ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 18/105
Виший господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
суддів Савенко Г.В., Плюшка І.А.
розглянувши Державної акціонерної холдінгової компанії
касаційну скаргу “Артем”
та постанову Київського апеляційного господарського суду
від13.09.05
у справі № 18/105 господарського суду м. Києва
за позовом ДК “Укргазовидобування” НАК “Нафтогаз України”
до ДАХК “Артем”
третя особа НАК “Нафтогаз України”
Про витребування майна
за участю представників:
- Позивач: Захарчук О.М. (дов. від 07.06.2005р. № 348);
- Відповідач: Сарасека Ю.В. (дов. від 19.08.2005р., б/н)-
У слуханні справи оглошувалась перерва до 01.12.05 для
виготовлення повного тексту постанови.
В зв’язку з відпусткою судді Першикова Є.В. справа розглядається
колегією суддів у складі: головуючий –Ходаківська І.П. , судді
Савенко Г.В., Плюшко І.А., утвореною розпорядженням заступника
Голови Вищого господарського суду України від 17.11.05.
ДК “Укргазовидобування” НАК “Нафтогаз України (надалі –позивач)
звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про
витребування у ДАХК “Артем” (надалі - відповідач) та передання
на користь Позивача переказного векселя № 3208431101 номінальною
вартістю 36532449грн., емітованого 19.08.1998 АТ “Укргазпром” на
користь ДП “Шебелинкагазпром”, з терміном платежу 01.01.2004 та
стягнути з Відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
У ході судового розгляду справи позивачем уточнено позовні
вимоги, згідно з якими він просив витребувати у відповідача та
передати на користь позивача простий вексель № 3208431101
номінальною вартістю 36532449,97грн., емітований 19.08.1998 АТ
“Укргазпром” на користь ДП “Шебелинкагазпром”, з терміном
платежу 01.01.2004.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.07.2005 (суддя
Мандриченко О.В.) в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до
Київського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою, в якій просило скасувати рішенням Господарського суду
м. Києва від 19.07.2005 у справі № 18/105 з підстав неповного
з'ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення
норм матеріального права і прийняте нове рішення, яким позовні
вимоги задовольнити повністю.
НАК “Нафтогаз України” також звернулась до Київського
апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на
рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2005 у справі
№ 18/105, в якій просила скасувати зазначене рішення
господарського суду м. Києва та задовольнити позовні вимоги
позивача.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.09.2005 (Моторний О.А., Кошіль В.В., карась О.В.) апеляційні
скарги позивача та НАК “Нафтогаз України” задоволено повністю.
Рішення господарського суду м. Києва від 19.07.2005 скасовано,
позов задоволено повністю та ухвалено витребувати у відповідача,
або у будь-якої іншої особи в якої може знаходитись спірний
вексель простий вексель № 3208431101 номінальною вартістю
36532449,97грн., емітований 19.08.1998р. Акціонерним товариством
“Укргазпром” (надалі –спірний вексель), та передати його
позивачу, а також ухвалено стягнути з Відповідача на користь
позивача 1700 грн. за подачу позовної заяви, 12750 грн. за
подачу апеляційної скарги та 118 грн. за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеною постановою Київського апеляційного
господарського суду, відповідач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 13.09.2005.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 13.09.2005, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності застосування норм матеріального і
процесуального права, відзначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(надалі –ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
)
касаційна інстанція, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної
інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі
встановлених фактичних обставин справи.
Господарським судом м. Києва та Київським апеляційним
господарським судом при розгляді справи встановлено, що
01.09.1998 між АБ “Укргазбанк” та ДП “Шебелинкагазпром”,
правонаступником якого є позивач, укладений договір про
прийняття векселів на інкасо.
На виконання вищезазначеного договору та акту прийому-передачі
векселів від 02.09.1998року, ДП “Шебелинкагазпром” передало, а
АБ “Укргазбанк” прийняв векселі, окрема спірний вексель.
Рішенням арбітражного суду Харківської області від
27.04.2000року у справі№ 2614/8-81, з урахуванням виправленої
описки ухвалою цього ж суду від 02.06.2000року, позовні вимоги
ДПІ у Балаклійському районі Харківської області до позивача
задоволені частково.
Відповідно до зазначеного рішення арбітражного суду Харківської
області, яке за результатами перегляду в апеляційному та
касаційному порядку залишене без змін, постановлено звернути
стягнення заборгованості позивача перед бюджетом у сумі 273 638
925,28 грн. на нерухоме майно позивача, яке перебувало у
податковій заставі та на балансі ГПУ “Шебелинкагазвидобування”,
а також на векселі, які перебували на балансі ГПУ
“Шебелинкагазвидобування”, в тому числі на спірний вексель.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2000року за заявою ДПІ
у Балаклійському районі Харківської області та на підставі
наказу арбітражного суду Харківської області від
02.06.2000року№ 2614/8-81, ВДВС Балакалійського РУЮ Харківської
області відкрито виконавче провадження з примусового виконання
зазначеного наказу.
06.07.2000 року ВДВС Балакалійського РУЮ Харківської області
складено акт опису та арешту майна, до якого увійшов і спірний
вексель.
З матеріалів справи також вбачається, що рішенням арбітражного
суду Харківської області від 27.04.2000року у справі № 2614/8-81
переглянуто за нововиявленими обставинами, в результаті чого,
рішенням арбітражного суду Харківської області від
07.08.2001року у справі № 2614/1-13, з урахуванням ухвали
господарського суду Харківської області від 21.08.2001року,
рішення арбітражного суду Харківської області від 27.04.2000року
змінено шляхом припинення провадження у справі в частині
стягнення з ГПУ “Шебелинкагазвидобування” ДК “Укргазвидобування”
НАК “Нафтогаз України” заборгованості по податках та
неподаткових платежах у сумі 273 638 925,28 грн. за рахунок
нерухомого майна, а також векселів, що перебувають у податковій
заставі.
17.08.2001 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області
звернулась до ВДВС Балакалійського РУЮ Харківської області із
заявою про повернення наказу без виконання згідно рішення
арбітражного суду Харківської області від 07.08.2001року у
справі № 2614/1-13.
17.08.2001 року постановою ВДВС Балакалійського РУЮ Харківської
області виконавче провадження з примусового виконання наказу
арбітражного суду Харківської області від 02.06.2000року
№ 2614/8-81 закінчено у зв'язку з поверненням без виконання
наказу за заявою стягувача.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову господарський суд
м. Києва виходив з того, що на момент закінчення виконавчого
провадження з примусового виконання наказу арбітражного суду
Харківської області від 02.06.2000року № 2614/8-81, ДВС
Балаклійського РУЮ Харківської області реалізовано спірний
вексель у порядку, встановленому для виконання судових рішень на
підставі рішення арбітражного суду Харківської області від
27.04.2000року у справі № 2614/8-81, наказу арбітражного суду
Харківської області від 02.06.2000 року у справі № 2614/8-81,
акту опису і арешту майна ВДВС Балаклійського РУЮ Харківської
області від 06.07.2000року, акту ВДВС Балаклійського РУЮ
Харківської області від 09.08.2001року, постанови ВДВС
Балаклійського РУЮ Харківської області від 08.08.2001року.
Таким чином, господарський суд м. Києва дійшов висновку, що
позов не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 2
ст. 388 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(надалі –ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
) майно не може бути витребувано від
добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку,
встановленому для виконання судових рішень.
Київський апеляційний господарський суд не погоджуючись з таким
висновком господарського суду м. Києва зазначає, що рішення, на
виконання якого виданий наказ, примусове виконання якого
здійснювалось ВДВС Балаклійського РУЮ Харківської області,
змінено рішенням арбітражного суду Харківської області від
07.08.2001року у справі № 2614/1-13.
Київський апеляційний господарський суд переглядаючи дану справу
також зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду
справи не враховано що рішення та дії органів виконавчої служби
визнаються недійсними чи неправомірними з моменту їх прийняття
чи вчинення, тоді як договір доручення на продаж цінних паперів
між ВДВС Балаклійського РУЮ Харківської області та ВАТ АКБ
“Антарес” укладено15.08.2001, тобто після прийняття рішення від
07.08.2001року.
Таким чином, Київський апеляційний господарський суд дійшов
висновку, що спірний вексель вибув з володіння позивача не у
порядку виконання судового рішення, оскільки на момент
реалізації спірного векселя рішення арбітражного суду
Харківської області від 27.04.2000року у справі № 2614/8-81
змінено рішенням арбітражного суду Харківської області від
07.08.2001року.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд
вважає, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
позивач має право витребувати спірний вексель у відповідача.
Судова колегія Вищого господарського суду України не може
погодитись з таким висновком Київського апеляційного
господарського суду виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення,
ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових
рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на
загальних підставах.
Згідно з ч. 3 ст. 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення
господарського суду набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у
судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну
частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення
десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого
відповідно до ст. 84 цього Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Таким чином, рішення арбітражного суду Харківської області від
07.08.2001року, яким змінено рішення арбітражного суду
Харківської області від 27.04.2000 у справі № 2614/8-81 набрало
законної сили 18.08.2001року.
Отже, станом на 15.08.2001року, рішення арбітражного суду
Харківської області від 07.08.2001року про зміну рішення
арбітражного суду Харківської області від 27.04.2000року у
справі № 2614/8-81 не набрало законної сили, а відтак,
господарський суд м. Києва дійшов правильного висновку, що
спірний вексель реалізований у порядку, встановленому для
виконання судових рішень.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України
вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень чинного
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у випадку, якщо виконані рішення або
постанова змінені чи скасовані та прийнято нове рішення про
повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі
припинено, все те, що стягнуто з боржника, повертається йому в
порядку, встановленому ст. 122 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(“Поворот
виконання рішення, постанови”).
Стягнуті грошові суми, майно або його вартість повертаються
боржнику, у відповідності з ч. 2 ст. 122 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, на підставі наказу господарського суду, виданого за
заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником
чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про
те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано
установою банку або майно вилучено державним виконавцем.
Колегія суддів також вважає помилковим висновок Київського
апеляційного господарського суду, що підставою для вилучення у
Відповідача спірного векселя є той факт, що ухвалою
господарського суду Харківської області від 25.10.2002року у
справі № 9203/1-13 визнано неправомірною відмову зупинити
виконавче провадження на вимогу боржника на підставі ст. 100 АПК
України з моменту повідомлення боржником ВДВС про перевірку
рішення арбітражного суду у порядку нагляду; визнано недійсними
постанову ВДВС Балакалійського РУЮ Харківської області від
17.08.2001року про виділення в окреме провадження для
провадження виконання про стягнення виконавчого збору у сумі 13
681 946,25 грн. та п. 2 постанови ВДВС Балакалійського РУЮ
Харківської області від 17.08.2001 стосовно виділення в окреме
виконавче провадження стягнення виконавчого збору; визнано
недійсною постанову про поновлення виконавчого провадження від
31.10.2002року про стягнення виконавчого збору на суму 13 681
946,25 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України від 21.04.1999року
№ 606-XIV “Про виконавче провадження” ( 606-14 ) (606-14)
у випадку
заподіяна державним виконавцем фізичній чи юридичній особі під
час виконання рішення шкоди, вона підлягає відшкодуванню у
порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Згідно з ч. 1ст 386 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
держава забезпечує
рівний захист прав усіх суб'єктів права власності, а відповідно
до ч. 3 ст. 386 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник, права якого
порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та
моральної шкоди.
Відповідно до ст. 147 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Таким чином, за умови доведення, що державним виконавцем ВДВС
Балакалійського РУЮ Харківської області позивачу заподіяна
майнова шкода, вона підлягає відшкодуванню у встановленому
законом порядку.
За таких обставин колегія судів вважає, що Київським апеляційним
господарським судом під час розгляду справи № 18/105 порушено
ст. ст. 85, 122, ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
що призвело до
неправильного застосування ст. 388 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, тоді
як рішення Господарського суду м. Києва від 19.07.2005року у
даній справі прийняте внаслідок всебічного розгляду обставин у
цілковитій відповідності з нормами матеріального і
процесуального права України.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7
111-9, 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України,
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу Державної акціонерної холдінгової компанії
“Артем” задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
13.09.2005р. у справі № 18/105 скасувати, рішення господарського
суду м. Києва від 19.07.2005р. у справі № 18/105 залишити без
змін.