ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2005 Справа N 10/283пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І
суддів : Грека Б.М. –(доповідача у справі),
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому Регіонального відділення Фонду
судовому засіданні державного майна України по Донецькій
касаційні скарги області та
Товариства з обмеженою
відповідальністю “СТТ”
на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 01.06.05
у справі № 10/283 пд
господарського суду Донецької області
за позовом Маріупольського державного
гуманітарного університету м.
Маріуполь
до 1. Регіонального відділення Фонду
державного майна України по Донецькій
області,
2. Товариства з обмеженою
відповідальністю “СТТ”
1. Маріупольський електромеханічний
технікум,
2. Міністерство освіти та науки
України
Про визнання недійсним договору оренди та виселення
за участю представників від:
позивача Захарова О.С. (дов. № 08/2005)
Волошін Ю.О. (дов. № 07/2005)
відповідача не з'явилися, були належно
повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.05
(суддя Приходько І.В.) відмовлено в позові Маріупольського
державного університету до Регіонального відділення Фонду
державного майна України в Донецькій області та Товариства з
обмеженою відповідальністю “СТТ” м. Маріуполь про визнання
недійсним договору оренди майна та про звільнення займаного
приміщення. Рішення мотивовано тим, що договір оренди був
укладений на законних підставах та повністю відповідає діючому
законодавству.
За результатом перегляду справи в апеляційному порядку,
Донецьким апеляційним господарським судом (колегія суддів у
складі: головуючого-судді Мирошниченко С.В., суддів: Гуреєв
Ю.М., Скакун О.А.), рішення місцевого господарського суду
скасовано, позов задоволено: визнано недійсним договір оренди №
1090/2003 від 26.09.03 між Регіональним відділенням фонду
державного майна по Донецькій області та Товариством з обмеженою
відповідальністю “СТТ”; зобов'язано Товариство з обмеженою
відповідальністю “СТТ” звільнити приміщення площею 294м2, яке
знаходиться за адресою: м. Маріуполь пр. Будівельників, 52.
Постанова мотивована тим, що договір суперечить вимогам ст.ст.
4, 6, 8, 132 ЖК України, а тому, його слід визнати недійсним.
Не погодившись з постановою, відповідачі, Регіональне відділення
Фонду державного майна України по Донецькій області та
Товариство з обмеженою відповідальністю “СТТ”, звернулися до
Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в
яких просять скасувати постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 01.06.05 та залишити в силі рішення
господарського суду Донецької області від 14.02.05. В своїх
касаційних скаргах відповідачі посилаються на те, що спірний
договір був узгодженим з Міністерством освіти та науки України,
і відповідає статті 37 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним господарським судом було встановлено, що відповідно
до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.12.03 №
868, на баланс Маріупольського гуманітарного інституту з балансу
Маріупольського електромеханічного технікуму була передана
будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: м. Маріуполь пр.
Будівельників, 52. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від
17.06.04 № 401-р ( 401-2004-р ) (401-2004-р)
на базі Маріупольського
гуманітарного інституту був утворений Маріупольський державний
гуманітарний університет, якому перейшло нерухоме майно, а саме,
будівля гуртожитку, яка є предметом спірного договору.
26.09.03 РВ ФДМУ по Донецькій області уклало з ТОВ “СТТ” договір
оренди № 1090/2003 приміщення загальною площею 294 м2, яке
знаходиться в будівлі гуртожитку Маріупольського
електромеханічного технікуму за адресою: м. Маріуполь
пр.Будівельників, 52. Приміщення гуртожитку є житловими і в
нежитлові переведені не були. Таким чином, предметом спірного
договору є оренда житлових приміщень гуртожитку, які відповідно
до ст. 127 ЖК УРСР призначаються для проживання робітників,
службовців, студентів, учнів.
Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки, а
також, жилі приміщення в інших будівлях, утворюють житловий
фонд. Відповідно до ст. 127 ЖК УРСР ( 5464-10 ) (5464-10)
, будинки
гуртожитків відносяться до житлового фонду. Відповідно до ст. 4
ЖК УРСР ( 5464-10 ) (5464-10)
, житловий фонд включає, в числі іншого, жилі
будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі.
Оскільки, як було встановлено судом, гуманітарний університет є
вищим навчальним закладом державної форми власності,
підпорядкованим Міністерству освіти і науки, то будинок
гуртожитку університету відноситься до державного житлового
фонду.
За змістом ст.ст. 2, 3 ЖК УРСР ( 5464-10 ) (5464-10)
, відносини щодо
використання житлового фонду регулюються Житловим кодексом УРСР
та іншими актами житлового законодавства. Відповідно до ст. 6 ЖК
УРСР ( 5464-10 ) (5464-10)
, жилі будинки і жилі приміщення призначаються
для постійного проживання громадян, а також, для використання у
встановленому порядку як службових жилих приміщень і
гуртожитків. Тобто, інші засоби використання житлового фонду
(приміщень) чинним законодавством не передбачені. У даному
випадку, як було встановлено судом та вбачається із п. 1.1
договору, майно (приміщення) було передано в оренду з метою
розміщення офісу, що суперечить статті 6 ЖК УРСР ( 5464-10 ) (5464-10)
.
Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно прийшов до
висновку, що спірний договір не відповідає вимогам житлового
законодавства України, а відтак, його слід визнати недійсним.
Посилання скаржників на те, що листом від 02.09.03 РВ ФДМУ по
Донецькій області просив у Міністерства освіти погодити
укладання спірного договору від 26.09.03, не може бути взяте до
уваги, з огляду на таке.
У встановлено судом апеляційної інстанції, з копії цього листа
вбачається, що відповідач-1 просив погодити передачу в оренду
нежитлових приміщень загальною площею 284,9 м2, в той час, як
предметом договору оренди є житлове приміщення площею 294 м2.
Тому апеляційний господарський суд правомірно прийшов до
висновку, що відповідач-1 не погоджував здачу в оренду саме того
майна, що є предметом спірного договору.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 111-5, 111-7, пунктом 1
частини 1 ст. 111-9,
ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна
України по Донецькій області від 15.06.05 № 14-4543 та касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СТТ” від
25.06.05 № 355/01 залишити без задоволення, постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 01.06.05 у справі №
10/283пд залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко