ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 43/221
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
(ТОВ) “Вел Грейн”
на постанову від 29.09.2005 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 43/221
за позовом Приватного підприємства (ПП) “Зовнішторг”
до ТОВ “Вел Грейн”
Про стягнення 56 901,95 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Ульянова Ю.А. (дов. від 23.09.2005 року)
Відповідача Друзяка А.Є. (генеральний директор),
Борчевський В.М. (дов. від 01.12.2005 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
За уточненим позовними вимогами ПП “Зовнішторг” просить
господарський суд стягнути з ТОВ “Вел Грейн” 56 901,95 грн.
основного боргу, 12 453,08 грн. пені, 8 942,11 грн. інфляційних,
2 337,01 грн. річних у зв’язку з частковим виконанням останнім
зобов’язань з оплати борошна житнього хлібопекарної обдирної
(походженням Республіка Білорусь), поставленого за укладеним між
сторонами договором № 11 від 03.06.2004 року та додатковою
угодою № 1 від 04.06.2004 року до нього.
В обґрунтування позовних вимог ПП “Зовнішторг” зазначає, що за
поставлене борошно житнє відповідно до накладних № 01/07-7 від
01.07.2004 року у кількості 50,670 тон на загальну вартість 58
118,49 грн., та № 07/06-7 від 07.06.2004 року у кількості
201,330 тон на загальну суму 230 925,51 грн., яку відповідач
зобов’язувався сплатити в період з 07.06.2004 року по 06.07.2004
року згідно з п. 4. 1. договору, оплата здійснена лише частково
–у розмірі 232 142,05 грн., а отже заборгованість за поставлений
по договору товар складає 56 901,95 грн., про що також свідчить
акт звірки між сторонами № 2 від 15.12.2004 року.
Заявлені до стягнення сума боргу з урахуванням інфляційних
нарахувань та 3% річних, а також пеня, стягнення якої
передбачено п. 5. 2. договору, мотивовані положеннями
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
щодо штрафних санкцій
при неналежному виконанні господарського зобов’язання, а також
положеннями Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про
відповідальність за порушення грошового зобов’язання.
Розгляд справи неодноразово відкладався з метою проведення
сторонами звірки взаєморозрахунків та надання сторонами
господарському суду, зокрема, позивачем - додаткових документів,
а відповідачем - відзиву на позовну заяву.
Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від
06.06.2004 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про
вжиття заходів забезпечення позову.
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2005 року у
справі № 43/221 (суддя М. Пасько) позовні вимоги задоволені; з
ТОВ “Вел Грейн” на користь ПП “Зовнішторг” стягнуто 56 901,95
грн. основного боргу, 12 453,08 грн. пені, 8 942,11 грн.
інфляційних, 2 337,01 грн. річних, також на відповідача
покладені витрати по сплаті державного мита.
При ухваленні рішення у справі господарський суд першої
інстанції виходив з того, що з довідки державної податкової
інспекції у Подільському районі міста Києва № 4088/9/23-509 від
15.06.2005 року, наданої у зв’язку з зобов’язанням ухвалою
господарського суду міста Києва від 20.04.2005 року здійснити
даний податковий орган відповідну перевірку, вбачається
наступне.
Відповідачем було включено до складу валових витрат у II
кварталі 2004 року суму 192 437,92 грн. за накладною № 07/06-7
від 07.06.2004 року, у III кварталі 2004 року включено суму 48
432,08 грн. за накладною № 01/07-7 від 01.07.2004 року. До
податкового кредиту до податку на додану вартість включено у
червні 2004 року суму 38 487,58 грн. за накладною № 07/06-7 від
07.06.2004 року, у липні 2004 року –9 686,41 грн. за накладною
№ 01/07-7 від 01.07.2004 року. Також податковий орган зазначає,
що відповідачем надані документи, що підтверджують відвантаження
муки житньої ПП “Зовнішторг” у кількості 2,565 тон на суму 2
942,05 грн. в т. ч. ПДВ 490,34 грн. (видаткова накладна
№ РН-0000183 від 14.10.2004 року, податкова накладна № 193 від
14.10.2004 року). До валового доходу відповідача включено суму 2
451,71 грн. у IV кварталі 2004 року, до податкового зобов’язання
з податку на додану вартість у жовтні 2004 року включено суму
490,34 грн.. Згідно наданих виписок банку відповідач перерахував
позивачу за відвантажену продукцію 229 200,00 грн.. Кредиторська
заборгованість станом на 01.06.2005 року ТОВ “Вел Грейн” перед
ПП “Зовнішторг” складає 56 901,95 грн..
Зважаючи на те, що сторони за умовами договору № 11 від
03.06.2004 року чітко визначили свої обов’язки, зокрема, позивач
гарантував доставку товару по місцю призначення в строки,
визначені відповідачем, а останній –зобов’язувався сплатити
вартість поставленої продукції у встановлений строк, проте,
всупереч положенням цивільного законодавства про загальні умови
виконання зобов’язань та недопустимості односторонньої відмови
від зобов’язання (ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
), відповідач не виконав в повному обсязі свого
обов’язку щодо оплати поставленої продукції, позовні вимоги
визнані обґрунтованими, враховуючи до того ж, передбачену ч. 2
ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
відповідальність
за порушення грошового зобов’язання у вигляді сплати неустойки
та річних, а також обумовлені договором санкції за невчасну
оплату поставленого продавцем товару у вигляді сплати пені із
розрахунку 0,2% від суми невчасно оплачених коштів за кожен день
прострочки розмірі (п. 5. 2. договору).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
29.09.2005 року (колегія суддів: В. Зеленін, Л. Рєпіна, О.
Синиця) рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2005
року у справі № 43/221 залишене без зміни.
Господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що
відповідачем не надано жодного доказу того, що товар був
поставлений у меншій кількості або взагалі не поставлений, до
того ж відповідачем не надано доказів понесених ним у зв’язку з
цим збитків, проте, належне виконання позивачем зобов’язань щодо
поставки товару відповідно до умов договору підтверджується
підписаними обома сторонами накладними № 01/07-7 від 01.07.2004
року та № 07/06-7 від 07.06.2004 року, оплата вартості якого не
в повному обсязі свідчить про односторонню відмову відповідача
від виконання умов укладеного між сторонами договору.
Посилання відповідачем в апеляційній скарзі на порушення
господарським судом першої інстанції норм процесуального права
спростовуються матеріалами справи, як зауважує Київський
апеляційний господарський суд.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається
на неправильне застосування судом при винесенні оскаржуваного
судового рішення матеріальних норм права та порушення
процесуальних норм.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом
апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до акту звірки
взаєморозрахунків № 2, підписаного обома сторонами та
скріпленого печатками, станом на 15.12.2004 року відповідач має
заборгованість перед позивачем в розмірі 56 901,95 грн.. Крім
того, факт поставки підтверджується накладними та довіреностями
на отримання товару.
Також, слід зазначити, що здійснення відповідачем оплати за
поставлене борошно житнє відповідно до договору № 11 від
03.06.2004 року на суму 229 200,00 грн., про що свідчать виписки
з банківських рахунків (а. с. 62-81), та інформація, надана
державною податковою інспекцією у Подільському районі міста
Києва листом № 4088/9/23-509 від 15.06.2005 року, підтверджує
виконання позивачем зобов’язань щодо поставки борошна житнього
на умовах, визначених договором. Доказів протилежного, зокрема,
недопоставки чи поставки товару неналежної якості чи не в
повному об’ємі, або з порушенням обумовлених договором строків,
ТОВ “Вел Грейн” господарським судам попередніх інстанцій не
надано.
Проте, встановлені господарськими судами першої та апеляційної
інстанції обставини справи підтверджують здійснення відповідачем
оплати за отриманий товар не в повному об’ємі.
Виходячи з викладеного, судові рішення у справі мають бути
залишені без зміни.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Вел Грейн” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.09.2005 року у справі № 43/221 залишити без зміни.