ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.12.2005                                       Справа N 6/357
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи
В.І.-  головуючого  (доповідача), Грека Б.М.,  Стратієнко  Л.В.,
розглянувши касаційну скаргу Львівської державної залізниці
за участю представників сторін: позивача – Грицини О.В.,
відповідача –
на  постанову Львівського апеляційного господарського  суду  від
14.06.2005  року  у  справі  за  позовом  Львівської   державної
залізниці  до  ВАТ  “Чернівціобленерго”,  Сокирянського   району
електричних мереж
 
про   стягнення 43428, 58 грн.,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 11.11.2004
року   в   позові  відмовлено.  Провадження  у  справі  відносно
Сокирянського  району  електричних мереж припинено.  Стягнуто  з
Львівської     державної    залізниці     на     користь     ВАТ
“Чернівціобленерго”  2364,  96  грн.  за  проведення  у   справі
судово-бухгалтерської експертизи.
 
Постановою  Львівського  апеляційного  господарського  суду  від
14.06.2005 року рішення суду залишене без змін.
 
У  касаційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову
суду  посилаючись  на  те, що вона прийнята  з  порушенням  норм
матеріального права.
 
Вивчивши  матеріали  справи, заслухавши  пояснення  представника
позивача,   суд   вважає,  що  касаційна  скарга   не   підлягає
задоволенню з таких підстав.
 
Як  вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з  позовом
до   відповідачів   про   стягнення  43428,   58   грн.,   зайво
перерахованих в рахунок спожитої за період з 1.12.1998  року  по
1.08.2001 року електроенергії.
 
Суди  першої та апеляційної інстанцій повно, всебічно  дослідили
надані   сторонами   докази,  належно  їх   оцінили   і   дійшли
обґрунтованого   висновку   про  те,   що   Сокирянський   район
електричних     мереж,    як    структурний    підрозділ     ВАТ
“Чернівціобленерго”, не є юридичною особою, і тому провадження у
справі  щодо  цього відповідача підлягає припиненню на  підставі
п. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив  з  того,
що  з  наявних в матеріалах справи документів, зокрема, висновку
№  4742  від  16.08.2004  року додаткової  судово-бухгалтерської
експертизи,   проведеної   Київським  НДІ   судових   експертиз,
вбачається,  що  перерахування позивачем ВАТ “Чернівціобленерго”
зайвих  коштів в сумі 43428, 58 грн. при проведенні  розрахунків
за    відпущену   Сокирянським   РЕМ   електроенергію   об’єктам
Івано-Франківської  дистанційної мережі за  період  з  1.12.1998
року по 1.08.2001 року не підтверджується.
 
Крім  того,  висновком експертної установи № 1380 від 24.12.2003
року,  також,  не  встановлюється факт перерахування  Львівською
залізницею  ВАТ “Чернівціобленерго” зайвих коштів в сумі  43428,
58 грн. при проведенні розрахунків за відпущену Сокирянським РЕМ
електроенергію  об’єктам Івано-Франківської дистанційної  мережі
за вказаний період.
 
Відповідно  до  ст.  33  Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , кожна сторона повинна довести ті обставини,
на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
 
Тому,  суд  вважає,  що  місцевий  господарський  суд,  з   яким
погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного  висновку
про  необгрунтованість  заявлених  позивачем  вимог  і  відмовив
позивачеві  в  позові,  припинивши  провадження  у  справі  щодо
Сокирянського РЕМ.
 
Наведені   в  постанові  висновки  суду  апеляційної   інстанції
відповідають  обставинам справи та вимогам закону, тому  підстав
для її зміни не має.
 
Інші доводи касаційної скарги до уваги судом не приймаються.
 
На        підставі        викладеного        та        керуючись
ст.ст.  111-5,111-7,111-9,111-11  Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  Львівського  апеляційного  господарського  суду   від
14.06.2005 року залишити без змін, а касаційну скаргу Львівської
державної залізниці –без задоволення.