ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 2-21/1455-2005(2-21/15917-04)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Черкащенка М.М.,
суддів: Рибака В.В.,
Полянського А.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явилися;
від відповідача – Клец І.М. (дов. б/н від 30.11.2005р.);
розглянувши
матеріали касаційної
скарги КЖЕП “Приморський”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.06.2005р.
у справі № 2-21/1455-2005 господарського суду АРК
за позовом ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія
“Море”
до КЖЕП “Приморський”
Про стягнення 486 378,20 грн.
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море” м. Феодосія,
звернулось з позовом до Комунального житлово-експлуатаційного
підприємства “Приморський” про стягнення 486378,2 грн. боргу.
Рішенням господарського суду АР Крим від 05.04.2005 у справі
№ 2-21/1455-2005 позов задоволено.
Стягнуто з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства
“Приморський” м. Феодосія на користь позивача 486378,2 грн.
боргу та відповідні витрати по держмиту, інформаційно-технічному
забезпеченні судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 23.06.2005 зазначене рішення місцевого господарського суду
залишено без зміни.
У поданій касаційній скарзі Комунальне житлово-експлуатаційне
підприємство “Приморський” просить скасувати ці судові рішення
як такі, що ухвалені з порушенням процесуального закону, зокрема
ст. 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, В зв’язку з неповнотою дослідження обставин справи
судами, які пов’язані з обгрунтованістю застосування позивачем
нових тарифних ставок, якістю та кількістю наданих відповідачу
послуг; просить скасувати ці судові рішення, а справу передати
на новий розгляд.
Судова колегія розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши
пояснення та заперечення представника відповідача в судовому
засіданні, дослідивши юридичну оцінку судовими інстанціями
обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши
правильність застосування ними норм матеріального та
процесуального права прийшла до висновку про наявність правових
підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи підтверджується наступне.
12.11.2002 між ВАТ “Феодосійська суднобудівна компанія “Море” та
Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством “Приморський”
був укладений договір № 10/01 на поставку теплової енергії у
вигляді гарячої води для опалення житлового фонду селища
Приморський в кількості 13065 Гкал в період опалювального сезону
2002-2003рр.
Додатковою угодою № 1 термін дії договору продовжено до
31.12.2004.
Пунктом 3.2 цього договору сторони погодили, що оплата вартості
теплової енергії буде проводитись до 10 числа поточного місяця
по рахункам виконавця (позивача), що встановлюються на підставі
двосторонніх актів фактичної кількості відпущеної теплової
енергії за попередній місяць, виходячи з тарифу, затв.
постановою. Уряду АР Крим № 362 від 24.10.2000 ( rb0362001-00 ) (rb0362001-00)
–0,71 грн. за 1 кв.м. опалювальної площі.
З підстав виконання сторонами умов цього договору між сторонами
виник спір, який був предметом судових розглядів з рішеннями
яких відповідач не погоджується.
Верховний Суд України в ч. 3 п. 1 постанови Пленуму від
29.12.1976 № 11, з наступними змінами, “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
роз’яснив, що обгрунтованим визнається рішення,
в якому повно відображені обставини, які мають значення для
даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові
наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте місцевий та апеляційний суди не дотримались наведених
роз’яснень відповідно до п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Суди
не вжили заходів для встановлення дійсних обставин справи та
правовідносини сторін, що унеможливило здійснення юридичних
висновків, які грунтувались би на матеріалах справи.
Спірним періодом по оплаті теплової енергії є грудень 2003 року
–лютий 2004 року.
Пункт 1 ст. 193 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачає, що об’єкти
господарювання та інші учасники господарських відносин повинні
виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно
до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до вимог ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст. ст. 525, 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов
договору та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться.
Але предметом судових досліджень не була та обставина, що при
складанні актів на оплату спожитої відповідачем теплової енергії
позивач в односторонньому порядку змінив умови договору,
провівши розрахунок вартості отриманих відповідачем послуг не з
розрахунку визначеної договором вартості опалення 1
кв.м. опалювальної площі, а з розрахунку вартості 1 Гкал. тепла.
Відповідні зміни в договір сторонами не вносились.
Поза увагою судових інстанцій залишена і та обставина, що
постановою АР Крим від 11.12.2001 № 481 затв. Положення про
порядок розрахунків, фінансування і використання коштів дотацій
по державному регулюванню тарифів на послуги теплопостачання для
населення. Відповідно до змісту абз.2 п. 4 цього положення
передбачається, що в разі змін затрат на виробництво теплової
енергії по причинах, які не залежать від фінансово-господарської
діяльності підприємств (зміна цін на енергоносії, зміна ставок
податків і зборів відповідно до законодавства, приймання на
баланс основних засобів за рішеннями органів влади) здійснюється
перерахунок тарифів, забезпечуючих повну вартість послуг, та
коректується розрахунок сум дотацій по державному регулюванні
тарифів.
Зазначений акт забезпечував позивачу відповідні компенсації в
разі підвищення вартості виробництва теплової енергії.
Не були предметом дослідження судових інстанцій і ті обставини,
що відповідно до актів, складених відповідачем разом з
депутатами Приморської селищної ради (а.с. 44-54, т.1),
позивачем не забезпечувалось безперебійне постачання теплової
енергії (наявні значні перебої в постачанні тепла) та її
температурний режим.
Відповідно до пю32 Правил надання населенню послуг по
теплозабезпеченню”, затв. постановою КМ України від 30.12.1997
№ 1497, ( 1497-97-п ) (1497-97-п)
передбачено право споживача на зменшення
розміру оплати наданих послуг.
Відповідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що грунтуються на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати
або вважати доведеними обставини справи, що не були встановлені
судом першої та апеляційної інстанції, справа підлягає передачі
на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду АР Крим від 05.04.2005 та постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.06.2005 у справі № 2-21/1455-2005 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР
Крим.