ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.2005 Справа N 12/216-04-5746
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 02.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
за участю представника прокуратури Південного регіону -
Безкровного А.І. та представника 411 Центрального військового
клінічного шпиталю Південного оперативного командування -
Міхелькіса О.Я.
касаційну скаргу Біляївського ринку облспоживспілки
на постанову від 24.12.2004
Одеського апеляційного господарського суду
у справі N 12/216-04-5746
господарського суду Одеської області
за позовом Біляївського ринку облспоживспілки
до 411 Центрального військового клінічного шпиталю Південного
оперативного командування
за участю: прокуратури Південного регіону України в інтересах
держави в особі Міністерства оборони України
про стягнення 31788,28 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час
і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У липні 2004 року Біляївський ринок облспоживспілки звернувся
з позовом до 411 Центрального військового клінічного шпиталю
Південного оперативного командування про стягнення з відповідача
31788,28 грн. заборгованості за отримане у серпні 2001 року м'ясо
яловичини.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.10.2004
у справі N 12/216-04-5746 позов задоволено. Стягнено з 411
Центрального військового клінічного шпиталю Південного
оперативного командування на користь Біляївського ринку
облспоживспілки 31788,28 грн. основного боргу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2004, за тією ж справою, вищезазначене судове рішення
скасоване. В задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
апеляційного суду від 24.12.2004, а рішення господарського суду
першої інстанції від 19.10.2004 залишити без змін. Скарга
мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з
порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема,
ст.ст. 2, 4, 4-2, 29 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 121 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши правильність застосування апеляційним судом
норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено апеляційним судом, 01.04.2001 між позивачем та
військовою частиною А-1925, правонаступником якої є відповідач,
був укладений договір N 21 на поставку м'ясопродуктів, згідно умов
якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та
оплатити товар. При цьому, умовами договору також було
передбачено, що розрахунки здійснюються в безготівковому або
готівковому порядку, а термін розрахунків вказується в рахунках.
Крім того, умовами договору передбачена відповідальність за
неналежне виконання зобов'язання. Строк дії договору встановлено
до 01.04.2002.
Судами також було встановлено, що у період з квітня по
серпень 2001 року позивач виписав накладні на поставку
м'ясопродуктів на загальну суму 28048,22 грн. На підставі
зазначеного позивач стверджує, що поставив товар відповідачу.
Вищенаведеним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і
дійшов до обґрунтованого висновку про безпідставність заявленого
позову, оскільки з виписаних позивачем накладних на поставку
м'ясопродуктів на загальну суму 28048,22 грн. вбачається, що в них
міститься штамп "Одеський військовий санаторій" без зазначення
прізвища відповідальної особи, яка приймала товар, тобто виходячи
лише з цих накладних не можна зробити висновок про те, ким саме
було прийнято товар. У цьому ж зв'язку апеляційний суд
обґрунтовано врахував, що доказів виставлення відповідачу
рахунків, як те передбачено умовами договору, позивачем, в
порушення ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, надано не було, та
правильно прийняв до уваги інші надані по справі докази з яких
випливало, що Одеський військовий санаторій, як правонаступник
в/ч А 1925, взагалі немає заборгованості перед Біляївським ринком
облспоживспілки.
З огляду на наведене, апеляційний суд обґрунтовано не прийняв
до уваги зазначені накладні на поставку м'ясопродуктів на загальну
суму 28048,22 грн., оскільки з їх змісту не можна дійти до
висновку про обґрунтованість заявленого по справі позову, а інших
доказів, які б свідчили про протилежне, позивач суду не надав.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції
винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає
вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Біляївського ринку облспоживспілки залишити
без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
24.12.2004 у справі N 12/216-04-5746 залишити без змін.
Головуючий М.І.Остапенко
Суддя В.М.Харченко
Суддя Є.М.Борденюк