ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2005 Справа N 6/264-04-7101
Вищий господарський суд України у складі суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.
за участю представників:
позивача Гризан О.П. –(посв. № 47)
Відповідача Афанасєва М.В. –(дор. № ю-1/02/02/05 від
02.02.2005)
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
розглянув Південного оперативного командування
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від
22.09.2005
у справі № 6/264-04-7101 господарського суду Одеської
обл.
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси
Південного оперативного командування
Міністерства оборони України
до Кооперативу “Мрія садівника”
Про визнання угод недійсними
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.07.2005
(суддя О.Демешин) позов задоволено, визнано недійсними договори
підряду з підстав порушення під час їх укладення норм Закону
України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні
кошти” ( 1490-14 ) (1490-14)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
22.09.2005 (судді: М.Михайлова, В.Тофан, О.Журавльова) рішення
скасовано, в позові відмовлено з підстав порушення місцевим
господарським судом норм цивільного законодавства щодо позовної
давності.
Позивач з апеляційною постановою не погодився, звернувшись з
касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, як постановлену
з порушенням норм матеріального та процесуального права, а
рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні,
дослідивши матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає
касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на
наступне.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій спірні
договори підряду № 40 від 01.08.2000 та б/н від 03.08.2000
укладені з порушенням вимог Закону України “Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти” ( 1490-14 ) (1490-14)
та
Положення про організацію та проведення торгів (тендерів) у
сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг),
затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
28.06.1997 № 694 ( 694-97-п ) (694-97-п)
.
Як зазначено апеляційним господарським судом до вимог про
визнання відповідних договорів недійсними застосовується
загальна позовна давність, встановлена ст. 71 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
. Винятки з загального правила становлять
випадки передбачені в ст. 83 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Відповідно до ст. 76 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг
строку позовної давності починається з дня виникнення права на
позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або
повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з
цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу
строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу
РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Апеляційна інстанція обґрунтовано вказала, що на момент
укладення спірних договорів позивач повинен був знати, про
існування відповідного законодавства та його вимоги до
відповідних договорів, що укладалися позивачем, а відтак саме з
цього моменту позивач і повинен був дізнатися про порушення
своїх прав.
ст. 75 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
встановлено обов’язок
застосування судом позовної давності.
Згідно частини 1 статті 80 цього ж Кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є
підставою для відмови в позові.
Оскільки на день звернення позивача до суду 20.09.2004,
встановлений законодавством строк для звернення за захистом
порушеного права –позовна давність, збіг, господарський суд
апеляційної інстанції обгрунтовано застосував до спірних
правовідносин положення статей 71, 75, 76, 80 Цивільного кодексу
УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, зробив правильний висновок про збіг позовної
давності та, враховуючи відсутність клопотання позивача щодо
поновлення відповідного строку, правомірно відмовив у позові.
Посилання позивача про непоширення позовної давності на вимоги
про визнання угод недійсними є помилкові внаслідок неправильного
тлумачення норм законодавства про позовну давність і судом до
уваги не приймаються.
Виходячи з викладеного, керуючись вимогами ст. cт. 107, 108,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
22.09.05 у справі № 6/264-04-7101 господарського суду Одеської
залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.