ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2005 Справа N Б 6/90
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Удовиченка О.С.
суддів: Яценко О.В. (доповідач у справі)
Панової І.Ю.
розглянувши касаційну Івано-Франківської філії Акціонерного
скаргу товариства “Український інноваційний банк”
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 06.07.2005р.
у справі № Б-6/90 господарського суду Івано -
Франківської області
за заявою Відкритого акціонерного товариства
“Прикарпаттяобленерго” м. Івано-Франківськ
до Приватного сільськогосподарського
підприємства “Галичина”, с. Тустань
про визнання банкрутом
в судовому засіданні
взяли участь представники сторін
від Ляхович В.Д. дов. б/н від 06.09.2005р.
Івано-Франківської філії Акціонерного товариства “Український
інноваційний банк”
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
04.05.2005р. у справі № Б-6/90 (суддя Грица Ю.І.) у задоволенні
заяви Івано-Франківської філії Акціонерного товариства
“Український інноваційний банк” відмовлено. Майнові вимоги
Івано-Франківської філії Акціонерного товариства “Український
інноваційний банк” в сумі 260006грн. 30коп. визнано погашеними.
Не погодившись з даною ухвалою Івано-Франківська філія
Акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, подало
апеляційну скаргу в якій просила ухвалу господарського суду
Івано-Франківської області від 04.05.2005р. по даній справі
скасувати.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
06.07.2005р. у справі № Б-6/90 (судді.; Михалюк О.В. Новосад
Д.Ф.; Мельник Г.І.;) ухвалу господарського суду
Івано-Франківської області від 04.05.2005р. у справі № Б-6/90
залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з даною постановою Івано-Франківська філія
Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” подала
до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій
просить скасувати постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 06.07.2005р. по даній справі, як
прийняту з порушенням норм права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді Яценко О.В.,
розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи
та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування
судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального
права дійшла висновку, про наявність правових підстав для
задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
04.04.2005р. Івано-Франківська філія Акціонерного товариства
“Український інноваційний банк” подала до суду заяву про
зобов’язання ліквідатора включити до реєстру вимог кредиторів
суму заборгованості по кредитній угоді та визнання дій
арбітражного керуючого неправомірними.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
04.05.2005р. у справі № Б-6/90 у задоволенні заяви
Івано-Франківської філії Акціонерного товариства “Український
інноваційний банк” відмовлено. Майнові вимоги Івано-Франківської
філії Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в
сумі 260006грн. 30коп. визнано погашеними.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
06.07.2005р. у справі № Б-6/90 ухвалу господарського суду
Івано-Франківської області від 04.05.2005р. залишено без змін.
Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної
інстанції мотивовані тим, що вимоги Івано-Франківська філія
Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” заявлені
після закінчення строку встановленого п. 2 ст. 14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
і є погашеними. Крім того, по даних
бухгалтерського балансу та отриманих виконавчих документах ВДВС
Галицького міського управління юстиції предмет застави
відсутній.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об'єктивному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
Украї ( 1798-12 ) (1798-12)
ни касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстан ції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішенні чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржувана ухвала та постанова прийняті за неповно
встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної
оцінки тих обставин справи, які встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору застави
майна, який укладений між Івано-Франківською філією Акціонерного
товариства “Український інноваційний банк” “заставодержатель” та
приватним сільськогосподарським підприємством “Галичина”
“заставодавець”.
Згідно договору застави “заставодавець” забезпечує зобов’язання
по кредитному договору № 200129 від 09.12.2001року заставою
належного йому на праві власності майна на суму 819333,00грн., а
саме: племені свині в кількості 250голів на суму 583333грн.;
ремонтний молодняк в кількості 1200голів на суму 200000грн.;
легковий автомобіль марки ВАЗ-21150, випуску 2001року, кузов
№ ЗТА 21150023053667.
Відповідно до ст. 31 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, розпоряднику майна необхідно було звернутись до
Державного реєстру з відповідним запитом та внести окремо до
реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави.
Відповідно до п. 6 ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до
реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна
боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з
даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру
відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з
державним реєстром застав.
Отже, судами першої та апеляційної інстанції не було досліджено
витяг про знаходження спірного майна в Державному реєстрі.
Згідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Вищий господарський суд України не може прийняте нове рішення по
справі, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всіх
обставин справи та не надано їм оцінки.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 06.07.2005р. у справі
№ Б-6/90 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської
області від 04.05.2005р. у справі № Б-6/90 скасувати необхідно
скасувати.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Івано-Франківської філії Акціонерного
товариства “Український інноваційний банк” на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 06.07.2005р. у
справі № Б-6/90 задовольнити.
2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
06.07.2005р. у справі № Б-6/90 та ухвалу господарського суду
Івано-Франківської області від 04.05.2005р. у справі № Б-6/90
скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського
суду Івано-Франківської області.