ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2006 Справа N 14/348
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту
України (Укрзалізниця)
на рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2005 року
та постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.08.2005 року
у справі N 14/348
за позовом ТОВ "Керченський стрілочний завод"
до Державної адміністрації залізничного транспорту України
(Укрзалізниця)
про стягнення 34308,98 грн.,
за участю представників:
позивача - Ісікова Т.Г.,
відповідача - Луценко Т.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м . Києва від 08.07.2005 року у
справі N 14/348 (суддя Калатай Н.Ф.), залишеним без змін
постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.08.2005 року (судді: Пінчук А.М., Андрієнко В.В.,
Барицька Т.Л.) позовні вимоги задоволено: стягнуто з відповідача
на користь позивача 34308,98 грн. збитків, витрати по сплаті
державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням та постановою судів першої та
апеляційної інстанцій відповідач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.08.2005 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення,
яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх
вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваних
рішення та постанови господарські суди не правильно застосували та
порушили норми матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,
заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну
оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове
рішення" від 29.12.76 N 11 ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 року N 4, від 25.12.92 року N 13
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини,
або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи
інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення
повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти
матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки
сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та
безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних
обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати
застосованим до спірних відносин нормам права.
Разом з тим, оскаржувані рішення та постанова зазначеним
вимогам не відповідають.
Як встановили господарські суди першої та апеляційної
інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10.09.2004 року
позивачу було відправлено 134570 кг. підкладок костильного
скріплення СД 65 у вагонах N 65834582 та N 67636357. Вантаж
завантажений та зважений засобами вантажовідправника.
Місцевий та апеляційний господарські суди оцінили митні
документи NN 10608050/090904/0006785, 804000003/4/112726,
600070004/4/001987 як такі, що підтверджують вивезення вантажу із
Російської Федерації загальною масою 134570 кг. і зникнення
частини вантажу під час його перевезення відповідачем територією
України.
Водночас, господарські суди не звернули уваги на суперечності
у зазначених документах і не навели мотивів відповідно до яких
судами прийняті до уваги зазначені в цих документах відомості.
По-перше, у вантажній митній декларації
N 10608050/090904/0006785 вага брутто та вага нетто вагонів
N 65834582 та N 67636357 однакові - 134570 кг., що є неможливим,
оскільки вага брутто включає як масу вантажу (вага нетто), так і
вагу тари.
По-друге, данні у митному документі N 804000003/4/112726 від
17.09.2004 року суперечать відомостям у митному документі
N 600070004/4/001987. Зокрема, у митному документі
N 804000003/4/112726 зазначена вага брутто - 134570 кг, а вага
нетто не вказана взагалі. З урахуванням того, що вага вагонів
N 65834582 та N 67636357 за даним накладних становить 45700 кг.,
то маса вантажу (маса нетто) згідно цього митного документу
повинна становити 88 870 кг. У той час, як у митному документі
N 600070004/4/001987 зазначена маса нетто - 123700 кг.
По-третє, господарські суди не дослідили питання
переважування вантажу і виявлення недостачі при здійсненні митних
процедур з урахуванням вимог частини першої ст. 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. Так, за вимогами абз. 7 ч. 4 ст. 23 Угоди про
міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року
( 998_011 ) (998_011)
при відкритті вагонів для митного та прикордонного
контролю, а також інших видів перевірок складається акт. Однак,
такий акт не фіксує стан вантажу та справність перевезення.
Окрім того, господарські суди першої та апеляційної інстанцій
не навели правового обґрунтування на підставі якого спростовуються
відомості комерційного акту N 182255/I від 21.09.2004 року про
рівномірне завантаження спірного вантажу.
Враховуючі вимоги ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати
або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні
або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази, оскаржувані судові рішення підлягають
скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати
об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її
розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які
регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог
закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної адміністрації залізничного
транспорту України (Укрзалізниця) задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2005 року та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.08.2005 року у справі N 14/348 скасувати, справу передати на
новий розгляд до господарського суду м. Києва.
Головуючий, суддя С.Щотка
Судді Н.Мележик
О.Подоляк