ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 20/524в
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги ВАТ “Державний ощадний банк України”
на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 19.10.05 р.
у справі господарського суду Донецької області
за позовом ТОВ “Скольд”
До ВАТ “Державний ощадний банк України” в особі
філії Куйбишевського відділення № 5403
Про усунення перешкод у здійсненні права власності,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Суржанська Н.І. (дов. від 28.09.05),
відповідача: Гармашов С.П. (дов. від 08.02.05 ВСА№ 070867),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 29.08.05 господарського суду Донецької області
позов задоволено. Визнано за товариством з обмеженою
відповідальністю “Скольд” право власності на нежитлове
приміщення загальною площею 242. 5 кв.м. , розташоване за
адресою: М.Донецьк, пр. О.Матросова, 1.
Заборонено відкритому акціонерному товариству “Державний ощадний
банк України” в особі філії - Куйбишевського відділення № 5043
м. Донецька ВАТ Державний ощадний банк України” протягом п’яти
днів з моменту набрання законної сили звільнити шляхом виселення
нежитлове приміщення загальною площею 242. 5 кв.м. , розташоване
за адресою: м. Донецьк, пр. О.Матросова, 1.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний
банк України”, м. Київ, в особі філії - Куйбишевського
відділення № 5043 м. Донецька ВАТ Державний ощадний банк У
країни” на користь товариства з обмеженою відповідальністю
“Скольд” 170,00 грн. держмита, 118,00 грн. - суму витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою від 19.10.05 Донецького апеляційного господарського
суду вказане рішення залишено без змін.
Судові рішення мотивовані доведеністю права власності позивача
на приміщення за адресою: пр.О.Матросова,1 та відсутністю
підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочку
виконання рішення, оскільки справа слухається тривалий час і
позивач як законний власник об’єкта нерухомості позбавлений
можливості здійснювати стосовно свого майна права володіння;
відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження
клопотання, зокрема, щодо його реорганізації.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ “Державний ощадний
банк України” в особі Куйбішевського відділення № 5403
м. Донецька звернулося до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою і просить їх скасувати в частині відмови у
задоволені його клопотання про відстрочення виконання рішення
господарського суду на 3 (три) місяці.
ТОВ “Скольд” надало відзив на касаційну скаргу, в якій просить
останню залишити без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оскаржених судових актів,
знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з
наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що 1.05.1999р. між
Куйбишевським управлінням житлово-комунального господарства в/о
“Донецьквугілля” (далі - Куйбишевське УЖКГ) та Куйбишевським
відділенням Державного ощадного банку України був укладений
договір оренди № 208 на приміщення загальною площею 320 кв.м. ,
що розташоване у м. Донецьку по пр. Матросова, 1.
Відповідно до умов договору Куйбишевське УЖКГ передало в
тимчасове користування приміщення, а Куйбишевське відділення
Державного ощадного банку України прийняло на себе обов’язки
орендаря по сплаті орендної плати на умовах, розмірі, порядку та
у строки, передбачені розділом ІІІ договору оренди № 208.
В подальшому між сторонами була укладена додаткова угода від
05.02.2003р., відповідно до якої площа за договором № 208
зменшилась до 242,5 кв.м.
В зв'язку з тим, що спірне приміщення перебувало у заставі, воно
було реалізоване з прилюдних торгів 27.06.2003р. і придбане за
204 тис.грн. ТОВ “Скольд”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.04.2005р.
у справі № 30/290в та від 25.04.2005р. у справі № 30/289пд, що
набрали законної сили та в яких брали участь позивач і
відповідач у справі № 20/524в, встановлено право власності
позивача на спірне приміщення.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2005р.
у справі № 30/289пд встановлено, що на час розгляду справи
договір оренди № 208 припинив свою дію за спливом строку, на
який він укладався.
Досліджуючи обставини та оцінюючи докази у справі, місцевий суд
послався на ст.ст. 16, 321, 392, 770 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. 4 Закону України “Про власність” ( 697-12 ) (697-12)
,
ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального
майна” ( 2269-12 ) (2269-12)
, ст.ст. 43, 33,35, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та враховуючи, що у резолютивній частині рішень господарського
суду Донецької області від 05.04.05 р. у справі № 30/290в та від
25.04.05 р. у справі № 30/290пд не знайшов відображення
встановлений у мотивувальній частині факт права власності
позивача на спірне приміщення та факт закінчення строку дії
договору оренди № 208, суд дійшов висновку, що за позивачем слід
визнати право власності на нежитлове приміщення площею 242.5
кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр.Матросова,1,
задовольнивши позовні вимоги як в цій частині, так і вимоги щодо
заборони відповідачеві здійснювати дії, пов’язані з володінням
та користуванням належним позивачеві приміщенням, та щодо його
звільнення шляхом виселення протягом п’яти днів з моменту
набрання рішенням суду законної сили.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суд
залишив без задоволення, оскільки це обмежило б, на думку суду,
права позивача як власника щодо володіння, користування та
розпорядження майном.
Разом з тим, зі змісту ч. ІІІ резолютивної частини рішення
вбачається, що судом заборонено відповідачу звільняти спірне
приміщення протягом строку, заявленого позивачем, шляхом
виселення, що не узгоджується з ч. 1 резолютивної частини, а
також свідчить про невідповідність вказаної резолютивної частини
рішення мотивувальній та відсутність у цьому зв’язку правового
обгрунтування прийнятого рішення по зазначеній вимозі, що не
відповідає вимогам ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Апеляційна інстанція не звернула уваги на зазначені вище
суперечності в рішенні місцевого господарського суду під час
перегляду справи.
Крім того, судом неповно з’ясовано повноваження відособленого
підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському
суді повноважень сторін у справі від імені цієї особи, оскільки
відповідні довіреності видані представникам Куйбишевського
відділення № 5403 м. Донецька Донецьким обласним управлінням ВАТ
“Державний ощадний банк України”, котре згідно Статуту
товариства не є юридичною особою і повноваження якого на
делегування прав юридичної особи відокремленому підрозділу в
матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, рішення та постанова підлягають скасуванню
з передачею справи на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.
Керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 29.08.05 господарського суду Донецької області та
постанову від 19.10.05 Донецького апеляційного господарського
суду зі справи № 20/524в скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Донецької області.