ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
 13.12.2005                                         Справа N 8/11д
 
         (ухвалою Судової палати у господарських справах
              Верховного Суду України від 02.03.2006
         відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
 
 
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     головуючого - Плахотнюк С.О.
     суддів: Панченко Н.П., Самусенко С.С.
     розглянувши матеріали       касаційної       скарги       ВАТ
"Південкольорметгазоочистка"
     на постанову   від   11.05.2005   Запорізького   апеляційного
господарського суду
     та рішення від  09.02.2005  господарського  суду  Запорізької
області
     у справі N 8/11д
     за позовом ВАТ "Південкольорметгазоочистка"
     до ЗАТ "Український мобільний зв'язок"  в  особі  Запорізької
філії "УМЗ"
 
     про   визнання недійсним п.1.3 додаткових угод до договору від
03.03.2003 про надання послуг стільникового радіозв'язку N 4862818
 
     у судовому засіданні взяли участь представники:
     - позивача - Івахніна А.В.
     - відповідача - Вітько С.Г.
     В С Т А Н О В И В:
 
     Рішенням від   09.02.2005   господарського  суду  Запорізької
області у справі N 8/11д (суддя Попова І.А.) в позові відмовлено.
 
     Постановою від    11.05.2005    Запорізького     апеляційного
господарського  суду  у  справі  N  8/11д  рішення  від 09.02.2005
господарського суду Запорізької області у вказаній справі залишено
без змін.
 
     Не погоджуючись  з  постановою  від  11.05.2005  Запорізького
апеляційного  господарського  суду  та  рішенням  від   09.02.2005
господарського  суду  Запорізької  області  у справі N 8/11д,  ВАТ
"Південкольорметгазоочистка" звернулося до  Вищого  господарського
суду  України  з  касаційною  скаргою,  в  якій  просить скасувати
вказані постанову  та  рішення  та  прийняти  нове  рішення,  яким
задовольнити позовні вимоги.
 
     Заслухавши доповідача,   вислухавши  пояснення  представників
сторін,  перевіривши   правильність   застосування   місцевим   та
апеляційним   господарськими   судами   норм   процесуального   та
матеріального права,  колегія суддів  Вищого  господарського  суду
України   дійшла   висновку,   що  касаційна  скарга  не  підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
 
     Господарськими судами попередніх  інстанцій  встановлено,  що
між ВАТ "Південкольорметгазоочистка" та ЗАТ "Український мобільний
зв'язок" в особі Запорізької  філії  "УМЗ"  укладено  договори  на
користування  послугами  стільникового радіотелефонного зв'язку та
додаткові угоди від 03.03.2003  та  24.03.2003  до  договорів,  за
умовами яких    позивачу    надано    в   користування   телефонні
номери 4862818,  4862408,  3224135. Відповідно до п.1.1 додаткових
угод  позивач  (абонент)  прийняв  на себе зобов'язання отримувати
послуги 365 календарних днів починаючи з дати внесення початкового
авансу, а  відповідач  надавати  ці  послуги  в  зазначений строк.
П. 1.3.  додаткових угод  передбачено  сплата  позивачем  штрафних
санкцій у випадку відмови від договору до закінчення встановленого
строку його дії,  або коли дія договору припиняється у  зв'язку  з
несплатою  абонентом  наданих  йому послуг в розмірі 3,57 грн.  за
кожен день, що залишився до закінчення терміну дії договору.
 
     Пунктом 4  Перехідних  положень  Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
         закріплено,  що Цивільний кодекс України застосовується
до цивільних відносин,  що виникли після  набрання  ним  чинності,
щодо   цивільних   відносин,  які  виникли  до  набрання  чинності
Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються
до  тих  прав  і  обов'язків,  що виникли або продовжують існувати
після набрання ним чинності.  Оскільки взаємовідносини сторін щодо
укладення   спірних   додаткових   угод  до  договору  виникли  до
01.01.2004 набрання  чинності  ЦК  України,  то  відповідність  чи
невідповідність    угоди    вимогам    законодавства    оцінюється
господарським судом стосовно законодавства,  яке діяло  на  момент
укладання  спірної угоди.  Отже,  судовими інстанціями вмотивовано
застосовано до спірних правовідносин норми ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
     Відповідно до п.  10  Роз'яснення  Вищого  арбітражного  суду
України  "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з
визнанням угод   недійсними"    від    12.03.1999    N    02-5/111
( v_111800-99  ) (v_111800-99)
        ,  відповідність  чи невідповідність угоди вимогам
законодавства  має  оцінюватися   господарським   судом   стосовно
законодавства,  яке діяло на момент укладення спірної угоди.  Тому
суди дійшли вмотивованого висновку про те,  що посилання  позивача
на норми ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ,  що набрав чинності з 01.01.2004 є
неправомірним.
 
     Відповідно ст.  48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        , недійсною є та угода,
що не відповідає вимогам закону. Згідно зі ст. 60 ЦК УРСР недійсні
частини угоди не тягнуть за собою  недійсності  інших  її  частин,
оскільки  можна  припустити,  що  угода  була  б  укладена  і  без
включення недійсної її частини.
 
     Відповідно до ст.  161  ЦК  УРСР  ( 1540-06  ) (1540-06)
          зобов'язання
повинні   виконуватись  належним  чином  і  в  установлений  строк
відповідно до вказівок закону чи договору.
 
     Відповідно до ст.ст.  178,  179 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
         виконання
зобов'язання  може  забезпечуватись згідно з законом або договором
неустойкою   (штрафом,   пенею),   заставою   і   поручительством.
Неустойкою  (штрафом,  пенею)  визнається  визначена  законом  або
договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в
разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
 
     Як вірно зазначено господарськими судами, з п. 1.3 додаткових
угод від  03.03.2003  та  24.03.2003  вбачається,  що  сторони  за
додатковими  угодами  узгодили,  що  виконання  зобов'язання  щодо
отримання послуг зв'язку протягом 365 календарних  днів,  а  також
зобов'язання  по  своєчасній  оплаті  послуг  зв'язку забезпеченні
штрафом.  Відтак,  господарські суди попередніх  інстанцій  дійшли
вмотивованого   висновку,   що  спірний  п.  1.3  додаткових  угод
кореспондується з приписами ст.ст. 178 та 179 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
за  змістом  яких  сторонам  за  договором  дозволяється визначати
штрафи,  як забезпечення виконання зобов'язань по договору.  Отже,
господарськими   судами   вмотивовано   відмовлено  в  задоволенні
позовних вимог.
 
     Таким чином,  колегія  суддів  Вищого   господарського   суду
України  дійшла  висновку  про  те,  що  постанова  від 11.05.2005
Запорізького  апеляційного  господарського  суду  та  рішення  від
09.02.2005 господарського   суду   Запорізької  області  у  справі
N 8/11д   прийняті   з   дотриманням   норм    матеріального    та
процесуального  права,  а  тому  підстави  для зміни чи скасування
вказаних судових рішень відсутні.
 
     Керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     Касаційну скаргу    ВАТ    "Південкольорметгазоочистка"    на
постанову  від 11.05.2005 Запорізького апеляційного господарського
суду та рішення від  09.02.2005  господарського  суду  Запорізької
області у справі N 8/11д залишити без задоволення.
 
     Постанову від     11.05.2005     Запорізького    апеляційного
господарського суду та рішення від 09.02.2005 господарського  суду
Запорізької області у справі N 8/11д залишити без змін.
 
 Головуючий суддя                                      С.Плахотнюк
 
 Судді:                                                 Н.Панченко
                                                       С.Самусенко