ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 22.12.2005                                          Справа N 5/74
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 02.03.2006
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), Харченка В.М., Борденюк Є.М.
     розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
     за участю представника позивача:
     Карпова В.Ю.,  представника  відповідача  -  Новака  А.В.  та
представника третьої особи - Іванова С.М.
     касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Антураж А"
     на постанову від 09.08.2005
     Дніпропетровського апеляційного господарського суду
     у справі N 5/74
     господарського суду Кіровоградської області
     за позовом Малого приватного підприємства "Антураж А"
     до Комунального підприємства "Міськреклама"
     третя особа: Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради
     про   стягнення 20463,28 грн.
 
     В С Т А Н О В И В:
 
     У березні  2005  мале  приватне  підприємство   "Антураж   А"
звернулося  з позовом до комунального підприємства "Міськреклама",
згідно якого,  уточнивши в  ході  розгляду  свої  позовні  вимоги,
просило  стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі
20463,28 грн.
 
     Ухвалою господарського  суду  Кіровоградської   області   від
16.06.2005  залучено  до участі у справі в якості третьої особи на
стороні відповідача,  яка не заявляє самостійних вимог на  предмет
спору - Виконавчий комітет Кіровоградської міської ради.
 
     Рішенням господарського   суду  Кіровоградської  області  від
25.06.2005 у справі N 5/74 в позові відмовлено.
 
     Постановою Дніпропетровського   апеляційного   господарського
суду  від  09.08.2005  вищезазначене  судове  рішення залишено без
змін.
 
     У касаційній  скарзі  позивач   просить   скасувати   рішення
господарського суду Кіровоградської області 25.06.2005,  постанову
апеляційного суду від 09.08.2005 та прийняти  нове  рішення,  яким
позов задовольнити. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при
прийнятті постанови порушено норми матеріального  права,  зокрема,
ст.ст. 632, 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Відзиву на    касаційну    скаргу    відповідач   до   Вищого
господарського суду Україні не надіслав.
 
     Заслухавши доповідача,  вислухавши  пояснення   представників
сторін,  перевіривши  правильність  застосування Дніпропетровським
апеляційним   господарським   судом   норм    процесуального    та
матеріального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського суду
України  дійшла  висновку,  що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає.
 
     До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
 
     Як встановлено  судами  попередніх інстанцій,  21.06.2004 між
позивачем та відповідачем був укладений договір N 80 на  тимчасове
користування місцями,   що  перебувають  у  комунальній  власності
м. Кіровограда,  для розміщення рекламних засобів.  Відповідно  до
умов   договору   відповідач   зобов'язався  надавати  позивачу  в
тимчасове  користування  місця,  які  перебувають  у   комунальній
власності  для  розташування  тільки  тих  рекламних засобів,  які
зазначені у дозволі без права зміни їх місця та розміру рекламного
засобу.   Умовами   договору   також   передбачено,  що  плата  за
користування місцями,  які  перебувають  у  комунальній  власності
м. Кіровограда,    надані   за   цим   договором,   розраховується
комунальним підприємством "Міськреклама" та здійснюється позивачем
у   порядку,   встановленому  рішенням  Виконкому  Кіровоградської
міської ради та на підставі затверджених виконкомом  тарифів.  При
цьому,  порядок  визначення плати за тимчасове користування місцем
розташування  рекламних  засобів,  що  перебувають  у  комунальній
власності,  встановлено  рішенням Кіровоградської міської ради від
24.03.2004 N 388.
 
     Судами також  встановлено,  що  на  виконання  умов  договору
відповідачем  було  надано позивачу у тимчасове користування місця
для розміщення рекламних засобів та виставлено рахунки  на  сплату
наданих послуг, які оплачені позивачем в сумі 20463,28 грн.
 
     Рішенням місцевого суду Ленінського району м. Кіровограда від
22.10.2004,  залишеним  без   змін   ухвалою   апеляційного   суду
Кіровоградської  області  від 26.01.2005,  рішення Кіровоградської
міської ради від 24.03.2004 N 388 визнано незаконним та скасовано.
У  цьому зв'язку,  позивач вважає,  що договір N 80 є неукладеним,
оскільки  в  ньому  відсутня  така  істотна  умова  як  ціна,   що
встановлювалась   згідно   з  тарифами,  затвердженими  скасованим
рішенням,  а тому  просить  стягнути  з  відповідача  безпідставно
отримані грошові кошти в сумі 20463,28 грн.
 
     Наведеним обставинам  апеляційний  суд  дав  належну оцінку і
дійшов до обґрунтованого висновку про  безпідставність  заявленого
позову.  При цьому суд правомірно виходив з того, що відповідно до
вимог Типових правил розміщення зовнішньої  реклами,  затверджених
постановою Кабінету   Міністрів  України  від  29.12.2003  N  2067
( 2067-2003-п ) (2067-2003-п)
        ,  за тимчасове користування місцем, що перебуває в
комунальній  власності,  щомісяця справляється плата в розмірі 25%
плати,  встановленої органами  місцевого  самоврядування.  У  разі
продовження   строку   оформлення   дозволу,  щомісячна  плата  за
тимчасове  користування  місцем,  що   перебуває   в   комунальній
власності,   справляється   в  розмірі  100%  плати,  встановленої
органами місцевого самоврядування.  Отже,  тимчасове  користування
місцем,  що перебуває в комунальній власності,  з метою розміщення
реклами має здійснюватися  розповсюджувачем  реклами  на  підставі
укладеного договору.
 
     Враховуючи вищевикладене,    апеляційний    суд   дійшов   до
правильного висновку,  що оскільки перерахування  грошових  коштів
відповідачу  здійснювалось згідно з договором N 80,  тому висновок
позивача  про   те,   що   у   зв'язку   з   скасуванням   рішення
Кіровоградської  міської  ради,  на підставі якого в договорі були
встановлені ціни на послуги,  відповідач повинен повернути  гроші,
не ґрунтується на законі.
 
     Такі висновки  апеляційного  суду  не  суперечать  наявним  у
справі  документам,  а  отже  оспорювана   постанова   апеляційної
інстанції   винесена   на   підставі  фактичних  обставин  справи,
відповідає  вимогам  діючого  законодавства,  що,  в  свою  чергу,
свідчить про відсутність підстав для її скасування.
 
     Враховуючи наведене,    керуючись    ст.ст.   111-5,   111-7,
111-9 -  111-11,  111-12  Господарського  процесуального   кодексу
України ( 1798-12   ) (1798-12)
        ,   Вищий     господарський   суд   України
П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу Малого приватного підприємства  "Антураж  А"
залишити без задоволення.
 
     Рішення господарського   суду   Кіровоградської  області  від
25.06.2005   та    постанову    Дніпропетровського    апеляційного
господарського  суду  від  09.08.2005 у справі N 5/74 залишити без
змін.
 
 Головуючий                                          М.І.Остапенко
 
 Суддя                                                В.М.Харченко
 
 Суддя                                                Є.М.Борденюк