ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2006 Справа N 15-5/94-04-2711
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу
ВАТ по газопостачанню та газифікації "Одесагаз"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23-25.08.2005 року
у справі N 15-5/94-04-2711
за позовом ВАТ з газопостачання та газифікації "Одесагаз"
до дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
про зобов'язання укласти договір
та за зустрічним позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК
"Нафтогаз України"
до ВАТ з газопостачання та газифікації "Одесагаз"
про зобов'язання укласти договір
за участю представників:
позивача - Ельчібекян І.М.,
відповідача - Овдіна Ю.Б.
В С Т А Н О В И В:
Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.3005
року у справі N 15-5/94-04-2711 (судді: Щотка С.О., Подоляк О.А.,
Семчук В.В.) рішення господарського суду Одеської області від
20.09.2004 року у даній справі скасоване в частині задоволення
первісного позову щодо зобов'язання дочірньої компанії
"Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" укласти договір на
транспортування природного газу в редакції пункту 6.2., викладеній
ВАТ з газопостачання та газифікації "Одесагаз" в поясненнях до
позову від 07.06.2004 року N 21/17-737. В цій частині справа
передана на новий розгляд господарському суду Одеської області.
В решті рішення залишене без змін.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.06.2005
року (суддя Петров В.С.) позовні вимоги ВАТ з газопостачання та
газифікації "Одесагаз" до дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК
"Нафтогаз України" про зобов'язання укласти договір задоволені:
зобов'язано дочірню компанію "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
укласти з ВАТ з газопостачання та газифікації "Одесагаз" пункт 6.2
тексту договору на траспортування природного газу для потреб
населення від 30.03.2005 року у наступній редакції: "Газозбутова
організація здійснює оплату послуг по транспортуванню природного
газу шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок
газотранспортної організації, в порядку встановленому Алгоритмом
розподілу коштів, затвердженого постановою НКРЕ N 759
( v0759227-00 ) (v0759227-00)
від 12.07.2000 року "Про затвердження алгоритму
розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газозбутових
підприємств НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ.
Остаточний розрахунок за надані населенню послуги з
транспортування газу магістральними газопровідними газопроводами,
у відповідному місяці, здійснюється по факту надходження з
відповідного бюджету грошових коштів як компенсація наданих
населенню пільг та субсидій, а також погашення заборгованості
населенням".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
23-25 серпня 2005 року (судді: Тофан В.М., Журавльов О.О.,
Михайлов М.В.) рішення господарського суду Одеської області від
21.06.2005 року у даній справі скасоване та прийняте нове рішення
відповідно до якого пункт 6.2 тексту договору по транспортуванню
природного газу для потреб населенню в 2004 році є прийнятим в
редакції відповідача: "Газозбутова організація здійснює оплату
послуг по транспортуванню природного газу шляхом щоденного
перерахування коштів на рахунок газотранспортної організації, в
порядку встановленому Алгоритмом розподілу коштів, затвердженого
постановою НКРЕ N 759 ( v0759227-00 ) (v0759227-00)
від 12.07.2000 року "Про
затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на
розподільні рахунки газозбутових підприємств НАК "Нафтогаз
України" за поставлений природний газ. Остаточний розрахунок за
фактично надані послуги з транспортування газу проводяться
протягом місяця, наступного за місяцем, в якому здійснювалось
транспортування газу."
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ВАТ
по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23-25.08.2005 року скасувати, а рішення господарського суду
Одеської області від 21.06.2005 у даній справі залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального
права та порушено норми процесуального права, що призвело до
прийняття незаконних рішення та постанови.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з
наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної
інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків
про те, що суд апеляційної інстанції в порядку ст.ст. 4-3, 4-7,
43, 101 ГПК України повно і об'єктивно розглянув в судовому
процесі всі обставини справи в їх сукупності; підставно спростував
необґрунтовані висновки місцевого господарського суду; дослідив
подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно
розглядаючи справу, апеляційний господарський суд повно з'ясував
обставини справи, які мали значення для правильного розгляду
поданої відповідачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного
суду, якими спростовані помилкові твердження місцевого
господарського суду та обставини, на які посилався позивач в
обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються на доказах,
наведених у постанові суду, та відповідають положенням
законодавства, а саме ст. 12 Закону України "Про трубопровідний
транспорт" ( 192/96-ВР ) (192/96-ВР)
, розділів 9, 10 Правил подачі та
використання природного газу в народному господарстві України,
затверджених наказом Державного комітету України по нафті і газу
від 01.11.1994 року N 355 ( z0281-94 ) (z0281-94)
(зі змінами),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.1994 року за
N 281/491, постанови Кабінету Міністрів України від
13.11.1998 року N 1785 ( 1785-98-п ) (1785-98-п)
"Про вдосконалення
розрахунків за спожитий природний газ" (зі змінами та
доповненнями), пункту 17 Правил надання населенню послуг з
газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України
від 09.12.1999 року N 2246 ( 2246-99-п ) (2246-99-п)
(у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 року N 476
( 476-2004-п ) (476-2004-п)
, пункту 13 Порядку забезпечення галузей
національної економіки та населення природним газом, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року N 1729
( 1729-2001-п ) (1729-2001-п)
, постанови Національної комісії регулювання
електроенергетики України від 12.07.2000 року N 759
( v0759227-00 ) (v0759227-00)
"Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що
надходять на розподільчий рахунок газозбутових підприємств
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за
поставлений природний газ".
Крім того, апеляційним господарським судом правомірно не
взято до уваги посилання позивача на необхідність врахування в
договорі при визначенні порядку та строків розрахунків між
сторонами обставин, пов'язаних з наданням населенню пільг по
оплаті спожитого газу, оскільки позивач не здійснює
транспортування природного газу безпосередньо населенню, а чинне
законодавство не пов'язує розрахунки між газопостачальними та
газозбутовими організаціями, а також оплату транспортування
природного газу із встановленими пільгами по оплаті населенням
спожитого природного газу.
Відтак, судова колегія прийшла до висновку про правомірність
та обґрунтованість оскаржуваної постанови, яка відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
"Про судове рішення" зі змінами
та доповненнями.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування господарським судом апеляційної інстанції норм
матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав
для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту
колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації
"Одесагаз" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
23-25.08.2005 року у справі N 15-5/94-04-2711 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді Н.Мележик
О.Подоляк