ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.2005 Справа N 20-9/354
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судд? Муравйова О.В.,
суддів: Полянського А.Г.,
Фролової Г.М..,
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Науково-виробниче
касаційну скаргу підприємство “Біовіткорм”
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13.09.05р.
у справі № 20-9/354
господарського суду м. Севастополя
за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Комбікорм”
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Науково-виробниче
підприємство “Біовіткорм”
третя особа - 1 Феодосійська міжрайонна державна
податкова інспекція в Автономній
Республіці Крим
третя особа - 2 Приватне підприємство “Рост-Крим”
Про визнання договору недійсним та повернення майна
за участю представників від:
Позивача не з’явились,
відповідача Зайця С.А., дов. № БВК/130/05 від
28.11.2005р.,
третьої особи-1 не з’явились,
третьої особи-2 Фаріна О.П. , директор
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 03-04.03.2005р.
(суддя Рибіна С.А.), залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду (у складі
колегії суддів: головуючого судді Горошко Н.П. , суддів Плута
В.М., Сотула В.В.), позов задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 07 від 10.07.2003р.
між ТОВ “Біовіткорм” та ТОВ”Комбікорм”.
Зобов’язано ТОВ”Науково-виробниче підприємство “Біовіткорм”
повернути ТОВ “Комбікорм” будівлю зерноскладу загальною площею
1708 кв.м. , в селищі Червонофлотське, Радянського району,
Автономної Республіки Крим.
Рішення мотивовано тим, що на дату укладення спірного договору
активи ТОВ “Комбікорм” перебували у податковій заставі у зв’язку
з наявністю податкового боргу. На порушення вимог, передбачених
п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України “Про порядок погашення
зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
, при укладенні спірної угоди ТОВ
“Комбікорм” не зверталося до податкового органу для узгодження
операції продажу активів за спірною угодою.
Не погоджуючись із зазначеною постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду Товариство з обмеженою
відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Біовіткорм”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить її скасувати, залишивши в силі рішення в
частині стягнення з ТОВ “Комбікорм” штрафу в сумі 170грн., а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
Осетинського А.Й. від 30.11.2005р., для перегляду в касаційному
порядку справи № 20-9/354, призначеної до розгляду на
01.12.2005р. колегією суддів у складі: головуючого –Муравйова
В.О., суддів –Рогач Л.І., Полянського А.Г., утворено колегію
суддів у наступному складі: головуючий Муравйов О.В., судді -
Фролова Г.М., Полянський А.Г.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи,
оцінивши доводи касаційної скарги, повноту встановлення
фактичних обставин, перевіривши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає
задоволенню з огляду на таке.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин (роз’яснення Пленуму Верховного Суду України,
викладені у п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
).
Утім, ухвалені у даній справі рішення та постанова цим вимогам
не відповідають.
Місцевим господарським судом було встановлено, що між ТОВ
“Біовіткорм” (покупцем) та ТОВ “Комбікорм” (продавцем)
10.07.2003р. було укладено договір купівлі –продажу № 07, згідно
п. 1.1 якого останній зобов’язався передати у власність покупця
будівлю зерноскладу загальною площею 1708 кв.м. , розташованому
в селищі Червонофлотське, Радянського району, Автономної
Республіки Крим на земельній ділянці загальною площею 2,989га,
яка належить продавцю на праві постійного користування.
На порушення вимог, передбачених п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
(який був чинним на момент прийняття рішення місцевим судом),
місцевий суд не з’ясував у повній мірі чи належало ТОВ
“Комбікорм” зазначене майно на праві власності, оскільки, згідно
зазначеної норми, право податкової застави поширюється на
будь-які види активів платника податків, які перебували в його
власності (повному господарському віданні).
Суди залишили поза увагою те, що перебування у ТОВ “Комбікорм”
на праві постійного користування приміщення зазначеного
зерноскладу не є безспірною ознакою його права власності на це
майно.
Беручи до уваги, що вказані питання не були предметом судового
розгляду при вирішенні господарського спору, правова оцінка їм
не надавалась, колегія суддів Вищого господарського суду України
зазначає, що спір був розглянутий судом не в повному обсязі, що
є порушенням принципу всебічного, повного і об’єктивного
розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності
та призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого
рішення.
Враховуючи суперечливі обставини справи, встановлені судами двох
інстанцій, а саме обставини, які виникли навколо відчуження
майна, колегія суддів, з огляду на ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, позбавлена можливості дати належну юридичну оцінку
всім обставинам справи, у зв’язку з чим справа підлягає
направленню на новий розгляд, а судові рішення як такі, що
постановлені з порушенням частини 1 статті 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, підлягають
скасуванню.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до
уваги викладене, вжити всі передбачені законом засоби для
всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи,
прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у
відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7,
111-11Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Науково-виробниче підприємство “Біовіткорм” задовольнити.
Рішення господарського суду м. Севастополя від 03-04.03.2005р.
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13.09.2005р. у справі № 20-9/354 скасувати, а справу
направити на новий розгляд до господарського суду
м. Севастополя.