ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.01.2006 Справа N 1/92
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого), Вовка І.В., Гончарука П.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 12.05.2005 року у справі N 1/92 за позовом
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" до Чернівецького обласного державного
комунального підприємства "Чернівціоблтепломережа"
про стягнення заборгованості
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2004 року позивач звернувся до господарського суду
Чернівецької області з позовною заявою до відповідача про
стягнення заборгованості в сумі 2 743 655,75 грн., пені в сумі
462 207,42 грн., інфляційних сум 744 452,35 грн., 3% річних у сумі
206 795,61 грн. і штрафу в сумі 192 055,90 грн., посилаючись на
те, що останнім порушено зобов'язання за договором
N 1001(10/16-877-ТЕ) від 01.01.2001 року з оплати за поставлений
природний газ.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від
29.12.2004 року позов задоволено частково і стягнуто з відповідача
на користь позивача заборгованість в сумі 2 703 655,75 грн., пеню
в сумі 462 207,42 грн., інфляційні суми 744 452,35 грн., 3% річних
у сумі 206 795,61 грн. та штраф в сумі 192 055,90 грн., а в решті
позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
12.05.2005 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено і
стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі
2 668 655,75 грн., 3% річних 206 795,61 грн. та пеню в сумі
219 269,81 грн.
У касаційній скарзі позивач вважає, що апеляційним судом
порушено норми матеріального та процесуального права, і тому
просить прийняту ним постанову скасувати в частині відмови в
позові та позов в цій частині задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що оскаржена
постанова апеляційного господарського суду прийнята у
відповідності до вимог чинного законодавства, і тому просить
залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та
відповідачем було укладено договір N 1001(10/16-877-ТЕ) від
01.01.2001 року купівлі-продажу природного газу з додатками та
додатковими угодами до нього, за умовами якого позивач
зобов'язався передати відповідачу в 2001-2002 роках природний газ
виключно для потреб населення в об'ємі, встановленому договором, а
відповідач - прийняти та оплатити його.
П. 6.1 укладеного договору в редакції додаткової угоди N 4
від 01.10.2001 року встановлено, що оплата за газ здійснюється
шляхом 34% попередньої оплати вартості газу, запланованого для
доставки у відповідний період не пізніше ніж за 5 банківських днів
до початку місяця поставки газу, послідуючі оплати проводяться
плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних
обсягів відповідно до 10-го та 20-го числа поточного місяця, а
остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту
приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10 числа місяця,
наступного за звітним.
Згідно п. 7.2 договору в разі неоплати або несвоєчасної
оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного
договору покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі
подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який
сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день
прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після
закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.
П. 11.1 договору визначено, що даний договір в частині
проведення розрахунків за газ діє до їх повного здійснення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач виконав
взяті на себе зобов'язання за спірним договором з передачі
природного газу, а відповідач зобов'язання з оплати поставленого
йому позивачем газу виконав частково, заборгувавши позивачу
2 668 655,75 грн.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку,
з яким погодився і апеляційний господарський суд про невиконання
відповідачем належним чином взятих на себе зобов'язань за спірним
договором з оплати поставленого йому позивачем природного газу.
Проте, суд першої інстанції невірно визначив суму боргу, і
тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення суду
першої інстанції в цій частині, задовольнивши позовні вимоги щодо
стягнення заборгованості у сумі 2 668 655,75 грн. і 3% річних
відсотків відповідно до цієї суми в розмірі 206 795,61 грн.
Разом з цим, апеляційний господарський суд зробив
обґрунтований висновок про відмову в позові в частині стягнення
інфляційних сум, змінивши в цій частині рішення місцевого
господарського суду.
Водночас, апеляційний господарський суд дійшов правильного
висновку про відсутність підстав для стягнення пені за період з
грудня 2003 року по травень 2004 року в зв'язку з пропуском строку
позовної давності відповідно до ст.ст. 72, 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та для стягнення штрафу - в зв'язку з неправильним застосуванням в
цій частині ст. 231 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, обґрунтовано змінивши
рішення суду першої інстанції в зазначеній частині позову,
стягнувши пеню в сумі 219 269,81 грн., і відмовивши в решті цих
вимог.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків
апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята у справі постанова суду
апеляційного господарського суду відповідає матеріалам справи та
вимогам закону, і тому її слід залишити без змін, а касаційну
скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без
задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 12.05.2005 року - без змін.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П.Гончарук