ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 40/141-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів: Грека Б.М.,
Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників:
позивача Харченко О.О., Бородая Р.В.,
Відповідачів Гутовського Д.Г., Моргаєнко К.О.,
Войтенко В.В.,
розглянувши у відкритому ВАТ “Харківський тракторний завод
засіданні касаційну скаргу ім. Орджонікідзе”
на постанову від 31.08.2005 року Харківського
апеляційного господарського суду
у справі за позовом ВАТ “Харківський тракторний завод
ім. Орджонікідзе”
до Акціонерного комерційного
промислово-інвестиційного банку
третя особа Фонд державного майна України
Про визнання недійсним договору,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Харківської області з позовом до відповідача про визнання
недійсним договору застави товару в обороті, посилаючись на те,
що останній укладено в порушення норм закону без узгодження з
Фондом держмайна України.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17.05.2005
року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
31.08.2005 року вказане рішення господарського суду скасовано та
прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційної
інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального
права.
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить в її
задоволенні відмовити за необґрунтованістю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин,
проаналізувавши правильність застосування апеляційним
господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм
матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між відкритим акціонерним
товариством “Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” та
Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком
31.03.2004 року було укладено кредитний договір про відкриття
кредитної лінії № 11, згідно з пунктом 2.1 якого відповідач
надає позивачу кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної
лінії у сумі 3 000 000 грн.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним
договором № 11, між відкритим акціонерним товариством
“Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе” та Акціонерним
комерційним промислово-інвестиційним банком було укладено
договір про заставу № 20-2 від 19.04.2004 року, предметом
застави якого є трактори у кількості 37 штук загальною заставною
вартістю 4 100 400 грн.
Відкрите акціонерне товариство “Харківський тракторний завод
імені С.Орджонікідзе” було засновано згідно з рішенням
Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і
конверсії України від 22.12.1994 року № 1656 шляхом перетворення
державного підприємства “Харківський тракторний завод імені
С.Орджонікідзе” у відкрите акціонерне товариство відповідно до
Указу Президента України від 15.06.1993 року № 210/93 “Про
корпоратизацію державних підприємств” ( 210/93 ) (210/93)
з метою
підвищення відповідальності підприємства за результати
економічної діяльності та підготовки його до приватизації, що
також зазначено в пункті 1.1 статуті підприємства. Згідно із
статтею 11 Закону України “Про приватизацію державного майна”
( 2163-12 ) (2163-12)
порядок приватизації державного майна передбачає
затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій
підприємства. 23.06.1995 року Фондом державного майна України
був затверджений План розміщення акцій відкритого акціонерного
товариства “Харківський тракторний завод імені С.Орджонікідзе”,
яке створено шляхом корпоратизації, узгоджений з Міністерством
машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії
України 22.12.1994 року. Таким чином, відкрите акціонерне
товариство “Харківський тракторний завод імені С.Орджонікідзе”
відноситься до відкритих акціонерних товариств, створених в
процесі корпоратизації, щодо яких прийнято рішення про
приватизацію.
З матеріалів справи, також, видно, що листом № 17-Н/79 від
20.04.2005 року Фонд державного майна України повідомив, що
відкрите акціонерне товариство “Харківський тракторний завод
імені С.Орджонікідзе” дійсно відноситься до відкритих
акціонерних товариств, створених в процесі корпоратизації, щодо
яких прийнято рішення про приватизацію, а тому умови договорів
застави майна відкритого акціонерного товариства “Харківський
тракторний завод імені С.Орджонікідзе” підлягають погодженню з
Фондом державного майна України. Знаходження 27,62% акцій
відкритого акціонерного товариства “Харківський тракторний завод
імені С.Орджонікідзе” у державній власності підтверджується
випискою з реєстру власників акцій іменних відкритого
акціонерного товариства “Харківський тракторний завод імені
С.Орджонікідзе” № 666/4 від 22.04.2005 року.
Відповідно до вимог частини 5 статті 11 Закону України “Про
заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
з моменту прийняття рішення про
приватизацію майна державного підприємства або відкритого
акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації,
застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу
приватизації. Наказом Фонду державного майна України від
6.02.2001 № 163 “Про погодження органами приватизації умов
договорів застави майна”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 26.02.2001 року за № 171/5362, ( z0171-01 ) (z0171-01)
затверджено
“Порядок погодження органами приватизації умов договорів застави
майна підприємств”.
Пункт 1.2 Порядку ( z0623-02 ) (z0623-02)
(зі змінами, внесеними Наказом
Фонду державного майна України № 1096 від 20.06.2002 року)
визначає коло суб'єктів, на яких поширюється його дія.
Серед них є і відкриті акціонерні товариства, створені в процесі
корпоратизації, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Розглядаючи даний спір та приймаючи оскаржувану постанову,
апеляційний господарський суд, не спростовуючи зазначених вимог
Закону України “Про заставу” ( 2654-12 ) (2654-12)
, прийшов до висновку
про необхідність застосування до даних обставин частини третьої
п. 1.4 вказаного порядку, де зазначено, що після виконання плану
розміщення акцій підприємства згідно з Державною програмою
приватизації на 2000 - 2002 роки, у разі закріплення за державою
25 або 50 відсотків статутного фонду плюс одна акція ФДМУ
(регіональне відділення) приймає рішення щодо погодження умов
договору застави майна підприємства в межах державних
корпоративних прав.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважав, що
зазначений вище порядок встановив межі повноважень органів
приватизації та терміни, протягом яких вони вправі вирішувати
питання про надання згоди на укладення підприємствами (а отже і
відповідачем) договорів застави свого майна. При цьому,
апеляційна інстанція вважала, що жодний з наведених актів не
встановлював правових підстав для визнання недійсними укладених
договорів застави, зокрема, через недотримання зазначеного в них
положення про узгодження їх умов із відповідним органом
приватизації.
Крім того, апеляційний господарський суд вважав, що оскільки
відповідно до наказу ФДМУ саме позивач повинен був звернутися до
ФДМУ за рішенням про погодження умов договору застави і це право
звернення ним до ФДМУ не втрачено і на теперішній час,
нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх
припинення (ч. 2 ст. 12 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
). Колегія вважала,
що позиція позивача свідчить, що саме його дії під час укладення
договору на протязі його виконання, а також після закінчення
строку дії договору є неправомірними та такими, що вчиняються з
наміром завдання шкоди відповідачу.
Проте, з вказаними висновками апеляційної інстанції погодитись
не можна, оскільки вони спростовуються зібраними у справі
доказами та не відповідають вимогам ч. 5 ст. 11 Закону України
“Про заставу та відповідним положенням “Порядку погодження
органами приватизації умов договорів застави майна підприємств”,
затвердженого наказом ФДМУ від 06.02.2001 року № 163,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2001 року
за № 171/5362, ( z0171-01 ) (z0171-01)
відповідно до яких з моменту
прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства
або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі
корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу
відповідного органу приватизації.
За вказаних обставин, постанова апеляційного господарського
суду, як прийнята з порушенням норм матеріального права не може
залишатись без змін і підлягає скасуванню.
Перевіряючи законність і обґрунтованість прийнятого
господарським судом рішення, суд вважає, що місцевий суд повно і
всебічно з'ясував та перевірив всі обставини справи, дав належну
правову оцінку доказам та прийняв законне і обгрунтоване
рішення, яке необхідно залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
31.08.2005 року скасувати, задовольнивши касаційну скаргу, а
рішення господарського суду Харківської області від 17.05.2005
року залишити без змін.