Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко

В.П. –головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційне подання прокурора Бабушкінського району

міста Дніпропетровська

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від

13.06.2005

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

від 02.08.2005

зі справи № П6/3420

за позовом прокурора Бабушкінського району міста

Дніпропетровська (далі – Прокурор) в інтересах держави в особі

Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ,

до виробничо-господарського об’єднання “Металургпром” (далі –Об’єднання), м. Дніпропетровськ,

про стягнення 18 364,71 грн.,

За змістом приписів пунктів 8 та 9 статті 3, пункту 4 частини першої статті 17, частини четвертої статті 50, статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до компетенції адміністративних судів не віднесено спори, де позивачами є відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Статтею 50 цього Кодексу (2747-15) встановлено перелік позовів, за якими юридичні та фізичні особи, що не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами у справах за позовами суб’єктів владних повноважень. На даний час цей перелік є вичерпним, оскільки чинним законодавством не передбачено інших випадків подання суб’єктами владних повноважень адміністративних позовів до суб’єктів господарювання.

Прокурор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Об’єднання 18 364,71 грн. штрафних санкцій за нестворення робочих місць для інвалідів у 2004 році.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2005 № П6/3420 (суддя Коваленко О.О.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 (колегія суддів у складі: Ясир Л.О. –головуючий, судді Прудніков В.В., Герасименко І.М.), позовну заяву повернуто Прокуророві без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі –ГПК України (1798-12) ).

Зазначені рішення судових інстанцій з посиланням на приписи частини першої статті 2 ГПК України (1798-12) , пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи № 1-1/99 (v003p710-99) (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) мотивовано тим, що Прокурор звернувся до суду з позовом не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта цивільних правовідносин, оскільки Фонд соціального захисту інвалідів не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.

У касаційному поданні до Вищого господарського суду України Прокурор просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області. Касаційне подання з посиланням на приписи статті 121 Конституції України (254к/96-ВР) , статті 2 ГПК, статті 361 Закону України “Про прокуратуру” (1789-12) мотивовано тим, що попередніми судовими інстанціями не враховано статусу Фонду соціального захисту інвалідів, який є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України і підпорядковується йому.

Відзиви на касаційне подання не надходили.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України (1798-12) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційного подання.

Представники учасників у судове засідання не з’явилися.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційного подання з урахуванням такого.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України (436-15) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Штрафні санкції, які передбачено статтею 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (875-12) , є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим застосування яких визначено у статтях 238 – 250 Господарського кодексу України (436-15) .

Згідно з статтею 2 ГПК України (1798-12) господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зі справи № 1-1/99 (v003p710-99) (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, (1798-12) потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Верховним Судом України з посиланням на зазначене рішення Конституційного Суду України таку ж правову позицію викладено в мотивувальних частинах постанов від 21.01.2002 зі справи № 03-1/1-3/8- 59/3 (v59_3700-02) та від 25.03.2002 зі справи № 17/6 (v17_6700-02) .

У пункті 3 роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002 № 04-5/570 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” (v_570600-02) зазначено, що господарський суд оцінює правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Пунктом 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1434, (1434-2002-п) визначено, що Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. До переліку завдань Фонду соціального захисту інвалідів належить здійснення контролю за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4 названого Положення (1434-2002-п) ).

За таких обставин попередні судові інстанції дійшли помилкового висновку про те, що Фонд соціального захисту інвалідів не є органом державної влади, а тому рішення попередніх судових інстанцій про повернення без розгляду поданої Прокурором позовної заяви підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-13 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

1. Касаційне подання прокурора Бабушкінського району міста Дніпропетровська задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2005 № П 6/3420 скасувати.

3. Позовну заяву прокурора Бабушкінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів передати на розгляд господарського суду Дніпропетровської області.