ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.12.2005 Справа N 4/13
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 09.03.2006
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" в особі Одеського ЛВУМГ
на постанову від 29.09.05 Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 4/13 господарського суду м. Києва
за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Центра технічної мережі
N 11 (ЦТЕПМ-11) Філії "Дирекція первинної мережі"
до Одеського лінійного виробничого управління магістральних
газопроводів (ОЛВУМГ) Дочірньої компанії (ДК) "Укртрансгаз" НАК
"Нафтогаз України"
про стягнення 10 484 грн.
У справі взяли участь представники:
позивача: Гуріна І.Ю., Гафнер О.М. довір. у справі
відповідача: Доломанчук Л.Т., довір. у справі
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.5.05 у
задоволенні позовних вимог відмовлено (суддя Борисенко І.І.).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
29.09.05 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги
задоволено. Стягнуто з відповідача 10 484 грн. шкоди, заподіяної
при виконанні земляних робіт без письмового узгодження з позивачем
(колегія суддів у складі: В. Зеленін - головуючий, Репіна Л.О.,
Синиця О.Ф.).
В поданій касаційній скарзі ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" в особі Одеського ЛВУМГ просить прийняту у справі
постанову скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної
інстанції порушені і невірно застосовані норми матеріального та
процесуального права, а саме, ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
повного та об'єктивного розгляду доказів та обставин справи. Судом
не прийнято до уваги "Правила охорони магістральних трубопроводів"
затв. ПКМУ N 1747 ( 1747-2002-п ) (1747-2002-п)
від 16.11.02" "Правил технічної
експлуатації магістральних газопроводів", Затв. Міністром газової
промисловості СССР від 02.01.1973, "Правил охорони магістральних
газопроводів", затв. Постанвою Ради Міністрів СССР N 341
( v0341400-79 ) (v0341400-79)
від 12.04.1979.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів дійшла
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій
норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
На дільниці Одеса-Жовтень сталося пошкодження кабелю, що
знаходиться у власності ВАТ "Укртелеком" в особі ЦТЕПМ-11 Філії
"Дирекція первинної мережі".
Пошкодження кабелю сталося в результаті проведення
працівниками підрозділу ОЛВУМГ ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України" земельних робіт без письмового узгодження та виклику
представника кабельної дільниці Вузла Зв'язку ЦТЕПМ-11, що є
порушенням п. 6 "Правил охорони ліній електрозв'язку",
затверджених Постановою КМУ N 135 ( 135-96-п ) (135-96-п)
від 29.01.1996 р.,
та п.п. 3, 4, 8 Умов проведення робіт у межах охоронних зон
кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення, що
привело до перерви зв'язку.
По даному факту був складений протокол про причину порушення
Правил охорони ліній електрозв'язку ( 135-96-п ) (135-96-п)
від 08.08.2003 р.
згідно п.п. 21 Умов проведення робіт у межах охоронних зон
кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення.
Згідно ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, майнова шкода, завдана
неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, юридична або
фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час
виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
03.09.2003 р. позивачем була направлена претензія за N 1250 з
вимогами до відповідача перерахувати на поточний рахунок позивача
завдану шкоду. У листі від 07.10.2003 р. за N 02-188 відповідач
зазначив, що у нього відсутні кошти та запропонував позивачеві
виконати деякі роботи. Однак, позивач 01.12.2003 р. направив
відповідачеві повторну претензію N 1613 з пропозицією перерахувати
вище вказані кошти, відповіді на яку відповідач не надав.
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
апеляційної інстанції у процесі перегляду справи за наявними у
справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що посилання
скаржника на відсутність на картах проходження кабелю та
стовпчиків є помилковим, оскільки даний факт засвідчується в
довідках Червонознам'янської сільської Ради про нанесення траси
кабельної лінії зв'язку на карту землекористувача від
13.02.2001 року та 08.01.2002 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду
апеляційної інстанції про помилкове посилання суду першої
інстанції на п.п. 12, 13 Правил охорони магістрального газопроводу
затверджених КМУ N 1747 ( 1747-2002-п ) (1747-2002-п)
від 16.11.2002 р., щодо
проведення будівельних і інших робіт в охоронній зоні трубопроводу
лише за письмовою згодою підприємства магістрального
трубопровідного транспорту, оскільки роботи проводились в
охоронній зоні електрозв'язку, що регулюється "Правилами охорони
ліній електрозв'язку", затверджених Постановою КМУ N 135 від
29.01.1996 р. та Умовами проведення робіт у межах охоронних зон
кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення
затверджених Постановою КМУ N 135 ( 135-96-п ) (135-96-п)
від 29.01.1996 р.
Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на
обставини справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією
питань про надання переваги доказам скаржника над іншими, тобто
здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки
доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
тому до уваги не приймаються.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в
особі Одеського ЛВУМГ залишити без задоволення, постанову від
29.09.05 Київського апеляційного господарського суду у справі
N 4/13 господарського суду м. Києва - без змін.
Головуючий В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун