ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 8/81д
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І. (доповідача),
суддів: Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
від позивача
від відповідача Треллера О.Ю. дов. від 09.11.2005
року;
розглянувши у відкритому ВАТ “Запорізький абразивний
засіданні касаційну скаргу комбінат”
на рішення від 27.04.2005 року господарського
суду Запорізької області
та постанову від 21.07.2005 року Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі за позовом Державного підприємства
“Придніпровська зілізниця”
До ВАТ “Запорізький абразивний
комбінат”
Про врегулювання розбіжностей, що виникли при укладанні
договору,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.2005
року (суддя Попова І.А.) позов задоволений частково. Спірні
пункти договору від 29.12.2004 року викладені в наступній
редакції:
Пункт 11: “Максимальна (середньодобова) переробна спроможність
вантажних фронтів по основних масових вантажах (додаток № 1 до
договору № ПР/ДМН -3-04-14/769НЮ від 29.12.2004 року).
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з
моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів
залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при
поверненні вагонів залізниці.“
Пункт 12: “Для під'їзної колії встановлюються такі терміни
перебування на ній вагонів:
для вагонів з однією вантажною операцією - 5,12 годин;
для вагонів з двома вантажними операціями - 7,5 годин;
загальний термін проходження для всіх вагонів - 5,7 годин.“
Пункт 13: “У разі виконання подвійних операцій вигони після
вивантаження вважаються поданими під навантаження через 4,0
години з моменту подачі (передачі).“
Пункт 15: “Відстань для нарахування збору за подачу, забирання
вагонів 1,749 км. в обидва кінці, у тому числі 1,559 км. по
таблиці 1 Тарифного керівництва - під'їзна колія належить
власнику колії, 0,190 км. по таблиці Тарифного керівництва -
колія належить залізниці”.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
21.07.2005 року рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі ВАТ “Запорізький абразивний комбінат”
просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з
порушенням норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних
обставин, проаналізувавши правильність застосування
господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень
норм матеріального права, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, при укладанні сторонами по справі
договору № ПР/ДМН-3-04-14/769НЮ на експлуатацію залізничної
під'їзної колії виникли розбіжності по пунктах 9, 10, 11, 12,
13, 15 та 16. При узгодженні розбіжностей сторони врегулювали
спір стосовно тільки пунктів 9, 10, 16, а в решті спір було
передано на вирішення суду.
Відповідно до ст. 75 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
, у
договорах про експлуатацію залізничної під'їзної колії повинні
враховуватися вантажні фронти. Вантажний фронт визначається
кількістю вагонів, яку можна встановити за довжиною складської
колії, що може бути використана для одночасного навантаження або
розвантаження однорідних вантажів. Фронт механізованого
навантаження та розвантаження визначається залежно від кількості
механізмів.
Згідно розділу 12 Правил перевезень вантажів залізничним
транспортом України (частина 1) пункту 2.3 “Правил
обслуговування залізничних під'їзних колій”, передбачено
визначення у договорах про експлуатацію під'їзної колії порядку
подачі та забирання вагонів, термінів перебування вагонів на
під'їзній колії та інші умови роботи під'їзної колії.
Терміни виконання вантажних операцій визначаються, виходячи з
продуктивності вантажних механізмів, які застосовуються на
під'їзній колії.
Як вбачається з матеріалів справи, нової редакції додатку 1 до
договору відповідачем не запропоновано, його наявність є
обов'язковою, тому абзац 1 пункту 11 договору суд правильно
виклав в редакції, запропонованій позивачем.
Пункт 12 договору позивач вважає за необхідне узгодити в
наступній редакції: “Для під'їзної колії встановлюються такі
терміни перебування на ній вагонів:
-для вагонів з однією вантажною операцією - 5,12 годин;
-для вагонів з двома вантажними операціями - 7,5 годин;
-загальний термін проходження для всіх вагонів - 5,7 годин.“
Відповідач наполягає на тому, що в цьому пункті необхідно
встановити додатковий час на здійснення митних операцій по
експортно-імпортним вантажам.
Відповідач в протоколі розбіжностей наполягав на викладенні
спірного пункту в редакції додатку власника колії до п. 13 акту
обстеження його під'їзної колії від 29.07.2004 року, згідно
зауважень власника колії до цього акту. Тобто, терміни
перебування вагонів на під'їзній колії відповідач вважає
необхідним включити час, необхідний для митного оформлення
вантажу, включаючи час на пересування до пункту митного
оформлення.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції обгрунтовано
погодився з висновком місцевого суду щодо прийняття п. 12
договору в редакції позивача, оскільки Правилами перевезень
вантажів залізничним транспортом України встановлено, що терміни
перебування вагонів на під'їзній колії встановлюються з
урахуванням технології роботи під’їзної колії і технології
роботи станції примикання, а у відповідних випадках - з
урахуванням єдиних технологічних процесів.
Згідно вказаних Правил час перебування вагонів на під'їзній
колії обумовлюється максимальною переробною спроможністю
вантажних фронтів на виконання вантажних операцій. Вантажна
операція-це навантаження вантажу на залізничний рухомий склад,
вивантаження вантажу із залізничного складу, сортування дрібних
відправок та контейнерів, перевантаження, перевалка на
транспортні засоби іншого виду транспорту.
З урахуванням того, що умови п. 13 кореспондуються з умовами
п. 12 договору, суд дійшов правильного висновку про те, що цей
пункт договору повинен бути прийнятий в редакції позивача.
Згідно п. 1.2 розділу 2 Тарифного керівництва № 1 відстань
подачі й збирання вагонів визначається від стрілки примикання
під'їзної колії, якщо вона примикає до колій станції або
вихідної стрілки станції, з якої подаються вагони, якщо під'їзна
колія примикає до перегону чи в інших місцях за межами станції.
При наявності на під'їзній колії декількох пунктів подачі й
забирання вагонів, розташованих на різних коліях, відстань
подачі й забирання вагонів визначається як середньозважена
залежно від відстані подачі й кількості вагонів для кожного
пункту.
Виходячи з викладеного, п. 15 договору в редакції: “Відстань для
нарахування збору за подачу, забирання вагонів 1,749 км. в
обидва кінці, у тому числі 1,559 км. по таблиці 1 Тарифного
керівництва - під'їзна колія належить Власнику колії, 0,190
км. по таблиці Тарифного керівництва - колія належить залізниці”
і правомірно прийнята господарським судом.
Таким чином, щодо пунктів договору, по яким у сторін виникли
розбіжності, то суд апеляційної інстанції правильно вважав, що
рішення господарського суду повністю відповідає вимогам чинного
законодавства.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона
повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, суд вважає
необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по
справі доказами і не відповідають вимогам закону.
Рішення та постанова суду відповідають обставинам справи та
вимогам діючого законодавства, тому їх необхідно залишити без
змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Запорізької області від 27.04.2005
року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду
від 21.07.2005 залишити без змін, а касаційну скаргу ВАТ
“Запорізький абразивний комбінат” - без задоволення.