ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.12.2005 Справа N 32/372
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - Кривди Д.С.
суддів: Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу КВП "Дніпропетровський
комбайновий завод"
на постанову від 09.08.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду
у справі N 32/372
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом КВП "Дніпропетровський комбайновий завод"
до 1. СДП "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії
2. ВДВС Красногвардійського РУЮ м. Дніпропетровська
3. ТОВ "ВиЛена"
4. ПП Циховського Г.О.
третя особа ДПІ у Красногвардійському районі
м. Дніпропетровськ
про визнання недійсними публічних торгів
за участю представників сторін
від позивача: Стольберг Р.Ф., дов.
від відповідача 1: у засідання не прибули
від відповідача 2: у засідання не прибули
від відповідача 3: Никифоров М.А., дов.
від відповідача 4: у засідання не прибули
від третьої особи: у засідання не прибули
П О С Т А Н О В И В:
КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" звернувся до
господарського суду Дніпропетровської області до Спеціалізованого
державного підприємства "Укрспецюст України" в особі
Дніпропетровської філії (відповідач-1), ВДВС Красногвардійського
районного управління юстиції м. Дніпропетровська (відповідач-2),
ТОВ "ВиЛена" (відповідач-3) та Приватного підприємця
Циховського Г.О. (відповідач-4) з участю в якості третьої особи
без самостійних вимог на стороні позивача ДПІ у
Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання
недійсними:
- публічних торгів (аукціону), що відбулися 16.07.04, по
реалізації арештованого майна - приміщення очисних споруд корпусу
N 9 (Є-1) (виробнича частина) та адміністративної частини, частини
головного корпусу (літ. В-1 КНС - службове приміщення);
- акту від 28.07.04 про проведення публічних торгів з
реалізації приміщення очисних споруд корпусу N 9 (Є-1) (виробнича
частина);
- акту від 28.07.04 про проведення публічних торгів з
реалізації приміщення очисних споруд корпусу N 9 (Є-1)
адміністративно-побутова частина;
- акту від 23.07.04 про проведення публічних торгів з
реалізації частини головного корпусу (літ. В-1) КНС - службове
приміщення.
Відповідач-1 позовні вимоги вважає необґрунтованими,
посилаючись на відсутність будь-яких порушень вимог чинного
законодавства з боку відповідача-1 під час організації та
проведення торгів.
Відповідач-2 позов не визнав, зазначивши, що майно
реалізовувалось на виконання судових рішень та виконавчих написів
нотаріусів (в межах зведеного виконавчого провадження), окрім того
опис та арешт майна (що реалізовувалось на торгах) було здійснено
ВДВС відповідно до вимог закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
; оцінка майна була здійснена експертом;
відомості про ліквідацію ЗАТ "Об'єднання" надійшли до ВДВС
13.08.04 - тобто після проведення спірних торгів; ДПІ надала згоду
на реалізацію цього майна.
Третя особа в письмових поясненнях щодо позову підтвердила
факт знаходження активів позивача у податковій заставі з 04.04.98.
Відповідач-3 та відповідач-4 проти позову заперечили,
посилаючись на те, що майно, яке реалізовувалось на торгах, було
придбане ним на законних підставах, за грошові кошти (відплатно) -
тобто він є добросовісним набувачем майна; на його думку,
позивачем не надано доказів порушення чинного законодавства під
час організації та проведення торгів.
Рішенням від 17.05.2005 господарського суду Дніпропетровської
області (суддя Васильєв О.Ю.) позовні вимоги задоволені в повному
обсязі.
Рішення мотивовано тим, що доводи позивача відповідають
обставинам у справі та законодавству - реалізація на прилюдних
торгах майна позивача здійснена органами виконавчої служби з
порушенням законодавства, що регулює стан розпорядження майном,
яке знаходиться у податковій заставі.
Постановою від 09.08.2005 Дніпропетровського апеляційного
господарського суду (колегія суддів у складі: Павловського П.П. -
головуючого, Логвиненко А.О., Лисенко О.М.) рішення суду першої
інстанції скасовано, а у задоволенні позову відмовлено.
Постанова мотивована помилковим застосуванням судом першої
інстанції вимог ст. 8 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
щодо відсутності обов'язку органу
виконавчої служби погодження з податковою службою виконання
судового рішення відносно майна, що знаходиться у податковій
заставі.
Також суд апеляційної інстанції визнав неправомірним вихід за
межі позовних вимог у порушення п. 2 ст. 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
та неврахування поширення на покупців майна на
прилюдних торгах як на добросовісних набувачів положень ст. 388
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Ухвалою від 09.12.2005 Вищий господарський суд України
порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в
якій заявлені вимоги про скасування постанови суду апеляційної
інстанції, як невідповідної вимогам законодавства, та залишення
без змін рішення суду першої інстанції.
Касатор доводить обґрунтованість висновку суду першої
інстанції щодо перевищення виконавчою службою повноваження по
реалізації майна, яке знаходилося у податковій заставі, та
неправильне застосування матеріального права до встановлених
обставин у справі.
ПП Циховський Г.О. подав клопотання про відкладання розгляду
справи у зв'язку з відсутністю адвоката, який бере участь у
виконанні слідчих дій по кримінальній справі в день розгляду
касаційної скарги до даній справі. Судова колегія розглянула
клопотання ПП Циховського Г.О. у день судового засідання
28.12.2005 і відхилила, визнавши доводи непереконливими за
відсутністю доказів проведення судом або слідчими органами дій на
які посилається заявник.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
(далі - Закон N 606) виконавче
провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб,
зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання
рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються
на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим
Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно
до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно
до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про
практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність
органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень
учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 N 14
( v0014700-03 ) (v0014700-03)
визначено, що оскільки дії державного виконавця,
пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для
виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин
мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав
шляхом пред'явлення позову, у зв'язку з чим у цій частині скаргу
на дії державного виконавця суд ухвалою залишає без розгляду і
роз'яснює заявникові можливість вирішення спору в позовному
провадженні.
Предметом позову у даній справі визначено порушене право
позивача внаслідок реалізації відповідачами арештованого майна на
прилюдних торгах і відновлення права власності позивача на майно,
яке було реалізовано у примусовому порядку державною виконавчою
службою через спеціалізовану організацію покупцю учаснику
прилюдних торгів.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили наступні
обставини, які сторонами не спростовуються:
1. На виконанні ВДВС Красногвардійського РУЮ знаходяться три
виконавчі написи на загальну суму 865904,24 грн. з 09.09.1999.
Протягом 2001-2003 років господарським судом Дніпропетровської
області були видані 13 наказів про стягнення з КВП
"Дніпропетровський комбайновий завод" на користь стягувачів
заборгованості на загальну суму 4724526,62 грн. ВДВС
Красногвардійського РУЮ 04.11.02 винесено постанову, якою
зазначені виконавчі провадження об'єднанні у зведене виконавче
провадження.
01.08.2003 у зв'язку з відсутністю грошових коштів на
банківських рахунках боржника ВДВС винесено постанову про арешт
майна КВП "Дніпропетровський комбайновий завод" та оголошена
заборона на його відчуження. ВДВС Красногвардійського РУЮ складені
акти опису і арешту майна, у тому числі: будівлі очисних споруд
КВП "Дніпровський комбайновий завод" (акт серія АА N 910010 від
19.09.2003) та частини головного корпусу літ. В-1 КНС генерального
плану (акт серія АА N 910096 від 08.06.04).
2. Відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження переліку
підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та
безпеки держави" від 29.08.2000 N 1346 ( 1346-2000-п ) (1346-2000-п)
, КВП
"Дніпропетровський комбайновий завод" внесено до переліку
підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та
безпеки держави, що обумовлює особливий порядок звернення
стягнення на майно цього підприємства.
19.01.2004 ВДВС Красногвардійського районного управління
юстиції м. Дніпропетровська були надіслані повідомлення до ФДМУ та
його регіонального відділення по Дніпропетровській області, в яких
вказані розмір вимог стягувачів та перелік арештованого майна КВП
"Дніпропетровський комбайновий завод", але повідомлення від цих
державних органів про вчинення ними дій щодо порушення справи про
банкрутство боржника не отримано.
Окрім того, не зазначивши в актах опису та арешту майна
конкретних виконавчих документів, на підставі яких здійснюється
примусова реалізація описаного майна, ВДВС Красногвардійського РУЮ
самостійно змінив порядок і спосіб виконання 4-х наказів
господарського суду, на підставі яких мало відбутися стягнення
грошових коштів.
3. Згідно відомостей ДПІ в Красногвардійському районі
м. Дніпропетровська все майно та майнові права КВП
"Дніпропетровський комбайновий завод" з знаходяться в податковій
заставі.
У відповідності до ст. 8 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників перед бюджетами і державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
операції по відчуженню активів
платників податків, які мають податковий борг, підлягають
узгодженню з органом податкової служби по місцю реєстрації
боржника. На час опису та арешту майна такого узгодження надано не
було. З урахуванням вищезазначеного ухвалою господарського суду
Дніпропетровської області від 30.09.04 у справі N 3/164 за
результатами розгляду скарги КВП "Дніпропетровський комбайновий
завод" на дії ВДВС Красногвардійського РУЮ м. Дніпропетровська
визнано недійсним складений ВДВС акт серії АА N 910010 від
19.09.2003 опису та арешту майна КВП "Дніпропетровський
комбайновий завод" - будівлі очисних споруд. Постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.03.2005
у справі N 3/164 вищезазначену ухвалу господарського суду
Дніпропетровської області від 30.09.2004 залишено без змін.
24.02.04 ВДВС Красногвардійського РУЮ направило на адресу
ДФ СДП "Укрспецюст" заявку на реалізацію арештованого майна КВП
"Дніпропетровський комбайновий завод": лот N 1 - будівля очисних
споруд корпусу N 9 (Є-1, адміністративно-побутова частина), лот
N 2 - будівля очисних споруд корпусу N 9 (Є-1, виробнича частина)
лот N 3 - частина головного корпусу (літ. В-1) КИС - службова
будівля.
24.02.04 та 25.06.04 між ВДВС Красногвардійського РУЮ
м. Дніпропетровська та Дніпропетровською філією СДП "Укрспецюст"
було укладено договори N 4040079-19/210, N 4040080-19/210 та
N 40110213-19/210 про реалізацію вищезазначеного арештованого
майна, відповідно до умов яких Дніпропетровська філія СДП
"Укрспецюст" на замовлення ВДВС зобов'язалась здійснити реалізацію
вищезазначеного арештованого майна, належного боржнику - КВП
"Дніпропетровський комбайновий завод", на користь стягувачів.
4. 16.07.04 на підставі вищезазначених договорів відбулися
прилюдні торги з реалізації арештованого майна, за результатами
яких переможцем визнано приватного ПП Циховського Г.О., який
придбав лот N 3 - частина головного корпусу (літ. В-1) КИС -
службова будівля, загальною площею 1 574 кв. м, розташовану за
адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, за 157100 грн.
(що підтверджено відповідним протоколом N 3 проведення торгів по
реалізації майна від 16.07.04, затвердженим Директором
Дніпропетровської філії СПД "Укрспецюст"; актом від 23.07.04 про
проведення прилюдних торгів, затвердженого начальником ВДВС
Красногвардійського РУЮ та відповідним свідоцтвом приватного
нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу від
23.11.04 N 3517. Переможець торгів сплатив повну вартість
придбаного ним на торгах майна на користь СДП "Укрспецюст"
(що підтверджується відповідними первинними платіжними
документами).
Також переможцем торгів визнано ТОВ "ВиЛена", яке придбало
лот N 1 - будівля очисних споруд корпусу N 9
(Є-1, адміністративно-побутова частина) розташована за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, за 83600 грн.
(що підтверджено відповідним протоколом N 1 проведення торгів по
реалізації майна від 16.07.04, затвердженим директором
Дніпропетровської філії СПД "Укрспецюст", актом від 28.07.04 про
проведення прилюдних торгів, затвердженим начальником ВДВС
Красногвардійського РУЮ та відповідним свідоцтвом приватного
нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу від
04.10.04 N 2627); та лот N 2 - будівля очисних споруд корпусу N 9
(Є-1, промислова частина, розташована за адресою:
м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, за 151200 грн.
(що підтверджено відповідним протоколом N 2 проведення торгів по
реалізації майна від 16.07.04, затвердженим директором
Дніпропетровської філії СПД "Укрспецюст", актом від 28.07.04 про
проведення прилюдних торгів, затвердженим начальником ВДВС
Красногвардійського РУЮ та відповідним свідоцтвом приватного
нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу від
04.10.04 N 2628. Переможець торгів сплатив повну вартість
придбаного ним на торгах майна на користь СДП "Укрспецюст"
(що підтверджується відповідними первинними платіжними
документами).
Суд першої інстанції на підставі встановлених обставин
визнав, що ВДВС в порушення вимог чинного законодавства України до
часу проведення торгів не отримала попереднє узгодження у ДПІ в
Красногвардійському районі м. Дніпропетровська на примусову
реалізацію (відчуження) майна, належного КВП "Дніпропетровський
комбайновий завод", яке на той час знаходилося в податковій
заставі.
На підставі цієї обставини суд першої інстанції дійшов
висновку про задоволення позову.
З наведеним висновком судова колегія погоджується, оскільки
факт погодження реалізації майна, яке знаходиться у податковій
заставі, відбувся з порушенням процедури реалізації майна, що
знаходиться під арештом виконавчої служби визначеної законом.
У відповідності з вимогами Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
(п. 1.17 ст. 1)
податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання
платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава
виникає у силу закону. У силу податкової застави орган стягнення
має першочергове право у разі невиконання забезпеченого податковою
заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості
заставленого майна перед іншими кредиторами у порядку,
встановленому цим Законом. З метою захисту інтересів бюджетних
споживачів активи платника податків, що має податковий борг,
передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає
згідно із законом та не потребує письмового оформлення (п. 8.1
ст. 8). Право податкової застави має пріоритет перед: будь-якими
правами інших застав, що виникли після моменту виникнення такого
права на податкову заставу, незалежно від того, чи були
зареєстровані права інших застав у державних реєстрах застав
рухомого майна або нерухомого майна чи ні; будь-якими правами
інших застав, які не були зареєстровані у державних реєстрах
застав рухомого чи нерухомого майна до виникнення права на таку
податкову заставу (п. 8.4 ст. 8). Платник податків, активи якого
перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження
ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з
податковим органом: а) продажу, інших видів відчуження або оренди
(лізингу) нерухомого та рухомого майна (пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8).
Податкова застава щодо позивача була застосована податковими
органами 04.04.98 на підставі вимог Указу Президента України "Про
заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 167/98 ) (167/98)
. Податкову заставу
було запроваджено з метою забезпечення своєчасного і повного
надходження податків і зборів (обов'язкових платежів),
неподаткових платежів до бюджетів і державних цільових фондів,
зміцнення податкової та платіжної дисципліни, а також підвищення
відповідальності платників податків і зборів (обов'язкових
платежів), неподаткових платежів за виконання своїх обов'язків
перед бюджетами та державними цільовими фондами; як спосіб
забезпечення погашення платником податків податкової
заборгованості.
Згідно зі ст. 11 Закону N 606 ( 606-14 ) (606-14)
боржник зобов'язаний
у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні
відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким
він володіє спільно з іншими особами, рахунки в банківських та
фінансових установах, своєчасно з'явитися за викликом державного
виконавця, письмово повідомити державного виконавця про майно, що
перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно,
належні боржникові від інших осіб.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
стягнення на заставлене майно в порядку
примусового виконання допускається за виконавчими документами для
задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою
державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у
виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене
майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.
Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,
стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави
перевищує розмір заборгованості боржника заставодеджателю. Про
звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог
стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець
повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після
накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що
арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює
заставодержателю право на звернення до суду з позовом про
звільнення заставленого майна з-під арешту. Судами при розгляді
справи не були встановлені обставини, які свідчать про додержання
вимог закону виконавчою службою при наявності факту знаходження
майна боржника у податковій заставі.
На підставі матеріалів справи судами встановлено, що про
реалізацію майна податковий орган було повідомлено 23.07.2004, а
також було оскаржено дії виконавчої служби при накладенні арешту
на майно боржника, що свідчить про невідповідність дій виконавчої
служби вимогам ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Також слід врахувати, що на момент проведення прилюдних
торгів спірне майно не підлягало виставленню на торги, оскільки
правомірність дій виконавчої служби боржник оскаржив у суд і
відповідно до вимог п. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
виконавче провадження порушене проти
боржника підлягало обов'язковому зупиненню.
З матеріалів справи не вбачається, що податкова служба є
стягувачем арештованого майна і прилюдні торги проведені в
інтересах державного бюджету в особі податкового органу.
Порядок реалізації майна, яке знаходиться у податковій
заставі визначено у ст. 10 Закону України "Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
і дії ВДВС без участі податкового
органу суперечать вимогам цього закону.
Прилюдні торги, як визначено в п. 2.2 Тимчасового положення
про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого
нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції
України від 27.10.1999 N 68/5 ( z0745-99 ) (z0745-99)
(далі - Тимчасове
положення), є продаж майна, за яким його власником стає покупець,
який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.
По результатах торгів відповідно п. 6 Тимчасового положення
( z0745-99 ) (z0745-99)
оформляться протокол, акт, свідоцтва, які посвідчують
проведення прилюдних торгів і право переможця на придбане майно,
тому дійсність або недійсність прилюдних торгів арештованого майна
залежить від наявності зазначених документів у сукупності,
відповідно, припинення дії зазначених документів визначає
недійсність прилюдних торгів, що стало вимогою позивача у
заявленому ним позові.
Оскільки зазначені документи породжують право власності на
майно покупця і припиняють право власності боржника, такі
документи підлягають правовій оцінці.
Порушення права позивача відбулося внаслідок неправомірних
дій державної виконавчої служби та організатора прилюдних торгів,
які здійснили прилюдні торги майна без належного визначення
правового статусу цього майна.
Відповідно до пункту 8.3 статті 8 Закону України "Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
з метою належного
забезпечення захисту права власності на нерухоме майно та надання
в інтересах юридичних та фізичних осіб інформації про наявність
або відсутність податкової застави нерухомого майна реєстрація
податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному
реєстрі застав рухомого майна в порядку, встановленому Інструкцією
про порядок реєстрації застав рухомого майна в Державному реєстрі
застав рухомого майна, затвердженою наказом Міністерства юстиції
України від 26.02.1999 N 13/5 ( z0123-99 ) (z0123-99)
.
Тому не можна визнати правомірним поширення на набувачів
спірного майна на прилюдних торгах прав добросовісного набувача
згідно з положенням ст. 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки це
майно знаходилося у податковій заставі, яка підлягала внесенню у
реєстр обтяжень, арешт майна оспорювався у суді і відповідачі
ПП Циховський О.Г. та ТОВ "ВиЛена" не довели відомостей про те, що
не знали або не могли знати про відсутність у виконавчої служби
прав відчуження майна позивача, що передбачено суттєвою вимогою
для застосування цієї норми.
Суд апеляційної інстанції з встановлених у справі обставин
недотримався вимог ст.ст. 4-3, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, які
забезпечують рівність та законність рішень суду, оскільки,
встановивши факт знаходження майна у податковій заставі, не надала
правової оцінки діям виконавчої служби щодо примусового продажу
майна позивача, який здійснюється виключно в інтересах
пріоритетного заставодержателя як це перед бачено у п. 8.4 ст. 8
Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами
та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
, черговості
задоволення вимог стягувачів, ст. 44 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
у порядку встановленому ст. 52 цього
Закону.
В порушення вимог ст. 41 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
майно боржника, що знаходилося податковій заставі, яке без
звернення в установленому порядку до податкового органу було
реалізовано на прилюдних торгах без рішення суду щодо звернення
стягнення податкового боргу на заставлене майно.
Таким чином, оспорений позивачем арешт майна, знаходження
арештованого майна у податковій заставі, відсутність доказів
припинення податкової застави з підстав наведених у законі,
підстав для звернення стягнення на заставлене майно в інтересах
третіх осіб за відсутністю звернення до податкової служби також
свідчать про порушення вимог ст.ст. 52, 64, 66 Закону України "Про
виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
при передачі майна на прилюдні
торги, що порушило права власника майна і заставодержателя.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про
судову практику в справах про визнання угод недійсними" N 3
( v0003700-78 ) (v0003700-78)
від 28.04.1978 передбачено, що визнаючи угоду
недійсною, суд, якщо інше не передбачено законом, своїм рішенням
зобов'язує кожну із сторін повернути другій стороні все одержане
за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі
(у разі втрати, псування, значного зносу майна, істотної його
зміни та ін.) - повернути його вартість у грошах.
Виходячи з встановлених обставин у справі та позовного
провадження здійсненого у справі, судова колегія дійшла висновку,
що прийняті у справі рішення і постанова, якими визнано оспорені
позивачем договори, прилюдні торги (документи оформлені на торгах
і свідоцтва) недійсними, тобто такими, що не відповідають чинному
законодавству і для припинення їх дії та правомірного захисту
інтересів позивача відновили його право на спірне майно відповідно
до вимог ст.ст. 8, 13 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про
задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційної
інстанції і залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 49, 108, 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 09.08.2005 у справі N 32/372 скасувати та припинити дію
зворотнього наказу від 18.08.2005 у справі.
3. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
17.05.2005 у справі N 32/372 залишити без змін та видати
відповідно рішенню наказ.
4. Доручити господарському суду Дніпропетровської області
здійснити дії по стягненню судових витрат відповідно
законодавства.
Головуючий Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький