ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 15/1550
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І
суддів : Грека Б.М. –(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому Відділу житлово-комунального
судовому засіданні господарства Новоград-Волинської
касаційну скаргу міської ради
на рішення господарського суду Житомирської
області від 15.02.05
у справі № 15/1550
господарського суду Житомирської області
за позовом Новоград-Волинського підприємства по
благоустрою міста
до Відділу житлово-комунального
господарства Новоград-Волинської
міської ради
Про стягнення 125223,47 грн.
за участю представників від:
позивача Степанчук Б.Л. (начальник),
Климчук А.Г. (дов. від 26.06.05)
відповідача Бірюченко В.А., Мельник О.М.,
Шевченко С.В. (довіреності від
28.07.05)
В С Т А Н О В И В :
У травні 2004 року Новоград-Волинське підприємство благоустрою
звернулося до господарського суду Житомирської області про
стягнення заборгованості в сумі 125223, 47 грн. за виконані
роботи по озелененню та електричному освітленню вулиць. Позивач
зазначав, що заборгованість виникла в результаті виконаних робіт
в 2001-2003 р.р. Факт виконаних робіт підтверджується актами
виконаних робіт та виставленими рахунками на оплату.
Відповідач - Відділ житлово-комунального господарства виконкому
міської ради не заперечував факту кредиторської заборгованісті
по статті “Благоустрій міста”, проте зазначив, що станом на
01.01.01 ця заборгованість вже існувала.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.02.05
позов задоволено частково, а саме, в частині стягнення боргу
123443,15 грн., в частині ж стягнення 1680,26 грн. –в позові
відмовлено, з посиланням на безпідставність вимог
Заявник скарги, Відділ житлово-комунального господарства
виконавчого комітету, не погоджується з ухваленим судовим
рішенням та просить скасувати та постановити нове рішення, яким
у задоволенні позову орендного підприємства благоустрою про
стягнення збитків відмовити.
Як вважає скаржник, місцевий господарський суд не звернув уваги
на списання кредиторської заборгованості бюджетних установ,
строки позовної давності, яких минув, та прийняв рішення від
09.06.04 № 249 “Про списання безнадійної для погашення
кредиторської заборгованості” по підприємству благоустрою в сумі
125386,34 грн. Рішення № 249 від 09.06.04 не відмінено.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали
справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір, місцевий господарський суд встановив, що на
протязі 2001 - 2003 року між Виконкомом Новоград-Волинської
міської Ради народних депутатів та Новоград-Волинським
підприємством благоустрою укладались договори, згідно з якими,
Новоград-Волинське підприємство благоустрою взяло на себе
зобов'язання перед Виконкомом міської ради на надання послуг по
утриманню, догляду, та обслуговуванню зелених насаджень міста;
по обслуговуванню мереж зовнішнього освітлення міста, скверів,
парків . Виконання робіт підтверджується
актами виконаних робіт та не заперечується відповідачем.
Місцевий господарський суд, на підставі зібраних доказів дійшов
висновку про те, що за виконані роботи за 2001 –2003 р.р.
розрахунок не проведено. Цей висновок зроблено на підставі того,
що відповідач не провів розрахунки по виставленим платіжним
дорученням, що також підтверджується висновком судово-
бухгалтерської експертизи від 16.12.04, (а.с. 6 –13 т.2), а
відтак, суд дійшов висновку про необхідність часткового
задоволення позову.
Втім, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
такий висновок передчасним, з огляду на наступне. Судом не
досліджувалося питання, чи укладалися договори між сторонами до
2001 року (і чи виконувалися зобов'язання по них), а відтак,
судом не було належно вирішено питання про те, до якого періоду
відноситься заборгованість, і чи не пропущений строк позовної
давності для її стягнення. Також судом не була дана правова
оцінка рішенню відповідача № 249. З наведеного вбачається, що
судом не були в повній мірі виконані вимоги статі 43
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
повноти та всебічності судового розгляду.
Так як не всі обставини справи є з'ясованими, Вищий
господарський суд позбавлений можливості ухвалити рішення по
суті спору, оскільки, спір стосується не правозастосування, а
встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції
Вищого господарського суду України. Тому ухвалені у справі
судові акти підлягають скасуванню, а справа –направленню на
новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді, суду слід з'ясувати наведені в цій
постанові обставини справи, дослідити наявні у справі докази,
дати їм, та доводам сторін належну правову оцінку та ухвалити
законне та обґрунтоване рішення. Під час нового розгляду справи
суду слід врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно
перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами
матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому
повно відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються
достовірними доказами, підтвердженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 3
частини 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Відділу житлово-комунального господарства за №
125 від 08.06.05 задовольнити частково, рішення господарського
суду Житомирської області від 15.02.05 у справі № 15/1550
скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського
суду Житомирської області.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко