ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 20-10/044-2/052
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Щотки С.О. (головуючий), Мележик Н.І., Семчук В.В.,
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні в м. Києві
касаційну скаргу ТОВ “Стандарт-Строй”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13.06.2005 року
у справі № 20-10/044-2/052
за позовом ТОВ “Стандарт-Строй”
до ВАТ “Севастопольський завод “Спектр”
про стягнення 11285,40 грн.
та зустрічним позовом ВАТ “Севастопольський завод “Спектр”
до ТОВ “Стандарт-Строй”
про визнання недійсним договору та стягнення 21593,40 грн.
за участю представників:
позивача - не з’явились,
відповідача - Яковлєв С.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Севастополь від 15.03.2005
року у справі № 20-10/044-2/052 (суддя Шевчук Н.Г.) первісний
позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача
заборгованість у сумі 11285,40 грн., витрати по сплаті
державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового
процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.06.2005 року (судді: Гонтар В.І., Плут В.М., Прокопанич
Г.К.) рішення господарського суду міста Севастополь від
15.03.2005 року у даній справі скасовано та прийнято нове
рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічного
позовів.
Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної
інстанції позивач за первісним позовом звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
13.06.2005 року у даній справі скасувати та залишити в силі
рішення господарського суду міста Севастополь від 15.03.2005
року. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що
господарським судом апеляційної інстанції неправильно
застосовано норми матеріального та процесуального права, що
призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши
пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарськими судами норм
матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними
постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13,
( v0013700-92 ) (v0013700-92)
рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі
вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши
обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і
змісту законодавства України.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна
частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші
нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено
права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду
стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого
висновку про безпідставність зустрічного позову і прийняли
законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні
зустрічного позову.
Щодо первісного позову, то як встановили господарські суди
попередніх інстанцій, 09.09.2002 року сторони уклали договір
підряду № 42/02 та Угоду № 1 до нього, а 17.09.2002 року також і
Додаткову угоду № 1.
Позивач за договором підряду повинен був здійснити ремонт м’якої
покрівлі цеху ВАТ “Севастопольський завод “Спектр”, а відповідно
до додаткової угоди –ремонт парапетів, примикань та завершення
робіт по влаштуванню м’якої покрівлі зазначеного вище цеху.
Відповідно до п. 3.2 договору підрядник надає гарантії на
виконані роботи строком на 8 років.
Місцевий господарський суд також встановив, що відповідач
повинен оплатити виконані роботи, договірна ціна яких становить
27837 грн. за договором та 6650 грн. по додатковій угоді. При
чому, остаточний рахунок за виконані роботи за умовами договору
здійснюється за актом виконаних робіт.
З оцінених господарськими судами попередніх інстанцій актів
вбачається, що 11.11.2002 року відповідач прийняв від позивача
(підрядника) роботи на суму 6649,79 грн. та 27837,45 грн., тобто
всього на суму 34487 грн. Акти підписані представником замовника
без зауважень.
Господарський суд першої інстанції встановив, що відповідач
оплатив 25067 грн., таким чином вартість прийнятих і неоплачених
робіт становить 9420,24 грн.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, згідно з
положеннями частини 5 статті 42 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
висновок судового експерта для
господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським
судом за правилами, встановленими статтею 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Разом з тим, апеляційний господарський суд погодився з
висновками експерта, при цьому не навівши мотивів з яких він не
погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо
оцінки висновку експерта у частині вартості виконаних робіт. На
підставі висновку експерта суд апеляційної інстанції встановив,
що роботи виконані неякісно і вартість робіт по усуненню
недоліків становить 14188 грн., а шкода спричинена у зв’язку з
протіканням покрівлі становить 8246,40 грн. При цьому, суд не
встановив наявність причинно-наслідкового зв’язку між неякісно
виконаними роботами та заподіяною шкодою, хоча експертом
зазначено про неможливість встановлення останнього.
Окрім того, господарський суд апеляційної інстанції неправильно
застосував норми матеріального права.
Зокрема, як вірно зазначив місцевий господарський суд до спірних
правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, який набрав чинності з 01.01.2004,
оскільки відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень
цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
щодо цивільних відносин, які виникли до
набрання ним чинності, його положення застосовуються до тих прав
і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання
ним чинності.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання повинні виконуватись належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, ( 435-15 ) (435-15)
інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких
умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших
вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Статті 837, 857, 858 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачають, що за договором підряду одна сторона (підрядник)
зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням
другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти
та оплатити виконану роботу. Виконана робота має відповідати
якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно
ставляться, на момент передання її замовникові. Якщо виконана
підрядником робота не відповідає таким вимогам, то замовник має
право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм
вибором вимагати від підрядника:
1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;
2) пропорційного зменшення ціни роботи;
3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право
замовника усувати їх встановлено договором.
Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші
недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути
усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний
строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати
відшкодування збитків.
Якщо договором або законом передбачено надання підрядником
замовникові гарантії якості роботи, підрядник згідно статті 859
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язаний передати
замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам
статті 857 цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
протягом усього гарантійного
строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить
результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов
обґрунтованого висновку, що відповідач вправі вимагати від
позивача безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний
строк або пропорційного зменшення ціни роботи, або
відшкодуванням завданих збитків.
Отже, прийняте місцевим господарським судом рішення про
задоволення первісного позову та відмову у задоволенні
зустрічного позову є обґрунтованим та законним, тому рішення
господарського суду міста Севастополь від 15.03.2005 року
залишається без змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що
при винесені постанови у даній справі, суд апеляційної інстанції
порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело
до прийняття необґрунтованого судового акту.
З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а
постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від
13.06.2005 року у даній справі підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Стандарт-Строй” задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
13.06.2005 року у справі № 20-10/044-2/052 скасувати, а рішення
господарському суду міста Севастополь від 15.03.2005 року в
даній справі залишити без змін.