ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.12.2005                               Справа N 05-5-35/5041
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                 Муравйова О.В. –головуючого
                 Полянського А.Г.
                 Фролової Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача:          Носкова А.В., дов. від 22.08.2005 року
від відповідача:       Чабарай М.А., дов. від 01.07.2004 року
розглянувши у відкритому 
судовому засіданні       Акціонерної енергопостачальної компанії
касаційну скаргу         “Київенерго”
на постанову             Київського апеляційного господарського
від                      суду 05.09.2005 року
у справі                 № 05-5-35/5041 господарського суду 
                         міста Києва
за позовом               Акціонерної енергопостачальної компанії
                         “Київенерго”
До                       Державної   госпрозрунхової організації
                         “Житло-Інвест”
 
Про   стягнення 55319,40 грн.
 
У  судовому  засіданні  10.11.2005  року  оголошувалась  перерва
відповідно  до  статті 77 Господарського процесуального  кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         на 01.12.2005 року о  12  год.  00  хв.  У
судовому засіданні 10.11.2005 року були присутні: від позивача -
Комісар С.П. , від відповідача - Чабарай М.А.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У   травні   2005  року  Акціонерна  енергопостачальна  компанія
“Київенерго”  звернулась до господарського суду  міста  Києва  з
позовом  про  стягнення з Державної госпрозрунхової  організації
“Житло-Інвест” 55319,40 грн. боргу за спожиту електроенергію.
 
Ухвалою  від  13.05.2005 року господарського суду  міста  Києва,
залишеною    без   змін   постановою   Київського   апеляційного
господарського   суду   від  05.09.2005   року   позовну   заяву
Акціонерної  енергопостачальної компанії “Київенерго”  повернуто
на  підставі  пункту  4 статті 63 Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
         у зв’язку  з  тим,  що  платіжне
доручення про сплату державного мита датовано 29.09.2003 року, а
тому  не  може бути належним доказом сплати державного  мита  за
позовною   заявою  №  Д07/1679  від  17.03.2005  року.  Зокрема,
господарські  суди,  з  посиланням на пункт  37  Інструкції  про
порядок обчислення та справляння державного мита, зазначають, що
повторне використання первісного документу про сплату державного
мита  допускається за умови, якщо не минув рік з дня зарахування
до бюджету.
 
Не   погоджуючись  з  постановою,  Акціонерна  енергопостачальна
компанія  “Київенерго” звернулась до Вищого господарського  суду
України   з   касаційною   скаргою   на   постанову   Київського
апеляційного господарського суду від 05.09.2005 року  по  справі
№  05-5-35/5041,  в якій просить скасувати постанову  Київського
апеляційного господарського суду від 05.09.2005 року  та  ухвалу
господарського  суду міста Києва від 13.05.2005  року  у  справі
№   05-5-35/5041,  мотивуючи  касаційну  скаргу   доводами   про
неправильне    застосування    господарськими    судами     норм
матеріального та процесуального права, а саме: статей 8, 19, 129
Конституції  України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        , пункту  37  Інструкції  про
порядок  обчислення  та справляння державного  мита,  частини  2
статті  4,  пункту  4  статті  63 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
 
Заслухавши  доповідь судді –доповідача, пояснення  представників
сторін, присутніх у судових засіданнях, перевіривши правильність
застосування норм процесуального права при винесенні  ухвали  та
постанови,  колегія  суддів  вважає,  що  касаційна  скарга   не
підлягає задоволенню з таких підстав.
 
Відповідно  до  пункту 3 статті 57 Господарського процесуального
кодексу   України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          до  позовної  заяви  додаються
документи,   які   підтверджують  сплату   державного   мита   у
встановленому порядку і розмірі.
 
Згідно  статті 46 Господарського процесуального кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         державне мито сплачується чи стягується в порядку і
розмірі, встановлених законодавством України.
 
Як  встановлено  судом,  Акціонерна  енергопостачальна  компанія
“Київенерго”  звернулась до господарського суду  міста  Києва  з
позовною  заявою (вих. № Д07/169 від 17.03.2005 року) 04.05.2005
року,  про  що  свідчить штамп загального відділу господарського
суду  міста Києва про одержання позовної заяви, про стягнення  з
Державної  госпрозрунхової організації  “Житло-Інвест”  55319,40
грн.
 
До позовної заяви позивачем додано платіжне доручення про сплату
державного  мита  №  9324  від  29.09.2003  року,  згідно  якого
державне  мито  перераховано  до державного  бюджету  України  в
порядку, зазначеному у листі Державного казначейства України від
06.02.2003 року № 03-04/91-1319 у розмірі 1585,99 грн.
 
Листом  Управління  Державного  казначейства  у  м.  Києві   від
03.03.2005   року   №   07-10/770  повідомлено,   що   Державним
казначейством   України  з  01.03.2005  року  встановлені   нові
реквізити   рахунків   для  зарахування  державного   мита,   що
справляється  з  позовних заяв при зверненні  до  господарського
суду міста Києва.
 
Отже,  державне  мито  згідно платіжного  доручення  про  сплату
державного  мита № 9324 від 29.09.2003 року за подання  позовної
заяви  до  господарського  суду  міста  Києва  04.05.2005  року,
сплачене позивачем в іншому порядку, ніж встановленому Державним
казначейством України з 01.03.2005 року.
 
Крім  того,  відповідно до пункту 2 Декрету  Кабінету  Міністрів
України   “Про  державне  мито”  ( 7-93  ) (7-93)
          із  заяв  майнового
характеру,  що  подають до господарських  судів,  державне  мито
справляється у ромірі 1 відсоток ціни позову.
 
Таким    чином,    Акціонерною   енергопостачальною    компанією
“Київенерго”  державне мито сплачено не  в  порядку  і  розмірі,
встановлених законодавством України.
 
Відповідно  до  пункту 4 статті 63 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         суддя повертає  позовну  заяву  і
додані  до  неї  документи без розгляду, якщо не подано  доказів
сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
 
Враховуючи  наведене,  судова  колегія  вважає,  що  ухвала   та
постанова   у   справі  прийняті  у  відповідності   з   нормами
процесуального  права,  підстав для їх зміни  чи  скасування  не
вбачається.
 
На   підставі  викладеного,  керуючись  статтями  111-5,  111-7,
пунктом   1   статті   111-9,  статтею   111-11   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий  господарський
суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   Акціонерної   енергопостачальної   компанії
"Київенерго” залишити без задоволення.
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
05.09.2005  року  по  справі № 05-5-35/5041 господарського  суду
міста Києва залишити без змін.