ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.12.2005 Справа N 82/14-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
державного підприємства “Державна резиденція “Залісся”
На постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду від
12.09.2005 року
у справі № 82/14-05
за позовом дочірньої компанії “Газ України” НАК
“Нафтогаз України”
До державного підприємства “Державна резиденція
“Залісся”
Про стягнення 300 000 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача Насвіщук С.В.
відповідача Банах О.Л.
В С Т А Н О В И В:
Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулась
до господарського суду Київської області з позовом до державного
підприємства “Державна резиденція “Залісся” про стягнення 300
000 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 2.08.2005 року
(суддя О.Короткевич) позов залишено без розгляду на підставі
пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв’язку з тим, що позивач не подав
витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для
вирішення спору.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 12.09.2005 року (судді А.Рибченко, О.Мамонтова,
Г.Мостова) ухвала господарського суду Київської області від
2.08.2005 року скасована, а справу передано на розгляд до
господарського суду Київської області.
В касаційній скарзі державне підприємство “Державна резиденція
“Залісся”, не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом
апеляційної інстанції, просить його скасувати, посилаючись на
неправильне застосування судом норм процесуального права, а
ухвалу господарського суду Київської області від 2.08.2005 року
залишити без змін. Доповідач: Стратієнко Л.В.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи і
доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування
господарським судом Київської області та Київським міжобласним
апеляційним господарським судом норм процесуального права у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
однією з підстав залишення
господарським судом позову без розгляду є ненадання без поважних
причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних
для вирішення спору.
Застосування цієї норми закону можливе лише за наявності
наступних умов: матеріали витребувані шляхом прийняття
відповідного процесуального документа, вказані документи дійсно
необхідні для вирішення спору, не подані без поважних причин.
Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 300 000
грн. помилково перерахованих в рахунок погашення векселя
№ 3204782970.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо господарський спір не вирішується по
суті, у тому числі з підстав залишення позову без розгляду,
господарський суд виносить ухвалу, яка має містити, зокрема,
мотиви її винесення з посиланням на законодавство.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвали суду від
12.07.2005 року позивачем були надані письмові пояснення від
02.08.2005 року № 31/10-7022, в яких обґрунтував помилковість
перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення від
06.05.1999 року № 644.
Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивачем були надані
докази, які підтверджують суму заборгованості за поставлений
природний газ, а саме: повідомлення-вимога від 30.12.2004 року
№ 31/15-13711 та обґрунтований розрахунок суми заборгованості.
Колегія суддів вважає, що на підставі наданих позивачем
документів суд повинен був встановити наявність чи відсутність
підстав для задоволення позову, а не залишати його без розгляду.
Якщо ж подані сторонами докази є недостатніми, то суд в силу
статті 38 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
зобов’язаний витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, необхідні для вирішення спору.
Правило статті 38 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
носить імперативний характер і у разі невиконання
сторонами вимог суду, у тому числі нез’явлення в засідання
представників сторін, неподання витребуваних доказів та у разі
виникнення необхідності витребувати нові докази тощо, суд в силу
вимог статті 77 цього кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
має відкласти розгляд
справи.
Також в разі застосування пункту 5 частини першої статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
закон
зобов’язує суд встановлювати причини, що обумовили не подання
позивачем витребуваних судом матеріалів. Як випливає з тексту
ухвали, господарський суд області в порушення вимог цієї статті
не з’ясував обставин, за яких позивач не надав витребувані
матеріали.
Таким чином, всупереч вимогам статей 43, 32, 38 та 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
місцевим господарським судом не виконано обов’язку щодо
створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних
обставин справи, не виконано встановлених процесуальним
законодавством процедур для розгляду справи та не надано
належної оцінки всім доказам в їх сукупності.
Отже посилання скаржника на невірне застосування Київським
міжобласним апеляційним господарським судом норм процесуального
права при прийнятті судового акта є безпідставними.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 12.09.2005 року у справі № 82/14-05 залишити без змін,
а касаційну скаргу державного підприємства “Державна резиденція
"Залісся” –без задоволення.