільшення
статутного фонду (капіталу) підприємства та про додатковий випуск
його акцій прийнято акціонерами Комбінату правомірно, оскільки
згідно частини другої ст. 42 вказаного закону та абзацу другого
частини четвертої ст. 159 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
воно повинно
прийматись простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь
у зборах.
Місцевим та апеляційним господарськими судами також було
встановлено (і це підтверджується матеріалами справи), що на
момент прийняття загальними зборами Комбінату рішення про
збільшення статутного фонду (капіталу) підприємства та про
додатковий випуск його акцій, всі раніше випущені акції у
загальній кількості 551 251 000 шт. загальною номінальною вартістю
137 812 750,00 грн. були розміщені серед акціонерів Комбінату та
оплачені останніми в повному обсязі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
встановлення господарськими судами даної обставини є суттєвим, у
зв'язку з чим погоджується з їх висновками, що відповідно до
частини першої ст. 38 Закону України "Про господарські товариства"
( 1576-12 ) (1576-12)
та ст. 156 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
Комбінат вправі був
збільшувати статутний фонд і відповідно проводити додаткову емісію
акцій, оскільки зазначені норми законів надають право акціонерному
товариству збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені
його акції повністю сплачені за вартістю, не нижче номінальної.
Оскільки метою випуску акцій згідно прийнятого 18.04.2005 р.
рішення загальних зборів акціонерів є збільшення статутного
капіталу шляхом залучення додаткових фінансових ресурсів для
реконструкції та модернізації виробництва товариства, господарські
суди прийшли до висновку, що таким чином Комбінат здійснював
заходи, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань за
договорами купівлі-продажу пакетів акцій. В зв'язку з цим суди
зазначили, що доводи позивача про ухилення відповідача-1 від
виконання взятих на себе зобов'язань не приймаються.
Відносно доводів Фонду про зменшення відповідальності
ЗАТ "СКМ" внаслідок збільшення статутного фонду та додаткового
випуску акцій колегія суддів Вищого господарського суду України
зазначає таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами було
встановлено (дана обставина підтверджується копією протоколу), що
згідно рішення загальних зборів акціонерів Комбінату про
додатковий випуск акцій його акціонери мають переважне право на
придбання акцій, що випускаються додатково, у кількості,
пропорційній їх частки у статутному капіталі на дату прийняття
рішення про випуск акцій, тобто на 18.04.2005 р. на першому етапі
реалізації акцій і на її другому етапі. Виходячи з цього рішення
господарські суди зробили висновок, що ЗАТ "СКМ" має переважне
право як акціонер Комбінату на придбання акцій додаткової емісії,
та забезпечення в подальшому в межах корпоративних прав виконання
прийнятих зобов'язань перед державою. Даний висновок колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає таким, що
ґрунтується на чинному законодавстві, оскільки, зокрема, згідно
частини третьої ст. 38 Закону України "Про господарські
товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
акціонери користуються переважним правом
на придбання додатково випущених акцій.
Як свідчать рішення місцевого та апеляційного господарських
судів, необґрунтованими є твердження Фонду про порушення ЗАТ "СКМ"
п. 134 Державної програми приватизації, затвердженої Законом
України від 18.05.2000 р. N 1723-III ( 1723-14 ) (1723-14)
.
Згідно цього пункту до договорів купівлі-продажу, укладених у
процесі приватизації, за згодою сторін можуть вноситися зміни
відповідно до Положення про внесення змін до договорів
купівлі-продажу державного майна, затвердженого Фондом. Зміни, що
вносяться до договорів купівлі-продажу, укладених в процесі
приватизації, не можуть передбачати:
- зменшення відповідальності покупця за невиконання ним
зобов'язань;
- зменшення загального обсягу інвестицій, визначених
договором купівлі-продажу.
Місцевим та апеляційним господарськими судами не було
встановлено (і такі докази відсутні в матеріалах справи), що до
договорів купівлі-продажу пакетів акцій NN 200103/01-А від
20.01.2003 та N КПП-452 від 16.07.2004 р. вносились такі зміни і
доповнення.
За таких обставин колегія судів Вищого господарського суду
України погоджується з зазначеними вище висновками місцевого та
апеляційного господарського судів про недоведення позивачем
порушень відповідачем-1 його прав та законних інтересів внаслідок
голосування відповідачем-1 на загальних зборах акціонерів,
проведених 18.04.2005 р., питання про збільшення статутного фонду
та проведення додаткової емісії акцій. Фонд документально, як того
вимагає ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не довів свої позовні
вимоги. Всі вони ґрунтуються не на конкретних доказах і не на
зафіксованих у встановленому порядку конкретних порушеннях
ЗАТ "СКМ" умов договорів купівлі-продажу пакетів акцій Комбінату
N 200103/01-А від 20.01.2003 р., N КПП-452 від 16.07.2004 р. або
чинного законодавства, які виявлені Фондом при здійсненні контролю
виконання умов вказаних договорів, а на припущеннях, які, на його
погляд, можуть мати місце.
Крім того, колегія суддів зазначає, що зібрані у справі
матеріали свідчать, що ні на момент розгляду даної справи в
місцевому суді, і ні на момент її розгляду в апеляційному і
касаційному судах рішення загальних зборів акціонерів Комбінату
від 18.04.2005 р. про збільшення його статутного фонду та
проведення додаткової емісії акцій в судовому порядку не
оскаржувалось і не визнавалось недійсним, тобто воно є чинним і
підлягає виконанню. У зв'язку з зазначеним правові підстави для
задоволення позовних вимог і касаційної скарги також відсутні.
З огляду на вище викладене та беручи до уваги, що за
результатами розгляду касаційних скарг фактів неправильного
застосування Київським апеляційним господарським судом при
винесенні постанови від 11.07.2005 р. норм матеріального і
процесуального права, а саме ст.ст. 30, 35, 41, 42, 45 Закону
України "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
, ст. 1 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підпункту 4 пункту 1 ст. 16 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
не встановлено, касаційна інстанція вважає, що вказана
постанова апеляційного господарського суду відповідає вимогам
ст. 43 ГПК України, щодо всебічного, повного та об'єктивного
розгляду всіх обставин справи в їх сукупності на підставі закону,
у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін, а касаційна
скарга Фонду та касаційне подання заступника прокурора м. Києва -
залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 та 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора про передачу справи N 2/273
господарського суду м. Києва на розгляд до Вищого
адміністративного суду України відхилити.
Касаційну скаргу Фонду державного майна України та касаційне
подання заступника прокурора м. Києва на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 11.07.2005 р. у справі
N 2/273 господарського суду м. Києва залишити без задоволення, а
вказану постанову - без змін.
Головуючий суддя Г.А.Кравчук
Суддя Л.І.Рогач
Суддя Г.М.Мачульський