ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 9/49
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали Комунального підприємства теплових мереж
касаційної скарги “Криворіжтепломережа” м. Кривий Ріг
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 29.09.2005 р.
у справі господарського суду Дніпропетровської
області
за позовом Комунального підприємства теплових мереж
“Криворіжтепломережа” м. Кривий Ріг
До Комунального житлового підприємства № 19
м. Кривий Ріг
Про стягнення 19796, 12 грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з’явився
відповідача: не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
02.03.2005р. по справі № 9/49 (суддя –Подобєд І.М.) позов
задоволено частково. Стягнуто з Комунального житлового
підприємства № 19 (далі –КЖП № 19) на користь Комунального
підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” (далі –КПТМ
“Криворіжтепломережа”) суму 526 грн. 24 коп. збитків, 51 грн.
витрат на держмито, 3 грн. 12 коп. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті
позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивач не надав обгрунтованих
розрахунків на підтвердження вартості наднормативних витоків
теплоносія і теплової енергії, які б відповідали умовам
укладеного із відповідачем договору і фактичним обставинам
справи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.09.2005р. у даній справі (у складі головуючого судді
Крутовських В.І., суддів Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.)
рішення господарського суду Дніпропетровської області змінено.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 784,34 грн. 34
коп. збитків, 78 грн. 40 коп. держмита, 23грн. 10 коп. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті
позову відмовлено.
Постанова мотивована тим, - що в рахунках позивача не наводиться
величина нормативних витрат; - що умовами договору сторони не
встановили, внаслідок яких порушень експлуатації внутрішньо
будинкових мереж витрати теплоносія вважаються безумовно
наднормативними; - що відповідачем було визнано разові скиди
теплоносія, які перевищують граничний розмір витоку мережної
води.
Не погоджуючись з постановою, КПТМ “Криворіжтепломережа”
звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду
України, в якій просить її скасувати та винести рішення про
задоволення позову, мотивуючи скаргу тим, що постанова винесена
з порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відповідно до матеріалів справи між КПТМ “Криворіжтепломережа”
(постачальником) та КЖП № 19 (виконавцем) був укладений договір
№ 8019 від 18.04.2003р. (із протоколом розбіжностей), відповідно
до умов якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію до
мереж розподілу з відповідачем, а відповідач зобов’язався
обслуговувати внутрішньо будинкові мережі / надалі Договір/.
Згідно п. 3.3 Договору сторони встановили, що у разі виявлення
витоків або самовільного збирання води із внутрішньо будинкових
мереж відповідач зобов’язався сплачувати позивачу вартість
мережної води і спожитої теплової енергії, згідно діючих тарифів
і у відповідності до затверджених Правил.
Протягом 2003-2004 років позивач встановив витоки теплоносія і
теплової енергії в житлових будинках, що знаходяться на
обслуговуванні відповідача, про що склав акти: № 172 від
21.01.03р., № 173 від 21.01.03р., № 175 від 22.01.03р., № 204
від 05.02.03р., № 230 від 06.03.03р., № 415 від 17.12.03р., № 94
від 25.12.03р., № 441-127/1 від 13.01.04р., № 442 від
13.01.04р., № 445 від 14.01.04р., № 468-140а від 26.04.04р.,
№ 474-140б від 23.01.04р., № 476-140в від 26.01.04р., № 475-140г
від 27.01.04р., № 493-168а від 24.02.04р., № 494-168 від
25.02.04р., № 484-168б від 03.02.04р., № 468 від 04.02.04р.,
№ 481 від 27.01.04р., № 467 від 26.01.04р.
Витрати теплоносія по витоках, за розрахунками позивача, які
містять окремі розрахунки витрат теплоносія і окремі розрахунки
втрат теплової енергії, в сумі становлять 19796, 12 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином
відповідно до закону, інших правових актів, договору, а
одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається,
крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 2.2.6 Договору відповідач зобов’язаний дотримуватися
норми витоків мережної води не більше 0,25% від об’єму
внутрішньо будинкових мереж, що ним обслуговуються, -
8,691м3/год.
Згідно розрахунку відповідача, ним визнаються разові скиди
теплоносія, які перевищують граничний розмір витоку мережної
води згідно з актам: № 173 від21.01.03р. - 497грн. 80коп. , № 90
від 25.12.03р. - 28грн. 44коп. , № 475-140 від 27.01.04р. -
187грн. 71коп. , № 494 - 168 від 25.02.04р. - 70грн. 39коп. , -
а всього на суму 784грн. 34коп.
Визнаючи розрахунки відповідача правильними, попередні суди
виходили з умов Договору (п. 2.2.6), якими передбачається
гранична межа втрати води у метрах кубічних за годину, з огляду
на що суди дійшли вірного висновку щодо відсутності з боку КЖП
№ 19 порушень умов Договору, оскільки розраховані відповідачем
розміри витоку теплоносія на підставі актів позивача не сягають
граничної межі - 8,691м3/год.
Господарським судом також встановлено, що в розрахунках позивача
не наводиться величина нормативних витрат, тобто розрахунки
допущених відповідачем втрат теплоносія і витрат теплової
енергії не зменшені позивачем на величину нормативних втрат
теплоносія і, як наслідок, втрат теплової енергії, з огляду на
що та з урахуванням вищенаведеного суди дійшли правильного
висновку про необґрунтованість проведених позивачем розрахунків,
які не відповідають умовам Договору та фактичним обставинам
справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним
господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам
справи, порушень норм матеріального права не вбачається, судове
рішення відповідає чинному законодавству України та обставинам
справи і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 29.09.2005р. зі справи № 9/49 залишити без змін.