ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 2656/9-20-8/121
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Державної інспекції з карантину рослин по
Полтавській області
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 06.10.05 р.
у справі господарського суду Полтавської області
за позовом Державної інспекції з карантину рослин по
Полтавській області
До Власного виробничо-комерційного
підприємства “Атлантида”
Про стягнення 12113 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
Позивач - не з’явились,
Відповідач - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 29.07.05 господарського суду Полтавської області
позов задоволено. З Власного виробничо-комерційного підприємства
“Атлантида” на користь Державної інспекції з карантину рослин по
Полтавській області стягнуто 12113 грн. основного боргу, 121,13
грн. витрат по оплаті держмита, 118,00 грн. за
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення
суду мотивовано тим, що відповідач прийняте на себе зобов'язання
згідно договору № 12 від 20.12.2001 р. виконав частково, чим
змусив позивача нести додаткові витрати по облаштуванню офісного
приміщення на другому поверсі 10-квартирного житлового будинку
по вул. Кашинського № 6А в М.Миргороді, так як використання
офісу за призначенням без облаштування сходів не можливе. Норми
цивільного законодавства, в т.ч. статті 209 та 440 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, передбачають презумпцію вини
правопорушника у випадках порушення зобов'язання як за
договором, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок
заподіяння шкоди.
Постановою від 06.10.05 вказане вище рішення господарського суду
скасовано. В позові відмовлено з посиланням на те, що вимог
ст. 334 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
сторонами не виконано, оскільки
кошторис на зведення сходів на фасаді будинку не складався через
відсутність проекту. Сума понесених позивачем витрат в розмірі
12113 грн. на спорудження сходів не підтверджена
проектно-кошторисною документацією та належним чином оформленими
актами Ф-2КБ, Ф-ЗКБ, передбаченими Наказом Держбуду № 237/5 від
21.06.2002р.; проектно-кошторисна документація на проведення цих
робіт відсутня та відповідно не затверджена замовником і не
погоджена з підрядником.
Не погоджуючись з постановою Київського міжобласного
апеляційного господарського суду, Державна інспекція з карантину
рослин по Полтавській області звернулось до Вищого
господарського суду з касаційною скаргою і просить її скасувати,
залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області,
посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм
матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспореного судового акту знаходить необхідним
відмовити в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, відповідно до умов договору № 12 від 20.12.2001р.,
укладеного між сторонами спору, відповідач взяв на себе
зобов’язання здійснити будівництво офісного приміщення на
другому поверсі десятиквартирного житлового будинку площею 46,2
кв м в приміщенні будинку, що знаходиться за адресою:
м. Миргород, вул Кашинського, 6А шляхом перепланування
однокімнатної квартири з окремим входом, а позивач - оплатити
загальну площу офісу ВКВП „Атлантида” за ціною 790 грн. за 1 кв
м загальної площі. Загальна вартість виконаних за договором
робіт склала 36498 грн. (790 грн. х 46, 2 кв м).
Згідно з п. 3.1 вказаного договору відповідач зобов'язався
протягом одного місяця з моменту отримання коштів передати по
акту у володіння позивача офіс з повністю завершеними роботами у
відповідності до додатку № 1 до цього договору.
Додатком № 1 до договору № 12 сторони погодили види
облицювальних робіт в приміщенні офісу, що передається
позивачеві, в т.ч. і виконання легкого навісу над сходами
головного входу.
Судами також з’ясовано, що згідно акту прийому –передачі від
20.03.02 б/н позивачу було передано відповідачем приміщення
загальною площею 46, 22 м, по якому було виконано основні види
робіт за винятком п. 3 додатку № 1 до договору № 12 від 20.12.01
щодо будівництва легкого навісу над сходами головного входу.
Тобто, замовник прийняв виконані роботі в тому об’ємі, що
передбачався в договорі із застереженням лише в частині
згаданого вище навісу без будь-яких зауважень щодо спірних
сходів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що за
вказаних вище обставин судом апеляційної інстанції правомірно
взято до уваги, що за договором № 12 від 20.12.2001 року
відповідач взяв на себе зобов'язання окрім побудови офісу для
позивача шляхом перепланування однокімнатної квартири ще
виготовлення легкого навісу над сходами головного входу, у
зв’язку з чим дійшов обгрунтованого висновку про те, що за
вказаним договором відповідач не брав на себе зобов'язання
збудувати ще й сходи по фасаду будинку. Цей факт також
підтверджується дослідженим судом апеляційної інстанції робочим
проектом 8-квартирного житлового будинку з офісом на 6 робочих
місць по вул. Кашинського, 6А в м. Миргороді (Шифр 0198-СМ
вільний кошторисний розрахунок, об'єктний та локальні кошториси,
том 4 книга 1,2 м. Миргород 1998р.).
Судом апеляційної інстанції досліджено також платіжні доручення
про сплату коштів для проведення поточного ремонту приміщення
офісу № 373 від 16.06.2004р., № 711 від 22.09.2004р. та
встановлено, що позивачем здійснено оплату за проведення
капітального ремонту офісного приміщення, хоча відповідач не
брав на себе зобов'язань проводити капітальний ремонт приміщень
позивача, які останній експлуатував близько трьох років після
прийняття в експлуатацію, у зв’язку з чим дійшла висновку, що
кошти були перераховані позивачем приватному підприємцю Бутко
І.І. саме за капітальний ремонт приміщення позивача, а не за
спорудження сходів по фасаду будівлі.
Судом також обгрунтовано взято до уваги, що сума понесених
позивачем витрат в розмірі 12113,00 грн. на спорудження сходів
не підтверджена проектно-кошторисною документацією та належним
чином оформленими актами Ф-2КБ, Ф-ЗКБ, передбаченими Наказом
Держбуду № 237/5 від 21.06.2002р.
Крім того, апеляційною інстанцією правомірно враховано, що
місцевим господарським судом невірно застосовано норми ч. 4
ст. 632 та ст. 843 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки на момент
укладення договору № 12 від 20.12.2001р. діяв Цивільний Кодекс
УРСР, ( 1540-06 ) (1540-06)
а тому суд повинен був застосувати норму
ст. 334 зазначеного Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
З огляду на викладене постанову Київського міжобласного
апеляційного господарського суду прийнято обгрунтовано при
правильному застосуванні норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 06.10.05 Київського міжобласного апеляційного
господарського суду у справі № 2656/9-20-8/121 залишити без
задоволення.