ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2006 Справа N 24/325-45/200
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 16.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії
суддів: головуючого - судді Плахотнюк С.О.
суддів: Панченко Н.П., Самусенко С.С.
розглянувши ЗАТ "Сумиобленерго" матеріали касаційної скарги
на постанову від 12.07.2005 Київського апеляційного
господарського суду
та рішення від 13.05.2005 господарського суду міста Києва
у справі N 24/325-45/200
за позовом ЗАТ "Сумиобленерго"
до ТОВ "Об'єднаний фондовий реєстратор"
про розірвання договору,
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача - Турчин С.М., Левченко О.В.
- відповідача - Сегеда Ю.А.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 13.05.2005 господарського суду міста Києва
(суддя Балац С.В.) у справі N 24/325-45/200 в позові про
розірвання договору на виконання операцій по веденню реєстру
власників іменних цінних паперів ВАТ "Сумиобленерго" N 2 від
30.10.1998 відмовлено.
Постановою від 12.07.2005 Київського апеляційного
господарського суду у справі N 24/325-45/200 рішення від
13.05.2005 господарського суду міста Києва у вказаній справі
залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою від 12.07.2005 Київського
апеляційного господарського суду та рішенням від 13.05.2005
господарського суду міста Києва у справі N 24/325-45/200, ЗАТ
"Сумиобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані постанову та
рішення господарських судів та постановити нове рішення про
припинення провадження по справі.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування місцевим та
апеляційним господарськими судами норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що
30.10.1998 між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір N 2
на виконання операцій по веденню реєстру власників іменних цінних
паперів ВАТ "Сумиобленерго", відповідно до п.п. 8.1., 8.2. якого
договір діє до 30.12.1999 та вважається пролонгованим, якщо
сторони до закінчення терміну його дії письмово не виявили бажання
його розірвати.
Спір між сторонами виник на підставі позову про визнання
Договору N 2 недійсним, потім позовні вимоги були змінені на
розірвання Договору N 2.
Порядок та умови розірвання договору на ведення системи
реєстру власників іменних цінних паперів регламентується окрім
загального законодавства також Положенням про порядок ведення
реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженим Рішенням
ДКЦПтаФР України N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
від 26.05.1998 р. (далі -
Положення N 60).
Верховний суд України у постанові від 15.04.2003 р.
( v_325700-03 ) (v_325700-03)
по цій справі (т.1, л.с. 301-303) звернув увагу на
необхідність застосування ст. 162 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
та на те, що Положення N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
повинно
застосовуватись у частині, що не суперечить законодавству.
Відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
2004 року, відмова від двохстороннього правочину можлива лише за
взаємною згодою. Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України,
зміна або розірвання договору допускається лише за взаємною згодою
сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 8.4. Положення N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
, сторона
договору має право на припинення дії договору в односторонньому
порядку. Таке ж право передбачено п. 8.5. Договору N 2.
Порядок розірвання договору в односторонньому порядку
встановлено п. 8.5. Положення N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
, відповідно до
якого сторона, яка прийняла рішення про розірвання договору та
визначила дату припинення дії договору, повинна у письмовій формі
повідомити другу сторону про припинення дії договору не менш ніж
за 45 календарних днів до дати припинення договору. Відповідно до
п. 8.10. Положення N 60, дата припинення дії договору є датою
закриття реєстру. Відповідно до п. 8.11. Положення N 60, емітент
зобов'язаний забезпечити інформування зареєстрованих осіб про
припинення дії договору на ведення системи реєстру у письмовій
формі не пізніше дати закриття реєстру.
Верховний суд України у Постанові від 15.04.2003 р.
( v_325700-03 ) (v_325700-03)
по цій справі зазначив, що при розгляді справи при
застосуванні п. 8.4. Положення N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
судам
необхідно керуватися ч. 2 ст. 4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, згідно
якої суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо вони
не відповідають законодавству України. Зокрема ст. 162 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
1963 р., що діяв на момент укладання Договору N 2 та
на момент звернення з позовом, передбачає що одностороння відмова
від виконання зобов'язання не допускається, за винятком випадків,
передбачених саме законом. Відповідно до ст. 615 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, що набрав чинності з 01.01.2004 р., одностороння
відмова від зобов'язання допускається у випадку порушення
зобов'язання з боку однієї з сторін, якщо це передбачено договором
або законом.
Таким чином, Положення N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
застосовується в
частині, що не суперечить законодавству. Положення N 60 встановлює
спеціальний порядок, який передбачає узгоджувальні дії як
емітента, так й реєстратора. Так, емітент має право надіслати
листа про намір розірвати договір, а реєстратор має розглянути цю
пропозицію та у разі згоди здійснити дії по закриттю реєстру та
його передачі.
Відповідно до ст. 34 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
, обставини справи, які
відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними
засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування. Матеріали справи не містять належних доказів
додержання порядку розірвання Договору N 2. Позивач не надав суду
доказів виконання ним порядку припинення Договору N 2.
Лист Позивача N 42/3350 від 27.06.2002 р. (т.2, л.с. 79) не
може прийматися судом до уваги тому що він не відповідає вимогам
п. 8.5., 8.10. Положення N 60 ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
, до того ж Позивач
не надав суду доказів надіслання письмового повідомлення та
отримання його Відповідачем, визначення дати закриття реєстру,
інформування зареєстрованих осіб.
Вищий господарський суд України у постанові від 06.04.2004 р.
по цій справі, якою справа була повернена на новий розгляд,
звертав увагу суду на необхідність дослідження доказів вчинення
сторонами договору передбачених законодавством дій по розірванню
Договору N 2.
Позивачем не надано необхідних доказів до суду першої
інстанції. Ухвалою від 18.04.2005 р. суд витребував від Позивача
докази надіслання Відповідачеві пропозиції про розірвання договору
та докази її отримання. Вказані докази Позивачем надані не були.
Відповідач мотивує заперечення на позов тим, що він не
отримував належного листа з пропозицією розірвати договір на
ведення реєстру, реєстр не закривав та нікому його не передавав.
Враховуючи положення ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень, суди першої та апеляційної
інстанції правильно дійшли висновку про відсутність підстав для
розірвання договору.
Щодо вимог Позивача про припинення провадження по справі на
підставі прининення дії Договору N 2, судова колегія звертає увагу
на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанції ухвалою від
28.10.2003 р. та постановою від 20.10.2004 р. мотивували
припинення провадження за відсутністю предмету спору неможливістю
виконання Відповідачем своїх обов'язків за договором, розірванням
договору у одностороньому порядку.
Відповідач листом від 17.06.2002 р. (т.1, л.с. 118) повідомив
Позивача про тимчасову неможливість надання інформації з системи
реєстру у зв'язку з вилученням документів. Надалі Відповідач
листом від 26.06.2002 р. (т.2, л.с. 126) повідомив Позивача про
відновлення динних системи реєстру у встановлені строки.
Матеріали справи не містять належного доказу того, що
Відповідач не мав можливість виконувати свої обов'язки за
договором.
Ухвала від 28.10.2003 р. та постанова від 20.10.2004 р. по
цій справі були скасовані Постанововю Вищого господарського суду
України від 06.04.2004 р.
У касаційні скарзі Позивач вказує підставою для прининення
провадження по справі - припинення Договору N 2 у зв'язку з
закінченням строку його дії з 30.10.1999 р.
Відповідно до п. 8.1., 8.2. Договору N 2, договір набирає
чинності з дня підписання Акту прийому-передачі реєстру, діє до
30.12.1999 р. та вважається пролонгованим, якщо сторони до
закінчення терміну його дії письмово не виявили бажання його
розірвати. Акт прийому передачі був підписаний 30.10.1998 р. Щодо
процедури розірвання такого виду договору законодаством
встановлено спеціальний порядок, який не був дотриманий Позивачем.
Відповідно до ст. 6 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, господарська
діяльність в Україні, ґрунтується на принципах свободи її
здійснення та невтручання органів державної влади до господарських
відносин.
Відповідно до ст. 626 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, договором є
домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, сторони є
вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні
умов договору з урахуванням вимог вказаного кодексу, інших актів
цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Матеріали справи доводять те, що Позивач та Відповідач
здійснювали дії по виконанню Договору N 2-й після 30.10.1999 р.,
Позивач звертався до Відповідача у рамках договору, Відповідач
здійснює ведення реєстру.
Суди першої та апеляційної інстанції правильно дійшли
висновку про відсутність підстав для припинення провадження по
справі у зв'язку з припиненням строку дії договору бо
непередбачення строку пролонгації не є підставою для
незастосування п. 8.2. Договору.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку про те, що постанова від 14.07.2005
Одеського апеляційного господарського суду та рішення від
17.05.2005 господарського суду Одеської області у справі
N 22-15/164-04-5102 прийняті з дотриманням норм матеріального та
процесуального права, а тому підстави для зміни чи скасування
вказаних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ "Сумиобленерго" на постанову від
12.07.2005 Київського апеляційного господарського суду та рішення
від 13.05.2005 господарського суду міста Києва у справі
N 24/325-45/200 залишити без задоволення.
Постанову від 12.07.2005 Київського апеляційного
господарського суду та рішення від 13.05.2005 господарського суду
міста Києва у справі N 24/325-45/200 залишити без змін.
Головуючий суддя С.Плахотнюк
Судді: Н.Панченко
С.Самусенко