ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
07.12.2005                               Справа N 22/12-05-1089
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
               Божок В.С. –головуючого,
               Костенко Т.Ф.,
               Коробенко Г.П.
розглянувши           відкритого     акціонерного     товариства
касаційну скаргу      “Одесаобленерго”   в    особі    Одеського
                      сервісного  експлуатаційного  підприємства
                      електричних мереж
на постанову          Одеського апеляційного господарського суду
                      від 20.09.2005 р.
у справі              господарського суду Одеської області
за позовом            товариства  з  обмеженою  відповідальністю
                      “Компанія “Елеком-Сервіс”, м. Одеса
До                    відкритого     акціонерного     товариства
                      “Одесаобленерго”   в    особі    Одеського
                      сервісного  експлуатаційного  підприємства
                      електричних мереж
 
Про   стягнення 9 612 грн.
 
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: Корепанова О.О. –дов. № 325 від 15.11.2005р.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Одеської області від 06.07.2005р.,
залишеним    без   змін   постановою   Одеського    апеляційного
господарського суду від 20.09.2005р. позовні вимоги задоволено в
повному обсязі.
 
Судові  рішення мотивовані наявністю судового рішення  у  справі
№  6/61-05-2023, яке має преюдиціальне значення для даної справи
та  доведеністю  позивачем боргу відповідача, що підтверджується
підписаними останнім актами прийому-передачі виконаних робіт  та
актом взаєморозрахунків.
 
Не погоджуючись з постановою та рішенням, відповідач звернувся з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить  їх скасувати, а справу направити до місцевого  суду  на
новий   розгляд,   мотивуючи  скаргу  тим,  що  судами   невірно
застосовані   норми  матеріального  права  та   порушені   норми
процесуального права.
 
Колегія  суддів,  приймаючи до уваги  межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на  підставі  фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права  при  винесенні  оспорюваного судового  акту,  вважає,  що
скарга підлягає частковому задоволенню.
 
Як   вбачається   з   матеріалів  справи,  ТОВ   “Елєком-сервіс”
звернулося  з  позовом  до  ВАТ “Одесаобленерго”  про  стягнення
9612,00   грн.  за  виконання  комплексу  робіт  по   технічному
обслуговуванню оргтехніки по договору № 1/ 2 від 03.02.2003р.
 
Під час розгляду даної справи, 31.05.2005р. постановою Одеського
апеляційного  господарського суду у  справі  №  6/61-05-2023  за
позовом  ВАТ  “Одесаобленерго” до  ТОВ  “Елєком-сервіс”  договір
№   1/2  від  03.02.2003р.  визнано  недійсним  на  майбутнє  та
встановлено,   що  акти  прийому-передачі  виконаних   робіт   і
матеріальних   цінностей  від  30.05.2003.р.,  31.03.2003р.   та
30.04.2003р.  підписані уповноваженою на те  особою,  директором
Трасован   Б.С.,   та  свідчать  про  фактичне   виконання   ТОВ
“Елєком-сервіс” робіт та використання матеріальних цінностей при
обслуговуванні оргтехніки ВАТ “Одесаобленерго”.
 
З  урахуванням зазначеного та на підставі актів прийому-передачі
виконаних   робіт   і  матеріальних  цінностей   №   170/3   від
31.03.2003р.,   №  90/5  від  30.05.2003р.  та   №   110/6   від
27.06.2003р.  суд 1-ї інстанції дійшов висновку,  що  відповідач
має  перед позивачем невиконані грошові зобов’язання за фактичне
виконання  останнім робіт та використання матеріальних цінностей
при обслуговуванні оргтехніки відповідача в розмірі 9612,00 грн.
 
Однак,  визнавши  акти  прийому-передачі  від  30.05.2003.р.  та
31.03.2003р.  підписані  директором Трасован  Б.С.  належним  та
достатнім   доказом  існування  непогашеного  боргу,   суд   1-ї
інстанції, не надавши оцінки акту прийому-передачі №  110/6  від
27.06.2003р.  підписаного  не Трасован  Б.С.,  а  іншою  особою,
поклав  його як доказ в основу рішення про стягнення суми  боргу
за цим актом в розмірі 2172,00 грн.
 
Оскаржуючи  рішення  місцевого господарського  суду,  відповідач
зазначив  про  це  в апеляційній скарзі із наданням  додаткового
доказу   у  вигляді  довідки  /а.с.88/,  стверджуючи,   що   акт
прийому-передачі   №  110/6  від  27.06.2003р.   підписаний   не
уповноваженою на те особою, головним інженером Лаврушко І.Є.
 
Разом  з  тим,  апеляційний суд залишив цю довідку без  належної
уваги  та  відповідного процесуального оформлення  згідно  ч.  1
ст.   101   ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          та  надавши   постанові
апеляційного   господарського  суду  у  справі  №   6/61-05-2023
преюдиціального значення, не звернув увагу, що в  цій  постанові
дано  юридичну  оцінку  трьом  актам прийому-передачі  виконаних
робіт від 30.05.2003.р., 31.03.2003р. та 30.04.2003р. підписаних
директором  Трасован  Б.С., з яких у даній справі  фігурує  лише
два:   від  30.05.2003.р.  та  31.03.2003р.,  а  третім  є   акт
прийому-передачі  №  110/6 від 27.06.2003р. підписаний  головним
інженером Лаврушко І.Є.
 
Таким  чином  апеляційний господарський суд, не  давши  належної
юридичної оцінки правовідносинам сторін, що виникли у зв’язку  з
підписанням  акту  прийому-передачі №  110/6  від  27.06.2003р.,
помилково   застосував  в  цій  частині  ст.  35   ГПК   України
( 1798-12  ) (1798-12)
          та  визнав встановленим факт  наявності  боргових
зобов’язань   відповідача  в  сумі  2172,00  грн.  на   підставі
зазначеного акту.
 
Порушення  господарськими  судами  вимог  ст.  43  ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
         щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного
і  об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи
в  їх  сукупності  є підставою для скасування  постановлених  по
справі судових рішень.
 
Однак,  зважаючи,  що  рішення попередніх судів  щодо  стягнення
боргу   на   підставі  актів  прийому-передачі   №   170/3   від
31.03.2003р. та № 90/5 від 30.05.2003р. є такими, що ґрунтуються
на  нормах  чинного законодавства та винесені в цій частині  без
порушення  норм  матеріального і процесуального  права,  колегія
дійшла  висновку  щодо часткового скасування  рішень  попередніх
судів  в частині задоволення позову про стягнення боргу  в  сумі
2172,00  грн.  на  підставі акту прийому-передачі  №  110/6  від
27.06.2003р. та передачі справи в цій частині на новий розгляд.
 
При  новому розгляді справи місцевому господарському  суду  слід
взяти  до  уваги наведене, з’ясувати всі обставини  справи  і  в
залежності  від  встановленого та  у  відповідності  до  діючого
законодавства вирішити спір.
 
Керуючись  ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11,  111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу задовольнити частково.
 
Постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
20.09.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від
06.07.2005р.  у  справі  №  22/12-05-1089  скасувати  в  частині
стягнення  2172,00 грн. боргу на підставі акту  прийому-передачі
№ 110/6 від 27.06.2003р.
 
Справу   в   цій   частині  направити  на   новий   розгляд   до
господарського суду Одеської області.
 
В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від
20.09.2005р. та рішення господарського суду Одеської області від
06.07.2005р. у справі № 22/12-05-1089 залишити без змін.