ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.12.2005 Справа N 10/120пд
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів: Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Центр-Плюс”,
касаційну скаргу м. Маріуполь
на постанову від 03.10.2005 Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 10/120 пд
господарського суду Донецької області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Металургійний комбінат “Азовсталь”,
м. Маріуполь
До Товариства з обмеженою
відповідальністю “Центр-Плюс”,
м. Маріуполь
Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Донецькій
області, м. Донецьк
Про визнання договору оренди недійсним
за участю представників сторін:
від позивача - Бугай В.М.
від відповідача
В С Т А Н О В И В:
Відкритим акціонерним товариством “Металургійний комбінат
“Азовсталь” заявлено позов до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Центр-Плюс”, Регіонального відділення Фонду
державного майна України у Донецькій області про визнання
недійсним договору оренди за № 724/2001 від 24.01.01 та
звільнення приміщення, яке належить позивачу.
На обгрунтування позову зазначено, що оспорюваний договір
порушує право власності на майно, що є предметом договору
оренди.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.04.05
залишеним без змін постановою Донецького апеляційного
господарського суду від 03.10.05 позов задоволено. Визнано
недійсним договір оренди за № 724/2001 від 24.01.01 на нежитлове
приміщення, загальною площею 244,1 м2 та про виселення ТОВ
“Центр-Плюс” із займаного приміщення.
Визнано недійсним договір оренди № 724/2001 від 24.01.01,
укладений між ТОВ “Центр-Плюс” та Регіональним відділенням Фонду
державного майна України у Донецькій області.
Судові рішення вмотивовані обгрунтованістю позову, належністю
спірного майна до майна що увійшло до складу приватизованого у
встановленому законом порядку майна, орендним підприємством ВАТ
“МК “Азовсталь”.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
“Центр-Плюс” просить скасувати ухвалені у справі рішення та
винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Скаржник вважає, що комбінат “Азовсталь” не мав права звертатися
з таким позовом, оскільки приміщення, що орендує ТОВ
“Центр-Плюс” є державною власністю, якою управляє Фонд
Державного майна України.
Крім того, на думку скаржника, суд безпідставно відновив
позивачу пропущений строк позовної давності.
Заслухавши учасників судового процесу, перевіривши юридичну
оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх
повноту, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини сторін, щодо спірного майна неодноразово були
предметом розгляду судових інстанцій.
Місцевим та апеляційним судами встановлено, що ТОВ “Центр-Плюс”
та Регіональним відділенням Фонду державного майна України у
Донецькій області укладено договір оренди за № 724/2001 від
24.04.01 на нежитлове приміщення загальною площею 244,1 м2 за
адресою вул. Харлампієвська,17/25 у м. Маріуполі, яке
знаходиться на балансі ВАТ “Азовсталь” і не увійшло до його
статутного фонду при приватизації державного майна.
Управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів
господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на
їх балансі, згідно наказу Фонду Державного майна України,
Міністерства економіки України від 19.05.99 № 908/68
( z0414-99 ) (z0414-99)
здійснює Фонд державного майна України.
У позовній заяві ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”
стверджує, що відповідно до Переліку майна переданого у
власність Фонду державного майна України від 28.10.96 № 19-ПП до
складу статутного фонду включена вартість будівлі Палацу
культури “Азовсталь”.
Отже на дату укладення договору оренди за № 724/2001 власником
приміщення площею 244,1 м2, що знаходиться в Палаці культури
“Азовсталь” було ВАТ “МК “Азовсталь”.
Зазначений факт підтверджено Фондом Державного майна України у
Донецькій області, який пояснив суду, що про факт включення
спірного приміщення до статутного фонду ВАТ “МК “Азовсталь”
регіональному відділенню Фонду стало відомо із листа Фонду
Держаного майна України за № 10-21-1278 від 17.10.02 про що було
повідомлено ВАТ “МК “Азовсталь” та видано у зв’язку з цим наказ
за № 161 від 12.02.04 про зняття спірного договору оренди з
обліку та припинення нарахування орендної плати.
Факт включення спірного приміщення до статутного фонду орендного
підприємства ВАТ “МК “Азовсталь” при приватизації державної
частини майна ретельно та всебічно досліджено місцевим та
апеляційним судами.
Доводи ТОВ “Центр-Плюс” про те, що при приватизації державного
майна, до статутного фонду ВАТ “МК “Азовсталь” увійшла не вся
будівля Палацу культури “Азовсталь”, а його частина і ця частина
приміщення залишилася у державній власності та була правомірно
передана в оренду товариству, спростовуються матеріалами справи.
Саме ці доводи відповідача були підставою для скасування Вищим
господарським судом України попередніх рішень у цій справі і
передачі справи на новий розгляд з метою з’ясування, чи увійшла
вся будівля Палацу культури “Азовсталь” до статутного фонду ВАТ
“МК “Азовсталь” при приватизації державного майна, чи лише його
частина.
Судами виконані вказівки, що викладені в постанові Вищого
господарського суду України від 21.12.04 і встановлено, що
дійсно при приватизації державного майна, що було передано в
оренду комбінату “Азовсталь” до статутного фонду ВАТ “МК
“Азовсталь” увійшла вся будівля Палацу культури “Азовсталь”.
Що стосується доводів скаржника про безпідставність відновлення
позивачу строку позовної давності, то відповідно до ст. 267
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, якщо суд визнає поважними
причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає
захисту.
Суд розглянув питання щодо відновлення строку позовної давності
і визнав причини пропуску строку позовної давності поважними.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає юридичну оцінку, дану місцевим та апеляційним
судами обставинам справи такою, що грунтується на матеріалах
справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення
касаційної скарги не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
03.10.05 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.