ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 17/93
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Бакуліної С.В.,
Глос О.І.
розглянувши у відкритому судовому Відкритого акціонерного
засіданні матеріали касаційної товариства
скарги “Донвуглеводоканал”
на постанову від 12.09.2005 року
Донецького апеляційного
господарського суду
у справі № 17/93
господарського суду Донецької області
за позовом ВАТ “Донвуглеводоканал”
до Комунального підприємства
“Донецькміськводоканал”
Про стягнення заборгованості в сумі 811 523,07 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Казієв Л.С. (довіреність від 29.11.2005р.
№ 24/992)
від відповідача: Гнатюк О.І. (довіреність від 30.12.2003р.
№ 09/4651)
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Донецької області (суддя Татенко
В.М.) від 21.06.2005 року, залишеною без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя
–Геза Т.Д., судді –Акулова Н.В., Стойка О.В.) від 12.09.2005
року, зупинено провадження у справі № 17/93 до закінчення
розгляду Донецьким апеляційним господарським судом справи
№ 17/239, порушеної за позовом Комунального підприємства
“Донецькміськводоканал” до Відкритого акціонерного товариства
“Донвуглеводоканал” про стягнення 1 099 248 грн. 83 коп. ;
зобов’язано сторони по справі повідомити Господарський суд
Донецької області письмово про результати розгляду апеляційним
господарським судом справи № 17/239 у п’ятиденний строк після
набрання відповідним судовим актом законної сили.
Вищезазначені судові акти прийняті на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вмотивовані тим, що розгляд справи
№ 17/93 є неможливим до розгляду пов’язаної з нею справи
№ 17/239.
В касаційній скарзі ВАТ “Донвуглеводоканал” просить скасувати
ухвалені по справі судові акти, посилаючись на порушення та
неправильне застосування норм матеріального та процесуального
права, а саме: ч. 2 ст. 601 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, ст. 43, ч. 1
ст. 79 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.
Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача,
заперечення на касаційну скаргу представника відповідача,
перевіривши правильність застосування норм процесуального права
в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
Вищого господарського суду України приходить до висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ВАТ “Донвуглеводоканал” звернулось до Господарського суду
Донецької області з позовом до КП “Донецькміськводоканал” про
стягнення суми заборгованості за надані транспортні послуги в
розмірі 811 523 грн. 07 коп. , в тому числі основний борг в сумі
709 979 грн. 07 коп. , 3% річних в сумі 13 845 грн. 49 коп. та
інфляційні нарахування в сумі 87 698 грн. 51 коп.
У поясненнях № 09/2472 від 03.06.2005 року (том 15 а.с.49)
відповідач посилався на те, що КП “Донецькміськводоканал”
повністю здійснило оплату за транспортні послуги, надані йому з
боку ВАТ “Донвуглеводоканал”, шляхом заліку однорідних
зустрічних вимог листом № 09/872 від 04.03.2005 року на суму 672
703 грн. 30 коп. та листом № 05/1252 від 30.03.2005 року на суму
28 013 грн. 04 коп. , внаслідок чого у позивача перед
відповідачем зменшилась заборгованість за надані послуги з
водопостачання та водовідведення.
Сума на яку проведено зарахування стягнута відповідно до рішення
Господарського суду Донецької області від 22.10.2004 року по
справі № 17/239.
Цим рішенням (том 15 а.с.57) сума заборгованості за послуги
водопостачання та водовідведення у лютому - березні 2004 року в
розмірі 1 099 248 грн. 83 коп. стягнута з ВАТ
“Донвуглеводоканал” на користь КП “Донецькміськводоканал”.
Вищезазначене рішення суду не набрало законної сили, оскільки
було оскаржено ВАТ “Донвуглеводоканал” до Донецького
апеляційного господарського суду.
Позивач ВАТ “Донвуглеводоканал” м. Донецьк подав до суду першої
інстанції клопотання від 03.06.2005 року № 24/550 (том 15
а.с.54), в якому просив суд вийти за межі позовних вимог і
визнати угоду по заліку на суму 672 703,30 грн., згідно листа КП
“Донецькміськводоканал” від 04.03.2005 року № 09/872 недійсною,
оскільки такий залік суперечить приписам ст. 601 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
Відповідач, КП “Донецькміськводоканал”, 06.06.2005 року
звернувся до Господарського суду Донецької області з клопотанням
про зупинення провадження по справі № 17/93 до розгляду
апеляційною інстанцією скарги ВАТ “Донвуглеводоканал” по справі
№ 17/239, у зв’язку з тим, що спір між сторонами по справі
№ 17/93 не може бути розглянутий по суті до винесення Донецьким
апеляційним господарським судом відповідної постанови по справі
№ 17/239, яке в свою чергу не може бути розглянуто до розгляду і
включення до реєстру грошових вимог КП “Донецькміськводоканал”
по справі № 5/14Б про банкрутство ВАТ “Донвуглеводоканал” (т.15
а.с.56). Звернення з клопотанням зумовлено тим, що на думку
відповідача позивач ставить під сумнів правомірність проведення
заліку зустрічних однорідних вимог саме з підстав не набрання
законної сили рішенням по справі № 17/239.
Господарський суд Донецької області, приймаючи до уваги те, що
рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2004
року по справі № 17/239, на підставі якого відповідачем був
проведений залік з позивачем, не набрало законної сили, виніс
ухвалу про зупинення провадження у справі № 17/93 за позовом ВАТ
“Донвуглеводоканал” до КП “Донецькміськводоканал” до закінчення
розгляду пов’язаної з нею справи № 17/239, що розглядається
Донецьким апеляційним господарським судом. Така позиція повністю
підтримана Донецьким апеляційним господарським судом в постанові
від 12.09.2005 року.
В свою чергу, ухвалою Донецького апеляційного господарського
суду від 15.12.2004 року (том 15 а.с.28) провадження по справі
№ 17/239 було зупинено до вирішення Господарським судом
Донецької області питання кредиторської заборгованості ВАТ
“Донвуглеводоканал” м. Донецьк у справі № 5/14Б.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд зупиняє провадження у
справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення
пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Колегія суддів відзначає, що встановлення в оскаржуваній
постанові того, що позивач заперечує проведення заліку саме з
підстав не набрання законної сили рішенням Господарського суду
Донецької області від 22.10.2005 року по справі № 17/239 не
ґрунтується на матеріалах справи.
Попередні судові інстанції в своїх актах не зазначили в чому
полягає встановлений вищенаведеною нормою імперативний критерій
неможливості розгляду даної справи до розгляду іншої справи, і в
чому полягає пов’язаність цих справ.
Так, предметом судового розгляду справи 17/93 є вимога про
стягнення з відповідача заборгованості по оплаті транспортних
послуг, наданих йому в період з.06.2004 року по лютий 2005 року.
Предметом судового розгляду по справі 17/239 є вимога
відповідача про стягнення з позивача заборгованості по оплаті
послуг водопостачання та водовідведення, наданих в лютому,
березні 2004 року.
Отже, суди не зазначили, а колегія суддів не вбачає того, що по
справі № 17/239 можливо встановити такі факти, які, без їх
встановлення, роблять неможливим розгляд даної справи.
Пов’язаність даних справ не вбачається через те, що вони мають
різні предмети спорів, що витікають із різних договорів.
Крім того, колегія суддів вважає, що здійснення заліку
зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
після ухвалення рішення суду про стягнення
заборгованості по договору є неправомірним виходячи із того, що
“залік”, як спосіб захисту цивільного права у вигляді
“припинення зобов’язання”, та звернення до суду з позовом про
стягнення цієї ж суми шляхом “відшкодування збитків” є,
відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, різними
способами захисту одного і того ж цивільного права.
Обрання в якості способу захисту цивільного права “відшкодування
збитків” шляхом звернення до суду з позовом, виключає можливість
виконати ухвалене судом рішення способом “припинення
зобов’язання” зарахуванням, оскільки відповідно до ст. 124
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
судові рішення є
обов’язковими до виконання на всій території України, і
виконуються лише в порядку виконання судового рішення, згідно
Закону України “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
. Не
виключається також укладення мирової угоди у процесі виконання
судового рішення, відповідно до ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, зупинивши провадження по даній справі суди фактично надали
право відповідачу на зарахування в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
після набрання чинності судовим рішенням по
справі № 17/239, чим неправильно застосували зазначену норму
закону.
Враховуючи викладене ухвалені по справі судові акти підлягають
скасуванню, а справа направленню на розгляд до місцевого
господарського суду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, ч. 1 ст. 111-10, 111-11,
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Донвуглеводоканал” від 23.09.2005 року
№ 24/887 на постанову Донецького апеляційного господарського
суду від 12.09.2005 року у справі № 17/93 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 21.06.2005 року
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
12.09.2005 року по справі № 17/93 –скасувати.
Справу № 17/93 направити на розгляд до Господарського суду
Донецької області.