ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 1/77
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні касаційну
скаргу Приватного підприємства “Фенікс”
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 21.07.2005
у справі № 1/77
господарського суду Донецької області
за позовом Приватного підприємства “Фенікс”
До ДПА у Донецькій області,
УДК у Донецькій області
Про стягнення шкоди у сумі 50 000 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: не з’явився.
від відповідача 1: Рузаєва І.О.
від відповідача 2: не з’явився.
В С Т А Н О В И В:
Доповідач –Глос О.І.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.05.2005 у
справі № 1/77 (суддя Азарова З.П. ), залишеним без змін
постановою Донецького апеляційного господарського суду від
21.07.2005 (судді Москальова І.В., Волков Р.В., Запорощенко
Р.В.) у задоволенні позову ПП “Фенікс” про стягнення шкоди в
сумі 50 000 грн. відмовлено з мотивів недоведення позивачем
наявності шкоди, протиправної поведінки відповідача, причинного
зв’язку між протиправною поведінкою та шкодою..
У касаційній скарзі ПП “Фенікс” просить скасувати постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 21.07.2005 у
справі № 1/77 та передати справу на новий розгляд, посилаючись
на неправильну оцінку судом наявних у справі доказів, а також на
незалучення господарським судом до у часті у справі в якості
третьої особи державного ВАТ “Шахта “Білозерська”, оскільки
останнє є боржником за даним векселем.
Позивач та відповідач –2 не скористались своїм процесуальним
правом на участь своїх представників у судовому засіданні
касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача –1, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в
них фактичних обставин правильність застосування господарським
судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій
встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідно до
акту прийому –передачі векселів від 19.11.1999 ПП “Фенікс”
(позивач) передало державному ВАТ шахта “Білозерська” ДХК
“Добропіллявугілля” (далі –шахта “Білозерська”) вексель від
06.05.1999 № 663349099077722 на суму 50 000 грн.
28.02.2000 слідчим відділом податкової міліції Красноармійської
ДПІ була порушена кримінальна справа відносно посадових осіб ПП
“Фенікс”. В ході досудового слідства в бухгалтерії державного
ВАТ шахта “Білозірська” були вилучені документи, які
підтверджували взаємовідносини позивача з державним ВАТ шахта
“Білозерська” ДП ДХК “Добропіллявугілля”, складено протокол
виїмки від 06.07.2000, який свідчить про вилучення документів, в
т.ч. векселя (а.с. 8).
05.01.2005 позивачем було надіслано до ДПА у Донецькій області
лист з вимогою повернути вилучений в бухгалтерії позивача
вексель № 66334099077722. Листом від 10.02.2005 № 2033/10/09-013
ДПА в Донецькій області повідомила, що в ході проведення
досудового слідства в бухгалтерії шахти “Білозерська” була
вилучена ксерокопія зазначеного векселя, векселедержателем якого
було ПП “Фенікс”, що підтверджено підписом головного бухгалтера
шахти “Білозерська”.
Лист Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від
18.05.2005 № 2288 свідчить, що в матеріалах кримінальної справи
по обвинуваченню Коцел М.М. у другому томі на сторінці 303
знаходиться ксерокопія простого векселю від 06.05.1999
№ 66334099077722 на суму 50 000 грн., яка завірена підписом
головного бухгалтера Пешкової В.М., скріплена печаткою шахти
“Білозерська” та має штемпель Добропільського відділення
Промінвестбанку України “погашено” (а.с. 33).
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції всебічно і повно дослідив
обставини справи і прийшов до правильного висновку щодо
відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція перевіряє застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального і процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин справи.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які
вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарськими судами встановлено, що позивачем в порушення
вимог вказаної норми Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не доведено наявність шкоди у розмірі 50 000
грн., заподіяної йому внаслідок вилучення в бухгалтерії шахти
“Білозерська” простого векселя від 06.05.1999 № 66334099077722,
в т.ч. не подано доказів, що підтверджують заподіяння йому шкоди
внаслідок вилучення зазначеного векселя на шахті “Білозерська”.
Доводи касаційної скарги не можуть бути взяті до уваги, оскільки
згідно з матеріалами справи ксерокопія векселя від 06.05.1999
№ 66334099077722 була вилучена не у позивача, а в бухгалтерії
шахти “Білозерська”; при цьому зазначений вексель було повернуто
самим позивачем (який був векселедержателем) шахті “Білозерська”
–векселедавцю (копія векселя, акт приймання –передачі векселя,
протокол виїмки знаходяться в матеріалах справи –а.с. 8-10).
Таким чином, встановлені господарськими судами першої та
апеляційної інстанцій з дотриманням правил ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
факти, на підставі яких касаційна інстанція
відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
перевіряє правильність застосування норм
матеріального та процесуального права при вирішенні спору,
спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення
господарським судом норм матеріального і процесуального права
при прийнятті оскаржуваної постанови.
За таких обставин постанова Донецького апеляційного
господарського суду від 21.07.2005 у справі № 1/77 відповідає
вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у
зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Фенікс” залишити без
задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 21.07.2005 у справі № 1/77 –без змін.