ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 10/265
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши товариства з обмеженою відповідальністю
касаційну скаргу ЗСУ-124 “Стальконструкція”, м. Запоріжжя
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 15.09.2005 р.
у справі господарського суду Запорізької області
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
“Прогрес”
До товариства з обмеженою відповідальністю
ЗСУ-124 “Стальконструкція”, м. Запоріжжя
Про стягнення 57088,55 грн.
за участю представників сторін:
позивача: Ликова Н.М. –дов. б/н від 17.08.2005р.
відповідача: Тараканова Н.Г. –дов. № 4 від 12.09.2005р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
25.07.2005р., залишеного без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 15.09.2005р., позов
задоволено повністю. Стягнуто на користь позивача 55 935,71 грн.
- заборгованості, 652,84 грн. - 3% річних, 500 грн. - витрат по
оплаті послуг адвоката, 565,88 грн. - витрат по оплаті
державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Судові рішення мотивовані ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
,
ст.ст. 525, 526, 625, 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
та доведеністю
факту неналежного виконання відповідачем своїх грошових
зобов’язань.
Не погоджуючись з постановою Запорізького апеляційного
господарського суду від 15.09.2005р. у даній справі ТОВ ЗСУ–124
“Стальконструкція” звернулось з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України в якій просить її скасувати,
мотивуючи скаргу тим, що судом невірно застосовані норми
матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 21, 32 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, ст.ст. 525,
526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Прогрес” просить судове
рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту,
знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до матеріалів справи 20.01.2004р. між ТОВ ЗСУ –124
“Стальконструкція” (Генпідрядник) та ТОВ “Прогрес”
(Субпідрядник) було укладено договір субпідряду № 4, за умовами
якого Генпідрядник поручає, а Субпідрядник зобов’язується
виконати капітальний та поточний ремонти на об’єктах комбінату
“Запоріжсталь”, відповідно до вимог проектно-кошторисної
документації та плану графіку виконаних робіт, наданих
“Замовником” /п. 1.1 договору/.
Згідно пунктів 2.2, 2.3 договору, Субпідрядник щомісяця
пред’являє Генпідряднику рахунки за виконані роботи, згідно акту
Ф-2, оформлених у Замовника та Генпідрядника. Генпідрядник на
підставі рахунку за виконані роботи здійснює оплату на протязі
10 днів з дня надходження грошових коштів від Замовника шляхом
перерахування суми на розрахунковий рахунок Субпідрядника.
Відповідно до ст. 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором
підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик
виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а
замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Господарськими судами встановлено, що в грудні 2004р. ТОВ
“Прогрес” виконало робіт на загальну суму 62150, 79 грн., що
підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт
№ 453-14-12-3876, № 454-14-12-6992, які підписано та скріплено
печатками підприємств та які були направлені позивачем
відповідачу разом з платіжними вимогами - дорученнями № 42 та
№ 43, про що свідчить підпис на них бухгалтера відповідача.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на
підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів неотримання платіжних вимог-доручень та доказів
погашення заборгованості відповідач господарському суду першої
та другої інстанцій не надав.
За таких обставин, господарські суди першої та другої інстанцій,
задовольняючи позов в частині стягнення боргу, обґрунтовано
відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
стягнули з
відповідача 652,84 грн. 3% річних.
Правомірними та такими, що відповідає вимогам ст. 44 та
п. ст. 48 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вважає колегія віднесення
витрат позивача по оплаті послуг адвоката у сумі 500,00 грн. на
рахунок відповідача, оскільки спір у суді виник внаслідок
неправомірних дій останнього.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що
апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка
обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального
права не вбачається, судове рішення відповідає чинному
законодавству України та обставинам справи і підстави для його
скасування відсутні.
Посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення
апеляційним судом норм процесуального права не приймаються до
уваги з тих підстав, що процесуальні порушення не в будь-якому
випадку є підставою для скасування судового рішення, а лише у
випадках, передбачених ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
та в разі, якщо такі порушення призвели до прийняття
неправильного рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суду України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 15.09.2005р. Запорізького апеляційного
господарського суду у справі № 10/265 залишити без змін.