ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 2-16/6802-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія
“Море”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 21.09.05 р.
у справі господарського суду Автономної Республіки
Крим
за позовом ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія
“Море”
до ВАТ “Крименерго”
Про визнання недійсним п. 3.3 примітки додатку № 1 до
договору № 155 від 17.01.02,
в судовому засіданні взяли участь представники:
Позивач - Облетова Г.В. (дов. від 14.11.05 № 170/29),
Відповідач - не з’явились,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 14.06.05 господарського суду АР Крим в позові ВАТ
“Феодосійська суднобудівна компанія “Море” про визнання
недійсним п. 3.3 примітки додатку № 1 до договору № 155 від
17.01.02 відмовлено з посиланням на ч. 5 ст. 26 3акону України
“Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та п. 5.3 Правил
користування електричною енергією, затверджених постановою
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
України № 28 від 31.07.96 ( z0417-96 ) (z0417-96)
.
Постановою від 21.09.05 Севастопольського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ВАТ “Феодосійська
судноплавна компанія “Море” звернулось до Вищого господарського
суду з касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове
рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення
судами ч. 2,3 п.п. 11, 13 Порядку поставки електричної енергії
споживачам, затвердженого постановою КМУ від 09.04.02 № 475,
( 475-2002-п ) (475-2002-п)
ч. 5 ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, ст.ст. 69, 77, 99 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
ВАТ “Крименерго” подано до Вищого господарського суду України
відзив на касаційну скаргу, в якому просить відмовити в
задоволенні останньої.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм процесуального права при
винесенні оспорених судових актів знаходить необхідним
задовольнити касаційну скаргу частково з наступних підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, відповідно до договору на поставку електричної
енергії № 155 від 17.01.2002р., укладеного між ВАТ “Феодосійська
суднобудівна компанія “Море” (споживач) та ВАТ “Крименерго”
(електропостачальна організація) сторони домовилися про спосіб
забезпечення зобов'язання - сплачувати постачальнику у випадку
споживання понад об'єму споживаної електроенергії п'ятикратну
вартість різниці між спожитої фактично і договірної величини
споживаної електричної енергії.
Пунктом 3.3 Приміток Додатку № 1 від 25.11.2003р. до вказаного
договору встановлено, що у разі, коли споживач протягом місяця
не перевищив встановлених на початок місяця величин, але і не
оплатив у повному обсязі спожиту електроенергію, - граничні
величини на цей місяць зменшуються у відповідності з рівнем
здійсненної ним оплати. За перевищення скоректованої договірної
величини споживання виставляється рахунок у п'ятикратному
розмірі тарифу згідно ст. 26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Вказаний пункт Приміток, що є предметом спору у даній справі, на
думку позивача, не відповідає вимогам ч. 5 ст. 26 Закону “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(в редакції чинній на момент
укладання спірного договору), згідно якої при споживанні
електроенергії понад договірну величину енергопостачальнику
сплачується п'ятикратна вартість різниці фактично спожитої і
договірної величини, в той час, як відповідач вимагає
застосування такої відповідальності за перевищення скоректованої
договірної величини.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
судами попередніх інстанцій не враховано той факт, що вказаною
нормою закону встановлено відповідальність споживача за
перевищення споживання електричної енергії понад договірну
величину, а не скориговану договірну величину і вказані поняття
не є тотожними.
При цьому п. 11 Порядку постачання електричної енергії
споживачам встановлено, що за підсумками місяця гранична
величина споживання електричної енергії для споживачів
коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини
її споживання. Проте, у разі такого коригування здійснюється
лише відповідне коригування граничної величини споживання
електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання
електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
В той же час, ч. 8 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
чітко передбачено наслідки неповної оплати за
спожиту енергію, а саме, зобов’язано споживача обмежити власне
електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його
припинити в разі відсутності такої.
Отже, сторони в договорі передбачили відповідальність, не
встановлену Законом ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне зауважити, що суд апеляційної інстанції,
вмотивовуючи прийняте рішення, послався на необхідність
з’ясування питання щодо правомірності заявлених позивачем вимог
про зміну умов договору, оскільки докази зміни предмету спору
позивачем щодо визнання спірного договору недійсним в частині, в
матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, прийняті у справі судові рішення
підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. ІІІ5, ПІ9, ІІІ11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 14.06-05.07.2005 господарського суду АР Крим та
постанову від 21.09.05 Севастопольського апеляційного
господарського суду у справі № 2-16/6802-2005 скасувати.
Справу № 2-16/6802-2005 направити на новий розгляд до
господарського суду АР Крим.