ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 2/421
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючого
Полянського А.Г.
Фролової Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Шепель Л.І., дов. від 04.01.2005 року
від відповідача: не з’явились (про час та місце судового
засідання повідомлені належним чином)
від Прокуратури: Громадський С.О., посв. № 76
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Заступника прокурора Житомирської
касаційне подання області
на постанову Житомирського апеляційного
від господарського суду 27.09.2005 року
у справі № 2/421 господарського суду
Житомирської області
за позовом Прокурора Житомирського району
Житомирської області в інтересах
держави в особі Державної акціонерної
компанії “Хліб України” в особі
Житомирського обласного дочірнього
підприємства державної акціонерної
компанії “Хліб України”, уповноваженою
особою якого є Товариство з обмеженою
відповідальністю “Хліб України
–Полісся”
До Приватного сільськогосподарського
підприємства ім. Цюрупи
Про стягнення 50 тон пшениці на суму 40000 грн. та неустойки
1000 грн.
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2005 року Прокурор Житомирського району Житомирської
області звернувся до господарського суду Житомирської області в
інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії “Хліб
України” в особі Житомирського обласного дочірнього підприємства
державної акціонерної компанії “Хліб України”, уповноваженою
особою якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб
України –Полісся” з позовом про стягнення з Приватного
сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю “Хліб України –Полісся”
50 тон пшениці на суму 40000 грн. та неустойки 1000 грн.
Заявою від 05.05.2005 року прокурор уточнив позовні вимоги і
просить стягнути з Приватного сільськогосподарського
підприємства ім. Цюрупи на користь Житомирського обласного
дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб
України” 50 тон пшениці на суму 40000 грн. та неустойки 1000
грн.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.05.2005
року позов задоволено. Зобов’язано Приватне сільськогосподарське
підприємство ім. Цюрупи поставити Житомирському обласному
дочірньому підприємству державної акціонерної компанії “Хліб
України” 50 тонн пшениці 3 класу вартістю 40000,00 грн. Стягнуто
з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи на
користь Житомирського обласного дочірнього підприємства
державної акціонерної компанії “Хліб України” 1000,00 грн.
неустойки.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
27.09.2005 року рішення господарського суду Житомирської області
від 05.05.2005 року скасовано, позов залишено без розгляду на
підставі пункту 1 статті 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Постанова вмотивована тим, що
прокурором заявлено позов в інтересах юридичної особи
–Житомирського обласного дочірнього підприємства державної
акціонерної компанії “Хліб України”, яка не є органом держаної
влади чи органом місцевого самоврядування, а отже прокурором
неправильно визначено позивача, тобто орган, уповноважений
державною здійснювати відповідні функції у спірних
правовідносинах.
Не погоджуючись з постановою, Заступник прокурора Житомирської
області звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційним поданням на постанову Житомирського апеляційного
господарського суду від 27.09.2005 року по справі № 2/421
господарського суду Житомирської області, в якій просить
скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 27.09.2005 року, мотивуючи касаційне подання доводами
про неправильне застосування судом норм матеріального та
процесуального права, а саме статті 20, 361 Закону України “Про
прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
, статті 2 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, заявник зазначає, що
прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку
самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі
якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутись
порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує
у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган,
уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних
правовідносинах.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника
прокуратури та позивача, присутніх у судовому засіданні,
перевіривши правильність застосування норм права при винесенні
постанови, колегія суддів вважає, що касаційне подання не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом, Прокурор Житомирського району Житомирської
області звернувся до господарського суду Житомирської області в
інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії “Хліб
України” в особі Житомирського обласного дочірнього підприємства
державної акціонерної компанії “Хліб України”, уповноваженою
особою якого є Товариство з обмеженою відповідальністю “Хліб
України –Полісся” з позовом про стягнення з Приватного
сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи на користь
Житомирського обласного дочірнього підприємства державної
акціонерної компанії “Хліб України” 50 тон пшениці на суму 40000
грн. та неустойки 1000 грн.
Також судом встановлено, що спір у даній справі виник у зв’язку
з невиконанням відповідачем зобов’язання за контрактом № F-329
від 21.05.2004 року.
При чому позивачем у даній справі є Житомирське обласне дочірнє
підприємство державної акціонерної компанії “Хліб України”, на
користь якого має здійснюватись стягнення у разі задоволення
позову.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Як вказано в пункті 2 статті 121 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на Прокуратуру України покладається
представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках,
визначених законом.
Згідно статті 5 Закону України “Про прокуратуру” ( 1789-12 ) (1789-12)
прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина
або держави в суді у випадках, визначених законом. Таким чином,
представництво прокурором інтересів держави, громадянина в суді
можливе лише в межах прямо визначених законом.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд порушує справи за
позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються
до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах
держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає
порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх
захисту, а також вказує орган, уповноважений державою
здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від
08.04.1999 року № 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
у справі за
конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та
Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення
положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
прокурори та їх заступники подають позови саме в
інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і
організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
При чому згідно резолютивної частини зазначеного рішення,
інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників
суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у
здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних,
соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист
суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону
України, гарантування її державної, економічної, інформаційної,
екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства,
захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання
тощо.
Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у
спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за
позовною заявою прокурора.
Під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати
відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині
другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України,
( 1798-12 ) (1798-12)
потрібно розуміти орган державної влади чи орган
місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження
органу виконавчої влади.
Враховуючи, що Житомирське обласне дочірнє підприємство
державної акціонерної компанії “Хліб України” є самостійним
господарюючим суб’єктом і не є органом державної влади або
органом місцевого самоврядування, колегія суддів погоджується з
висновками апеляційного господарського суду.
Посилання в касаційному поданні на те, що представники Державної
акціонерної компанії “Хліб України” та прокуратури не були
належним чином повідомлені про час та місце судового засідання в
суді апеляційної інстанції, судом касаційної інстанції не
приймається, оскільки в матеріалах справи є копія Реєстру
відправки рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним
господарський судом від 17.06.2005 року (а.с. 53), що свідчить
про належне повідомлення сторін про час та місце судового
засідання.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування
судом норм процесуального права при прийнятті постанови не
знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова у
справі прийнята у відповідності з нормами процесуального права,
підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання Заступника прокурора Житомирської області
залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
27.09.2005 року № 2/421 господарського суду Житомирської області
залишити без змін.