ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 02-2а
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого: Муравйова О.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Фролової Г.М.,
розглянула
касаційну скаргу Державного підприємства буровибухових робіт
“Чорноморвибухпром“
на постанову Житомирського апеляційного господарського
суду
від 26.09.05
у справі № 02-2а
господарського суду Вінницької області
за позовом Державного підприємства буровибухових робіт
“Чорноморвибухпром“
До Відкритого акціонерного товариства
“Стрижавський кар’єр”
Про стягнення 169162,02 грн.
В засіданні взяли участь представники
- позивача: Гавриленко А.І. –дов. № 280 від 19.10.05;
- відповідача: не з’явився,
Відводів складу колегії суддів не заявлено.
За згодою позивача відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в
судовому засіданні 01.12.05р. було оголошено вступну та
резолютивну частини постанови Вищого господарського суду
України.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до
Господарського суду Вінницької області з позовною заявою про
стягнення з відповідача –Відкритого акціонерного товариства
“Стрижавський кар’єр” заборгованості в сумі 77255,97 грн., пені
в сумі 10400,99 грн. та збитків в сумі 81505,06 грн. Свої
позовні вимоги, згідно позовної заяви, обґрунтував невиконанням
відповідачем своїх зобов’язань згідно умов договору від 02.01.02
№ 0201/03.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області (суддя Білоус
В.В.) від 16.05.05 позовну заяву разом з доданими до неї
документами було повернуто позивачу без розгляду на підставі
положень статті 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Мотивуючи свою ухвалу місцевий суд зазначив, що в позовній заяві
не вказано обставин, які б підтверджували загальну вартість
виконаних робіт, періоду на протязі якого вони виконані, не
вказано суму частково отриманої оплати, доказів, які б
обґрунтовували суму, отже, суду не надано обґрунтованого
розрахунку позовних вимог. Більш того, в позовній заяві, на
думку суду першої інстанції, недоречно об’єднано вимоги про
стягнення боргу за виконані роботи, пені за прострочення в
оплаті та збитків від сплати органу ПФУ санкції.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від
26.09.05 (головуючий суддя Щепанська Г. А., судді Вечірка І.О.,
Ляхевич А.А.), апеляційна скарга Державного підприємства
буровибухових робіт “Чорноморвибухпром“залишена без задоволення,
а ухвала суду першої інстанції –без змін, з огляду на правомірне
встановлення Господарським судом Вінницької області всіх
обставин справи, вірного застосування ним норм процесуального
права.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Державне
підприємство буровибухових робіт “Чорноморвибухпром“звернулось
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в
якій посилається на порушення апеляційною інстанцією, під час
прийняття постанови, норм процесуального права, а тому, просить
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від
26.09.05 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від
16.05.05 скасувати повністю, а справу передати на новий розгляд
до Господарського суду Вінницької області в іншому складі
суддів.
Відзив на касаційну скаргу на час судового засідання 01.12.05
відповідачем Вищому господарському суду України наданий не був,
представник відповідача в засідання суду 01.12.05 не з’явився,
не повідомивши суд про причини такої неявки, хоча про час та
місце проведення засідання був повідомлений належним
чином. Оскільки касаційною інстанцією у відповідача документи не
витребовувалися та враховуючи належне повідомлення відповідача
про час та місце проведення засідання, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що нез’явлення представника
відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду
касаційної скарги по суті заявлених в ній вимог, відповідно до
положень статті 75, 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
пояснення представника позивача, суддю-доповідача,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судами норм процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної
скарги з огляду на таке.
Так, згідно статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність
без створення юридичної особи і в установленому порядку набули
статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено, що позовна
заява, серед іншого, має містити виклад обставин, на яких
ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують
позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи
оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Як вірно зазначено судами попередніх судових інстанцій,
відповідно до п.п. 3, 5 ст. 63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
господарський суд повертає позовну заяву і додані до неї
документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано
обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що
підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований
розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми, а також, якщо
порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній
заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний
розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і
взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Дослідивши позовну заяву Державного підприємства буровибухових
робіт “Чорноморвибухпром”, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає за необхідне звернути увагу на той факт, що
дійсно, в порушення статі 54 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позовна
заява не містить виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні
вимоги, без зазначення доказів, що підтверджують позов.
Твердження представника позивача про те, що, нібито, всі ці
документи перелічені та додані ним до позовної заяви, а тому суд
повинен був їх порівняти, при необхідності перерахувати, дійти
висновків та прийняти рішення, колегією суддів Вищого
господарського суду України не сприймається. Так, Вищий
господарський суд України погоджується з попередніми судовими
інстанціями в тому, що саме в позовній заяві позивачу необхідно
зазначити обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, докази,
що підтверджують її. Обставини, на яких ґрунтуються позовні
вимоги, –юридичні факти, що привели до виникнення спірного
правовідношення (договір тощо), його порушення, настання
відповідальності або інших наслідків. В позовній заяві, про що
вірно зазначають суди попередніх судових інстанцій,
перераховуються докази, які підтверджують ці юридичні факти з
викладенням їх суті. Розрахунок стягуваної або оспорюваної суми
складається із зазначенням застосованих методів, платіжних та
товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам.
Отже, навіть якщо припустити позицію позивача, то, на думку
касаційної інстанції, втрачається сам факт необхідності
складання та подачі позовної заяви, оскільки, якщо слідувати
логікою позивача, йому необхідно подати лише докази, що
підтверджують факти та розрахунок суми. Зазначене, на думку
Вищого господарського суду України, жодним чином не
кореспондується з положеннями розділу VІІІ ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
До того ж, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне звернути увагу на те, що з положень статті
63 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повернення позовної заяви не
перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в
загальному порядку після усунення допущеного порушення.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що місцевим господарським судом та
судом апеляційної інстанції було повно та всебічно досліджено
матеріали справи, надано їм належну правову оцінку та винесено
ухвалу і постанову з дотриманням норм процесуального права, що
дає підстави для залишення їх без змін.
Враховуючи вищенаведене, касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Державного підприємства буровибухових робіт
“Чорноморвибухпром“залишити без задоволення.
Постанову від 26.09.05 Житомирського апеляційного господарського
суду по справі № 02-2а Господарського суду Вінницької області
залишити без змін.