ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2006 Справа N 1/886-9/424
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 06.04.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. (головуючий), Панченко Н.П. (доповідач),
Самусенко С.С.
розглянувши касаційну скаргу і додані до них документи
ПП "Геник-С"
на постанову від 30.08.2005 року
Львівського апеляційного господарського суду
у справі N 1/886-9/424
господарського суду Львівської області
за позовом ПП "Геник-С"
до Управління з питань майна комунальної власності Львівської
обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради,
Управління праці та соціального захисту населення
третя особа Львівський геріатричний пансіонат
про визнання права власності на приміщення
В судовому засіданні взяли участь представники
ПП "Геник-С": Дулик Є.С. - директор підприємства,
Лозинський І.П. (дов. N 2 від 16.01.2006 р.)
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство "Геник-С" у жовтні 2004 р. звернулося
до господарського суду Львівської області з позовом до Управління
з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної
адміністрації про визнання права власності на приміщення 40 х 18 м
площею 720 кв. м, яке знаходиться у Львівському геріатричному
інтернаті у м. Львові по вул. Медової Печери, 71 за приватним
підприємством "Геник-С".
Ухвалами господарського суду Львівської області від 30.12.04,
01.02.05, 01.03.05 відповідно залучено в порядку ст. 24
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
відповідачем 2: Львівську обласну раду,
залучено 3-ю особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача-2: Львівський геріатричний інтернат,
залучено в порядку ст. 24 ГПК України відповідачем-3: Управління
праці та соціального захисту населення.
Рішенням господарського суду Львівської області від
30.03-01.04.2005 у справі N 1/886-9/424 позов задоволено повністю,
визнано за приватним підприємством "Геник-С" право власності на
приміщення "пташника" 40 х 18 м площею 720 кв. м, яке знаходиться
за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 71. Виключено з числа
відповідачів Управління з питань майна комунальної власності
Львівської обласної державної адміністрації.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
30.08.2005 рішення господарського суду Львівської області від
30.03-01.04.2005 у справі N 1/886-9/424 скасовано, в задоволенні
позовних вимог відмовлено.
Приватне підприємство "Геник-С" у своїй касаційній скарзі
просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від
30.08.2005 скасувати повністю, а рішення господарського суду
Львівської області від 30.03-01.04.2005 залишити в силі. Скаржник
вважає, що постанова від 30.08.2005 прийнята з порушенням та
неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема,
ст.ст. 5, 35, 48 Закону України "Про власність" ( 697-12 ) (697-12)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
позивача, перевіривши правильність застосування Львівським
апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги
виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням
виконкому Львівської міської Ради народних депутатів від 14.03.64
N 109 було дано дозвіл Майорівському будинку інвалідів на
будівництво будинку пансіонату на 200 чоловік по вул. Медової
Печери на земельній ділянці, закріпленій за будинком інвалідів під
посадку саду. Рішенням виконкому Львівської міської Ради народних
депутатів трудящих N 70 від 31.01.68 р. затверджено Акт державної
прийомки будинку-інтернату на 200 чоловік в сел. Майорівка по
вул. Медової Печери, 54 (п. 1) та зобов'язано: передати на баланс
обласному відділу соціального забезпечення зданий до експлуатації
будинок-інтернат на 200 чол. в сел. Майорівка по вул. Медової
Печери, 54 (п. 3) та обласний відділ соцзабезпечення прийняти на
баланс будинок-інтернат для престарілих на 200 чол. (п. 4).
В подальшому діяльність цього закладу (з подальшим
перейменуванням його) як спеціалізованої установи базувалась на
підставі Положень, відповідно до наказу Міністерства соціального
забезпечення Української РСР від 19.10.78 р. N 139
"Про затвердження положення про будинок для престарілих і
інвалідів", наказу Міністерства соціального захисту населення
України від 01.04.1997 р. N 43 ( z0399-97 ) (z0399-97)
та наказу Міністерства
праці та соціальної політики України від 29.12.2001 р. N 549
( z0066-02, z0067-02, z0068-02).
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що профільна
діяльність цієї установи не змінювалась, цілісність території
залишалась; крім того, вказана спеціалізована установа перебувала
у державній власності, в тому числі, на час укладення договору
оренди з позивачем. Згідно з Постановою КМУ N 311 ( 311-91-п ) (311-91-п)
від
05.11.91 р. "Про розмежування державного майна України між
загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю
адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)",
якою затверджено "Перелік державного майна України, що передається
до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної
власності)", розділом N 1 до власності областей, зокрема,
віднесено будинки-інтернати для престарілих та інвалідів; на
підставі цієї Постанови Львівською обласною Радою народних
депутатів XII - сесії 1-го демократичного скликання було прийнято
ухвалу N 288 від 12.05.93 р. "Про передачу майна комунальної
власності", якою Львівський геріатричний інтернат залишено в
обласній комунальній власності. Судом апеляційної інстанції
встановлений факт перебування майна інтернату, в тому числі,
будівлі "пташника" на балансі Львівського геріатричного центру, що
підтверджено матеріалами справи, а також паспортом, виданим ще
Львівському будинку-інтернату для престарілих і інвалідів
03.01.87 р. відділом соціального забезпечення Львівського
облвиконкому. Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого
висновку, що Львівський геріатричний пансіонат є правонаступником
Львівського будинку інтернату для престарілих і інвалідів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.04.89 р.
виконком Червоноармійської Ради народних депутатів м. Львова
прийняв рішення N 287 "Про організацію на орендному підряді цеху
по виробництву запасних частин із гуми та пластмас для об'єднання
"АвтоВАЗ" при Львівському інтернаті для престарілих та інвалідів,
на підставі якого 14.04.89 р. було розроблено Положення про цех
пластмасових виробів, як орендний підряд, яке затверджене
директором Львівського будинку-інтернату для престарілих та
інвалідів, що повністю відповідало вимогам ст.ст. 25, 26
Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. 14.04.89 між головою ради
Дуликом Е.С. та Львівським будинкомінтернатом для престарілих і
інвалідів був укладений договір орендного підряду
госпрозрахункового цеху N 1, де в пункті 1 було зазначено, що
Орендодавець зобов'язувався передати в оренду будівлю площею
500 кв. м. 16.01.90 між головою ради Дуликом Е.С. та Львівським
будинком-інтернатом для престарілих та інвалідів був укладений ще
один договір N 1, яким було підтверджено повторно передання
приміщення 500 кв. м (перша черга) та приміщення бувшого пташника
(друга черга) до кінця 1-го кварталу 1990 р. (п. 1 договору).
20.04.90 згідно з актом про передачу приміщення пташника цеху
пластмасово-гумових виробів Львівський будинок-інтернат в особі
директора (на підставі його розпорядження) передав цеху будівлю
пташника довжиною 40 м і шириною 18 м з цегляними стінами, з дахом
шиферним без стелі, що складало 720 кв. м.
Колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що на
підставі договору оренди, який позивач вважає основою набуття
права власності ним спірного приміщення, зміна форми власності з
державної (сьогодні комунальної) на приватну неможлива, оскільки
договір оренди з позивачем укладався третьою особою у справі,
майно, якій було надано на праві оперативного управління, а отже,
і права розпорядження щодо відчуження цього майна у Львівського
геріатричного пансіонату не було.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов
обґрунтованого висновку, що позивач свої позовні вимоги не довів,
а тому правомірно в задоволенні позовних вимог відмовив.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом
фактичні обставини справи встановлено на основі повного і
об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду
відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка
з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального
права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ПП "Геник-С" на постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 30.08.05 року у справі
N 1/886-9/424 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
30.08.05 року у справі N 1/886-9/424 залишити без змін.
Головуючий С.О.Плахотнюк
Суддя Н.П.Панченко
Суддя С.С.Самусенко