ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 11/54-2247
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М.Остапенка,
суддів: Є.Борденюк,
В.Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства (ПП) “Торговий дім
Тернопіль”
на постанову від 01.07.2005 року
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 11/54-2247
за позовом Прокурора Тернопільского району Тернопільської
області в інтересах держави –Державної служби
автомобільних доріг України в особі Дочірнього
підприємства (ДП) “Тернопільський облавтодор”
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) “Державна
акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
до ПП “Торговий дім Тернопіль”
Про стягнення 3 171,99 грн.
В судове засідання представники сторін не з’явились
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Прокурор Тернопільського району Тернопільської області в порядку
ст. 2 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави
–Державної служби автомобільних доріг України в особі ДП
“Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України” про стягнення з ПП “Торговий дім
Тернопіль” 3 171,99 грн. заборгованості за укладеним між ДП
“Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України” та відповідачем договором б/н від
28.12.2002 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ДП “Тернопільський
облавтодор” (підрядником) відповідно до п. 1. 1. договору
виконані роботи по благоустрою території по вул. Поліська, 14 в
місті Тернополі на основі актів дефектів, проте, оплата за
передбачені договором роботи, вартість яких погоджена сторонами
у розмірі 3 172, 00 грн. (п. 2. 1. договору, зведений
кошторисний розрахунок вартості будівництва, договірна ціна на
будівництво асфальтобетонного покриття площадки), здійснена ПП
“Торговий дім Тернопіль” (замовником) лише частково, зокрема, на
суму 4 000,00 грн..
Згідно з п. 3. 1. договору оплата за виконані роботи,
передбачені цим договором, замовник проводить перерахуванням
грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі
акту, підписаного уповноваженими представниками сторін.
Проте, як зазначає в позовній заяві підрядник, незважаючи на
повідомлення замовника про час і місце приймання виконаних
робіт, його представники для підписання акту приймання виконаних
підрядних робіт не з’явились, про що комісією підрядника
складений акт від 22.08.2003 року.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
02.11.2004 року у справі № 11/54-2247 (суддя А. Сидорук) позовні
вимоги задоволені, з ПП “Торговий дім Тернопіль” на користь ДП
“Тернопільський облавтодор” ВАТ)“Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України” стягнуто 3 171,99 грн.
заборгованості за виконані роботи; також на відповідача
покладені судові витрати.
При ухваленні рішення у справі господарський суд виходив з того,
що відповідно до умов договору підрядником були виконані
відповідні роботи, що підтверджується актом приймання виконаних
робіт за листопад 2002 року від 22.08.2003 року.
Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником
відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення
допущених у роботі відступів від умов договору або інших
недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не
зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися
на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній
роботі.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення
ПП “Торговий дім Тернопіль” до ДП “Тернопільський облавтодор” з
вимогою про усунення недоліків у роботі, а також про розірвання
договору та відшкодування збитків в порядку ст. 858 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, доводи відповідача про проведення робіт не в повному
обсязі та щодо неналежної якості виконаних робіт, господарський
суд першої інстанції визнав необґрунтованими та такими, що
спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з загальних умов виконання зобов’язань, та враховуючи
відсутність в матеріалах справи доказів повного погашення
відповідачем заборгованості за виконані роботи, господарський
суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість
позовних вимог, та визнав їх такими, що підлягають до
задоволення.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
01.07.2005 року (колегія суддів: З. Зданкевич, Я. Дух, М.
Краєвська) рішення господарського суду Тернопільської області
від 02.11.2004 року у справі № 11/54-2247 залишене без зміни;
крім того з ПП “Торговий дім Тернопіль” на користь ДП
“Тернопільський облавтодор” ВАТ “Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України” стягнуто 300 грн. витрат за судову
будівельно-технічну експертизу.
При ухваленні постанови у справі господарський суд апеляційної
інстанції взято до уваги, що наданий ДП “Тернопільський
облавтодор” (підрядником) та долучений господарським судом
першої інстанції до матеріалів справи акт приймання виконаних
підрядних робіт за листопад 2002 року не підписаний ПП “Торговий
дім Тернопіль” (замовником).
У зв’язку з тим, що доводи господарського суду першої інстанції
щодо відсутності доказів звернення відповідача про усунення
недоліків та необхідність виконання всього об’єму робіт не є
достатнім підтвердженням обґрунтованості позовних вимог, на
думку господарського суду апеляційної інстанції, ухвалою
Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2005 року
у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку спеціаліста Тернопільського відділення
Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 494
від 14.06.2005 року обсяг виконаних робіт за договором б/н від
28.11.2002 року по благоустрою території по вул. Поліській, 14 в
м. Тернополі становить 480 м 2, а вартість –7 172,00 грн..
Зважаючи на матеріали справи та висновок судового експерта,
господарський суд апеляційної інстанції доходить висновку про
доведеність виконання належним чином підрядником зобов’язань за
договором, а отже обов’язок замовника оплатити решту вартості
виконаних робіт у сумі 3 171,99 грн., виходячи загальних умов
виконання зобов’язань, і, зокрема, зобов’язань сторін за
договором підряду.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПП “Торговий дім
Тернопіль” посилається на неправильне застосування судом при
винесенні оскаржуваних судових рішень матеріальних норм права та
порушення процесуальних норм.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Відповідно до ст. 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
за договором підряду
одна сторона (замовник) зобов’язується на свій ризик виконати
певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник
зобов’язується прийняти та оплатити роботу.
Проте, як встановлено господарськими судами попередніх
інстанцій, замовник не виконав обов’язку щодо прийняття
виконаних ДП “Тернопільський облавтодор” підрядних робіт.
Однак відповідач посилається як на підставу відмови у
задоволенні позовних вимог саме на виконання робіт підрядчиком
не в повному обсязі та існування недоліків у даних роботах,
незважаючи на те, що такі недоліки ним не були виявлені у
встановленому законом порядку (ч. 1 ст. 853 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
), зокрема, шляхом огляду даних робіт, в ході якого
могли бути встановлені допущені у роботі відступи від договору
та недоліки та негайно заявлено про них підряднику.
Саме у зв’язку з недосягненням сторонами домовленості щодо
проведення взаємного заліку розрахунків та надання
господарському суду акту звірки взаємних розрахунків, обсяг
виконаних підрядних робіт та їх вартість встановленим
господарським судом першої інстанції не був.
У процесі перегляду справи в апеляційному порядку, враховуючи
відхилення господарським судом апеляційної інстанції доводів
господарського суду першої інстанції щодо обґрунтованості
позовних вимог, та зважаючи на необхідність роз’яснення питань,
які потребують спеціальних знань, і виникли при вирішенні
господарського спору, зокрема, щодо з’ясування обсягу виконаних
підрядних робіт та визначення їх вартості, Львівським
апеляційним господарським судом відповідно до ст. 41 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
призначена судова будівельно-технічна експертиза, що
не суперечить положенням ст. 99 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
про
порядок розгляду справ в апеляційній інстанції за правилами
розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей
розділу XII ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Виходячи з положень ч. 5 ст. 42 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
висновок
експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється
господарським судом за правилами оцінки доказів.
Враховуючи вищевикладене, а також межі перегляду справи в
касаційній інстанції згідно зі ст. 111-7 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України доходить висновку
про відсутність порушень господарським судом апеляційної
інстанції норм права при винесенні оскаржуваної постанови.
Також, господарський суд касаційної інстанції зазначає, що
покладення Львівським апеляційним господарським судом витрат з
проведення судової будівельно-технічної експертизи на
відповідача, є правомірним, оскільки дані витрати є судовими
витратами в розумінні ст. 44 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП “Торговий дім Тернопіль” залишити без
задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
01.07.2005 року у справі № 11/54-2247 залишити без зміни.