ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 6/1432
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.
суддів: Глос О.І., Бакуліної С.В.
розглянувши касаційне
подання заступника прокурора Житомирської області
на ухвалу господарського суду Житомирської області
від 22.08.2005
у справі № 6/1432
за позовом прокурора Користишівського району в
інтересах держави в особі Коростишівської
міської ради в особі Коростишівського
комунального підприємства “Теплосервіс”
До Управління праці та соціального захисту
населення
Про стягнення 8 979, 69 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: Заруцький П. І. (КП “Теплосервіс”)
від відповідача: не з’явилися.
представник прокуратури: не з’явився.
В С Т А Н О В И В:
Доповідач –Глос О.І.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.08.2005
у справі № 6/1432 (суддя Терлецька –Байдюк Н.Я.) позов залишено
без розгляду на підставі п. 1 ст. 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з мотивів
пред’явлення прокурором позову не в інтересах держави, а в
інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності, яким є
КП “Теплосервіс”.
У касаційному поданні заступник прокурора Житомирської області
просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської
області від 22.08.2005 у справі № 6/1432, а справу направити на
розгляд до господарського суду першої інстанції, посилаючись на
неправильне застосування місцевим господарським судом норм
матеріального і процесуального права, а саме: ст. 121
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 361 Закону України “Про
прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
та ст.ст. 2, 29 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Прокурор і відповідач не скористались своїм процесуальним правом
на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної
інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши застосування господарським
судом першої інстанції норм матеріального і процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України
приходить до висновку, що касаційне подання не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Господарським судом першої інстанції встановлено, що прокурор
Коростишівського району звернувся до господарського суду з
позовом в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради
та Коростишівського комунального підприємства “Теплосервіс” до
Управління праці та соціального захисту населення про стягнення
на користь позивача 8 979, 69 грн. боргу за теплопостачання.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку
щодо безпідставного пред’явлення прокурором позову не в
інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта
господарської діяльності з огляду на наступне.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених
законом. Відповідно до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру”
( 1789-12 ) (1789-12)
підставою представництва в суді держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними
і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України ( 1789-12 ) (1789-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх
заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах
держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому
саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує
необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
У рішенні Конституційного суду України ( 1789-12 ) (1789-12)
у справі за
конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та
Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення
положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України
(справа про представництво прокуратурою України інтересів
держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99
( v003p710-99 ) (v003p710-99)
визначено, що прокурор чи його заступник у
кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на
законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме
відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших
інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх
захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення КСУ визначено,
що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним в ч. 2
ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, треба розуміти орган державної
влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано
повноваженнями органу виконавчої влади.
В п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах фактично є позивачем у справах, порушених за позовною
заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 21 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є стороною в арбітражному процесі; цей орган
здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Отже, висновок господарського суду про те, що прокурор може бути
представником сторони у справі тільки у випадку, коли цією
стороною у справі є орган державної влади або орган місцевого
самоврядування, наділений повноваженнями виконавчої влади, є
правильним.
Заявляючи позов про стягнення 8 979, 69 грн. боргу за
теплопостачання згідно з договором на постачання теплової
енергії від 11.10.2004 № 17, укладеним між КП “Теплосервіс” і
відповідачем, на користь Коростишівського комунального
підприємства “Теплосервіс” прокурор Коростишівського району
необгрунтовано визначив Коростишівську міську раду, як орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
відносинах, оскільки в даному випадку Коростишівська міська рада
не є позивачем і стороною у господарському процесі.
Господарським судом встановлено і матеріалами справи
підтверджено, що Коростишівське комунальне підприємство
“Теплосервіс” є самостійною юридичною особою, заснованою на
комунальній власності.
Викладене свідчить, що прокурором Коростишівського району було
подано позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного
суб'єкта господарської діяльності, у зв’язку з чим, висновки
господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства і
фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1
ст. 111-9, ст. 111-11, ст. 111-13 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора Житомирської області
залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду
Житомирської області від 22.08.2005 у справі № 6/1432 –без змін.