ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 1150/9-12-20/314
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
закритого акціонерного товариства “Транснаціональна
фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”
На постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 31.08.2005 року
у справі № 1150/9-12
за позовом відкритого акціонерного товариства “Сніжнянський
завод хімічного машинобудування”
До закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова
компанія “Укртатнафта”
Про стягнення 4 679,79 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача – не з’явився
відповідача –не з’явився
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 29.06.2005
року (суддя Л.Сергеєва) відкритому акціонерному товариству
“Сніжнянський завод хімічного машинобудування” повернуто позовну
заяву без розгляду на підставі пунктів 1, 4 статті 63
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
зв’язку з її підписанням неналежною особою та ненаданням
належних доказів сплати державного мита в установленому порядку
і розмірі.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 31.08.2005 року (судді В.Швець, А.Рибченко, В.Шевченко)
скасована ухвала господарського суду Полтавської області від
29.06.2005 року, а справа передана до місцевого господарського
суду для розгляду по суті.
В касаційній скарзі відповідач стверджує, що зазначений судовий
акт підлягає скасуванню з огляду на неправильне застосування
норм процесуального права, а ухвала господарського суду
Полтавської області від 29.06.2005 року залишенню без змін.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування Київським міжобласним
апеляційним господарським судом норм процесуального права у
вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” залишити без задоволення з таких підстав.
Порядок повернення судом позовної заяви без розгляду
регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка містить вичерпний перелік підстав, які
тягнуть за собою повернення позовної заяви.
Зокрема, відповідно до пунктів 1, 4 частини першої зазначеної
статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи
без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має
права її підписувати, або особою, посадове становище якої не
вказано; не подано доказів сплати державного мита у встановлених
порядку та розмірі.
Згідно зі статтею 28 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справи юридичних
осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах
повноважень, наданих їм законом та установчими документами,
через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження,
яких визначені законодавством або установчими документами,
подають господарському суду документи, що посвідчують їх
посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи,
повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені
підприємства, організації. Довіреність видається за підписом
керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується
печаткою підприємства, установи, організації.
Відповідно до частини 3 статті 57 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
до
позовної заяви, підписаної представником позивача, додається
довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження
представника позивача.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом
апеляційної інстанції, до позовної заяви було додано витяг з
контракту від 21.05.2004 року, укладеного з генеральним
директором Пономаренко В.І., згідно пунктом 1.3 якого керівник є
повноважним представником товариства під час реалізації прав,
повноважень, функцій, обов’язків, передбачених законодавчими
актами України та статутом товариства.
За таких обставин суд апеляційної інстанції прийшов до
правильного висновку про наявність у Пономаренко В.І. права
підписувати позовну заяву відкритого акціонерного товариства
“Сніжнянський завод хімічного машинобудування”.
Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та
справляння державного мита, затвердженої наказом Головної
державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15,
( z0050-93 ) (z0050-93)
при перерахуванні державного мита з рахунку
платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія,
додається останній примірник платіжного доручення з написом
(поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в дохід
бюджету ___ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим і другим
підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи
з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Встановивши, що в платіжному дорученні від 13.06.2005 року
№ 1027 державне мито сплачене до ВДК м. Сніжне, а не до ВДК
м. Полтави, господарський суд дійшов висновку про порушення
позивачем порядку сплати державного мита, у зв’язку з чим
повернув позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
Разом з тим, апеляційний господарський суд, встановивши, що на
платіжному дорученні від 13.06.2005 року № 1027 міститься напис
(помітка) кредитної установи про зарахування державного мита в
дохід бюджету, скріплений першим і другим підписами посадових
осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати
виконання платіжного доручення, дійшов висновку про помилкове
повернення місцевим господарським судом позовної заяви,
мотивуючи тим, що в разі виникнення сумніву щодо зарахування
державного мита, суд повинен був прийняти позовну заяву до
розгляду та витребувати докази його зарахування до державного
бюджету, зокрема, довідку територіального органу казначейства,
що передбачено статтями 38, 65 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Тому у господарського суду Полтавської області були відсутні
підстави для повернення позовної заяви на підставі пункту 4
частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
з мотиву ненадання доказів сплати державного
мита.
Отже колегією суддів вважаються безпідставними посилання
скаржника на невірне застосування Київським міжобласним
апеляційним господарським судом норм процесуального права при
прийнятті судового акта.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 31.08.2005 року у справі № 1150/9-12 залишити без змін,
а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
“Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія
“Укртатнафта” - без задоволення.