ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.01.2006 Справа N 13/133-1885
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М., Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: Панікарська Л.О.
відповідачів: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Українська фінансова
компанія "Альфа-Капітал"
на рішення господарського суду Тернопільської області від
13 липня 2005 р.
та постанову Львівського апеляційного господарського суду від
29 вересня 2005 р.
у справі N 13/133-1885
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Українська фінансова компанія "Альфа-Капітал"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Автопродсервіс",
товариства з обмеженою відповідальністю "Харчопром"
про стягнення 410 908,04 грн.
В С Т А Н О В И В:
У червні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом про
стягнення з відповідачів солідарно 410 908 грн. боргу за договором
поруки від 17.07.2000 р. N 16.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
13.07.2005 р. (суддя Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою
Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2005 р.
(головуючий - Давид Л.Л., судді - Дубник О.П., Кордюк Г.Т.), в
позові відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне
застосування норм матеріального права та порушення норм
процесуального права, просить скасувати постановлені у справі
судові рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції
виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
З таким висновком погодився і суд апеляційної інстанції,
залишивши рішення без змін.
Проте, такі висновки господарських судів не грунтуються на
вимогах чинного законодавства та всебічному, повному і
об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, у
відповідача ТОВ "Харчопром" на підставі договорів N 63-а, N 63-б
від 27.02.1998 р., N 113-98 від 15.06.1998 р., N 114 від
17.07.1998 р., N 119 від 01.10.1998 р. виникла заборгованість
перед позивачем на суму 438 899,8 грн., за несвоєчасну сплату якої
нарахована пеня у розмірі 199 128,24 грн.
Строк проведення розрахунку відповідачем за вказаним
договорами був встановлений в 15-денний та місячний термін з дня
погашення позивачем заборгованості відповідача.
В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Харчопром"
за актом від 06.06.2000 р. передало позивачу 68% майна
Кременецького заводу продтоварів вартістю 227 120 грн.
17.07.2000 р. між позивачем та ТОВ "Харчопром" (боржником),
ТОВ "Автопродсервіс" (поручителем) було укладено договір поруки
N 16 для забезпечення виконання зобов'язань за вказаними
договорами строком дії до 17.09.2001 р.
При цьому в п. 9.1 договору було зазначено, що він складений
при повному узгодженні сторонами предмета договору (тобто боргу за
договорами N 63-а, N 63-б від 27.02.1998 р., N 113-98 від
15.06.1998 р., N 114 від 17.07.1998 р., N 119 від 01.10.1998 р.) і
заміняє будь-яке інше узгодження по даному предмету, укладене в
усній чи письмовій формі раніше.
Додатковою угодою N 1 від 17.09.2001 р. до договору поруки
N 16 від 17.07.2000 р. сторони визначили, що її укладення припиняє
зобов'язання боржника перед кредитором за договорами N 63-а,
N 63-б від 27.02.1998 р., N 113-98 від 15.06.1998 р., N 114 від
17.07.1998 р., N 119 від 01.10.1998 р. у розмірі 638 028,04 грн.
та встановлює нове зобов'язання боржника перед кредитором з оплати
зобов'язань, що виникли на підставі вказаних договорів у
загальному розмірі 410 908 грн. (п. 1). Також у п. 3 додаткової
угоди сторони визначили новий строк виконання зобов'язання -
протягом 14 днів з моменту отримання вимоги кредитора про
виконання зобов'язання шляхом перерахування коштів, а п. 4
передбачав, що порука діє до повного виконання сторонами
зобов'язань за договором і припиняється після надходження коштів,
визначених у п. 1 додаткової угоди на рахунок кредитора.
Вказані положення додаткової угоди господарські суди
розцінили як дії сторін, фактично направлені на зміну строків
позовної давності та порядку їх вирахування, що є прямим
порушенням ст. 73 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Проте, повністю погодитись з таким висновком неможливо,
оскільки судами не було визначено початок перебігу і сплив строку
позовної давності за кожним з договорів, за якими ТОВ "Харчопром"
мало заборгованість. Зокрема, договір N 119 був укладений між
позивачем і відповідачем ТОВ "Харчопром" 01.10.1998 р., тобто
додаткова угода була укладена між сторонами в межах трирічного
строку з моменту укладення даного договору, але суди в порушення
вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не з'ясували коли позивачем
була погашена заборгованість відповідача і, відповідно, коли
почався перебіг строку позовної давності за вказаним договором,
хоча це має суттєве значення для правильного вирішення справи,
оскільки внесення змін до договору, що було зроблено сторонами
шляхом укладення додаткової угоди від 17.09.2001 р. N 1, строк
зобов'язання за яким наступив, однак зобов'язання за яким
залишилося невиконаним, а строк позовної давності для звернення до
суду не закінчився, не можна розцінювати як угоду про зміну строку
позовної давності, що було заборонено ст. 73 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
адже сторони договору можуть змінювати встановлені ними строки,
наближати або віддаляти момент здійснення певних дій у часі при
умові непогашення вимог за давністю.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди вимога про виконання
зобов'язання була заявлена позивачем 06.12.2004 р. (а.с.12), з
даним позовом до суду він звернувся 09.06.2005 р.
Згідно з ст. 165 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
(ч. 2 ст. 530
ЦК України) якщо строк виконання зобов'язання не встановлений або
визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати
виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час.
Оскільки додатковою угодою відповідачам було встановлено
пільговий строк тривалістю 14 днів, саме зі спливом цього строку
починається перебіг строку позовної давності за вимогами позивача,
строк позовної давності щодо яких не скінчився на день укладення
додаткової угоди від 17.09.2001 р. N 1.
Також поза межами уваги судів в порушення вимог ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
залишилось з'ясування питання про
поважність причин пропуску строку позовної давності, хоча згідно
ч. 2 ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, ч. 5 ст. 267 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
при визнанні судом причин пропуску строку позовної
давності поважними, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи допущені порушення, постановлені у справі судові
рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене,
з'ясувати початок перебігу строку позовної давності по кожному з
договорів N 63-а, N 63-б від 27.02.1998 р., N 113-98 від
15.06.1998 р., N 114 від 17.07.1998 р., N 119 від 01.10.1998 р.,
для визначення по яким вимогам він сплинув на день укладення
додаткової угоди N 1 від 17.09.2001 р. і, відповідно, по вимогах
за якими договорами сторони могли змінити встановлені ними строки
виконання зобов'язань, оскільки вказані вимоги не були погашені за
давністю.
В залежності від встановленого вирішити спір відповідно до
вимог закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Українська фінансова компанія "Альфа-Капітал" задовольнити
частково.
Рішення господарського суду Тернопільської області від
13 липня 2005 р. та постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 29 вересня 2005 р. у справі за
N 13/133-1885 скасувати, а справу передати на новий розгляд до
господарського суду Тернопільської області в іншому складі суду.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді Б.М.Грек
Л.В.Стратієнко