ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 28/50-05-1060
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Першиков Є.В.
судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянув
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Фармація”
на рішення від 22.04.2005р. господарського суду
Одеської області
у справі № 28/50-05-1060
за позовом Дочірнього підприємства “Спот”
До Сільськогосподарського ТОВ
“Ірен-Агронатурпродукт”
Про розірвання договору та стягнення 54413,94 грн.
За участю представників сторін:
скаржника –Гавриш Ю.В., за довіреністю
позивача – не з’явилися
відповідача –не з’явилися
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 22.04.2005р. господарського суду Одеської області
частково задоволено позов Дочірнього підприємства “Спот” до
Сільськогосподарського ТОВ “Ірен-Агронатурпродукт” про
розірвання договору та стягнення 54413,94грн. Постановлено
розірвати договір суборенди за № 1/2а від 13.01.2003 року
укладений між Сільськогосподарським товариством з обмеженою
відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт” та Дочірнім
підприємством “СПОТ”. Стягнуто з Сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт”
на користь Дочірнього підприємства “СПОТ” пеню в сумі 1440
гривен, штраф в сумі 51677,31грн., витрати по сплаті
держмита у сумі 616, 17 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу
у сумі 118 грн.
Відкрите акціонерне товариство “Фармація” звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення від 22.04.2005р. господарського суду Одеської
області у справі № 28/50-05-1060, а справу передати на новий
розгляд до господарського суду Одеської області. На думку
заявника касаційної скарги, господарським судом Одеської області
прийнято рішення, що стосується прав і обов'язків ВАТ
“Фармація”, яке не було залучено до участі у справі, що згідно
п. 3 частини 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є в будь-якому
випадку підставою для скасування рішення місцевого
господарського суду.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, між Сільськогосподарським
товариством з обмеженою відповідальністю “Ірен-Агронатурпродукт”
та Дочірнім підприємством “СПОТ” укладено договір суборенди за
№ 1/2а від 13.01.2003 року. За умовами договору суборендодавець
- відповідач передає в 10-денний строк з моменту підписання
договору по акту прийому-передачі, а суборендатор-позивач
приймає в строкове платне користування частину нежилих приміщень
аптечного складу площею 157,3 кв.м. , розташованого за адресою
місто Одеса 6-й км. Овідіопільської дороги.
Місцевим судом встановлено, що в порушення вимог п. 2.2 договору
відповідач не виконав свої зобов'язання щодо передачі в
суборенду нежиле приміщення, у зв’язку з чим позовні вимоги
задоволено частково, постановлено розірвати спірний договір та
стягнуто з відповідача пеню та штрафні санкції.
В касаційній скарзі зазначається, що рішення суду стосується
права власності ВАТ “Фармація” на суборендоване майно. ВАТ
“Фармація” не вступало у правовідносини з відповідачем з приводу
передачі в оренду майна, яке є предметом договору суборенди
№ 1/2а від 13.01.2003р. На думку ВАТ “Фармація”, передача у
суборенду вказаного майна є неправомірною дією з боку
відповідача, яка порушує гарантоване Конституцією України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 41) право власності ВАТ
“Фармація”. Також, заявник зазначає, що оскаржуване рішення,
стосується обов'язків ВАТ “Фармація”, оскільки воно є основною
обставиною, яка впливає на зобов'язання ВАТ “Фармація” по
можливому відшкодуванню понесених збитків за позовом від
12.09.2005р. с/г ТОВ “Ірен - Агронатурпродукт” до ВАТ “Фармація”
про відшкодування завданих збитків у розмірі 53551,48 грн., за
яким в підтвердження понесених збитків с/г ТОВ “Ірен
-Агронатурпродукт” посилається саме на оскаржуване рішення
господарського суду.
Відповідно до ст. 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює
докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на
всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів зазначає, що приймаючи рішення про часткове
задоволення позову та стягнення пені і штрафних санкцій місцевий
суд не звернув уваги на обставини, що мають значення для
правильного вирішення спору.
Зокрема, суд не встановив, чи дійсно було укладено договір
оренди від 11.12.2002р. між ВАТ “Фармація” та с/г ТОВ “Ірен -
Агронатурпродукт”, відповідно до якого ВАТ “Фармація” надає, а
с/г ТОВ “Ірен - Агронатурпродукт” приймає у довгострокове,
оплатне користування частину комплексу аптечного складу,
розташованого у м. Одесі, 6-й км. Овідіопольської дороги;
відповідно чи мало право с/г ТОВ “Ірен - Агронатурпродукт” на
укладення договору суборенди вказаного приміщення від
13.01.2003р. № 1/2а з ДП “СПОТ”.
Беручи до уваги, що вказані питання не були предметом судового
розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм
не надавалась, колегія суддів зазначає, що спір був розглянутий
судом не в повному обсязі, що є порушенням принципу всебічного,
повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності та призвело до прийняття незаконних та
необґрунтованих рішення та постанови.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи
в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню
на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Фармація”
задовольнити.
Рішення від 22.04.2005р. господарського суду Одеської області у
справі № 28/50-05-1060 скасувати.
Справу направити до господарського суду Одеської області на
новий розгляд.