ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18.01.2006 Справа N 2-5/1427.1-2005
Відмовлено у порушенні провадження з перегляду
ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України
від 23 березня 2006 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого [...], суддів: [...], розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу Малого підприємства "XXX", м.
Р-ськ, на постанову від 17.10.2005 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі N 2-5/1427.1-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим за позовом Малого підприємства "XXX",
м. Р-ськ, до Комунального підприємства житлово-експлуатаційного
об'єднання H-cького району м. Р-ськa
про перегляд рішення арбітражного суду Автономної Республіки
Крим від 10 - 16 листопада 1999 року за нововиявленими обставинами,
за участю представників
сторін: від позивача - не з'явилися, від відповідача - [...],
встановив:
Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки Крим від 10 -
16.11.99 р. задоволено частково позов Малого підприємства "XXX" до
ЖЕО H-cького району м. Р-ськa, Виконкому H-cького району Ради
народних депутатів про стягнення заборгованості за договором
підряду N 1 від 01.01.96 р. в сумі 61358,54 грн. Стягнуто з
відповідача на користь позивача суму боргу 39031,44 грн., 1 951,57
грн. держмита, 69 грн. витрат за інформаційно-технічне
забезпечення арбітражного процесу. В частині стягнення пені та
збитків у розмірі 22327,10 грн. залишено без розгляду.
Мале підприємство "XXX" звернулося до господарського суду
Автономної Республіки Крим із заявою про перегляд за
нововиявленими обставинами рішення арбітражного суду Автономної
Республіки Крим від 10 - 16.11.99 року та просить стягнути з
відповідача 137262,44 грн. в т. ч. 74257,00 грн. основного боргу,
52569,64 грн. втрат від інфляції, 10435,80 грн. - 3 % річних.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
29.07.2005 змінено рішення арбітражного суду Автономної Республіки
Крим від 10 - 16 листопада 1999 року. Стягнуто з відповідача на
користь позивача заборгованість у розмірі 137262,44 грн., 1414,12
грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу та 2000,00 грн. витрат по оплаті
судової експертизи. Стягнуто з відповідача на користь ТОВ "YYY"
4000,00 грн. вартості проведеної експертизи.
Суд мотивував своє рішення тим, що у зв'язку з проведенням
будівельно-бухгалтерської експертизи було виявлено, що вартість
ремонтно-будівельних робіт по договору підряду N 1 від 01.01.96 р.
станом на 5 березня 2003 року складає з ПДВ 220779,54 грн., за
роботи сплачено 208071,46 грн. Сума заборгованості відповідача
складає 86965,08 грн. з ПДВ, у зв'язку з тим, що у ЖЕО малась
заборгованість перед позивачем на 10 січня 1996 року у розмірі
74257,00 грн.
Даний факт, зазначає суд не знайшов відображення у рішенні
арбітражного суду від 10 - 16.11.99 р., оскільки відповідач ЖЕО
H-cького району м. Р-ськa приховало факт наявності перехідної
заборгованості з 1995 року по 1996 рік.
Крім того, відповідно із ст. 214 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, за вимогами кредитора, зобов'язаний сплатити суму
боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три відсотка річних з простроченої суми.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.10.2005 скасовано рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 29.07.2005. В задоволенні заяви Малого
підприємства "XXX" про перегляд рішення арбітражного суду
Автономної Республіки Крим від 10 - 16.11.99 за нововиявленими
обставинами відмовлено. Стягнуто з позивача на користь ТОВ "YYY"
4000 грн. вартості проведення експертизи.
Обґрунтовуючи постанову, апеляційний суд посилається на те, що під
нововиявленими обставинами розуміють факти, а не нові докази, які
своєчасно не були надані сторонами, відновлення позивачем
облікової документації, яка була ним втрачена по суб'єктивним
причинам на час розгляду справи у 1999 році, не можуть вважатися
нововиявленою обставиною.
Фактично, зазначає суд, у заяві про перегляд рішення за
нововиявленими обставинами позивач збільшив позовні вимоги.
Оскаржуючи постанову апеляційного суду скаржник просить її
скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 29.07.2005 залишити без змін посилаючись на те, що при
винесенні постанови апеляційним судом порушено норми матеріального
та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що на момент розгляду справи в 1999
році була перехідна з 1995 р. на 1996 р. заборгованість
відповідача перед позивачем на суму 74257 грн.
Висновок експертизи, зазначає скаржник, та інші документи, які
надані позивачем є доказами, які підтверджують факт наявності
перехідної заборгованості, про яку позивач не знав на момент
розгляду справи.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку
встановлених судом фактичних обставин справи та її повноту,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Мале підприємство "XXX" звернулося до господарського суду
Автономної Республіки Крим із заявою про перегляд рішення
арбітражного суду Автономної республіки Крим від 10 - 16.11.99
року за нововиявленими обставинами.
Правовою підставою для перегляду зазначеного рішення за
нововиявленими обставинами Мале підприємство "XXX" вказало на
відновлення в 2000 році втраченої облікової документації та
встановлення факту наявності заборгованості відповідача перед
позивачем станом на 10.01.96 в сумі 74257 грн., що підтверджується
висновком судово-бухгалтерської експертизи.
Зазначений факт не знайшов відображення у рішенні арбітражного
суду Автономної Республіки Крим від 10 - 16.11.99 р., оскільки
відповідач - Житлово-експлуатаційне об'єднання H-cького району м.
Р-ськa приховало факт наявності перехідної заборгованості з 1995
року по 1996 рік.
Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за
нововиявленими обставинами регулюється розділом ХІІІ
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути прийняте
ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими
обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути
відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти,
на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші
факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час
розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі
заявникові на час розгляду справи.
Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на
підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами або
прокурором.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те,
що відновлення позивачем облікової документації, яка була ним
втрачена по суб'єктивним причинам на час розгляду справи у 1999
році, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки під
нововиявленими обставинами розуміють факти, а не нові докази, які
своєчасно не були надані сторонами.
Крім того, апеляційний суд підставно зазначив, що у заяві про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач фактично
збільшив позовні вимоги, оскільки в позовній заяві позивач просив
стягнути з відповідача 39031, 44 грн. основного боргу, пеню у сумі
20277,10 грн. та збитки у сумі 2050,00 грн., тоді як в заяві про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач просить
cтягнути з відповідача 126826,64 грн. боргу з врахуванням індексу
інфляції, 10435,80 грн. - 3 % річних, 4150 грн. витрат на юридичні
послуги та 1372,62 грн. державного мита.
Посилання скаржника на те, що нововиявленою обставиною є не
висновок і правова експертиза документів, а факт наявності
перехідної заборгованості відповідача перед позивачем до уваги не
приймається, оскільки про наявність перехідної заборгованості
позивачу було відомо, що також встановлено апеляційним судом та
підтверджено матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення
повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та
надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.
В решті касаційна скарга стосується спростування обставин справи,
встановлених судом апеляційної інстанції, а також заперечень щодо
оцінки судом наявних у справі доказів, тому судом касаційної
інстанції до уваги не приймаються з огляду на вимоги ч. 2 ст.
111-5 та ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає
юридичну оцінку, дану Севастопольським апеляційним господарським
судом обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи
та чинному законодавстві і підстав для задоволення касаційної
скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України постановив:
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
17.10.2005 у справі N 2-5/1427.1-2005 залишити без змін, а
касаційну скаргу - без задоволення.