ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 40/279
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Мачульського Г.М.
суддів : Грейц К.В.
Полянського А.Г.
розглянувши касаційні ТОВ “ДСЛК”, ТОВ “ОК та партнери”
скарги
на рішення від 10.06.2005
господарського суду міста Києва у справі № 40/279
за позовом -ТОВ “Всеукраїнський промисловий союз”
-Корпорації “Український мазут”
до Шевченківської районної у місті Києві
державної адміністрації
Про спонукання до виконання дій
за участю представників: Резниченка А.В., Сєдова І.В.
- позивача - 1 Борути П. М.
- позивача - 2
- відповідача не прибули
- скаржників Ілюшко С.А.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.06.2005 у справі №
40/279 (суддя Смірнова Л.Г.) задоволені позовні вимоги ТОВ
„Всеукраїнський промисловий союз” та корпорації „Український
мазут” до Шевченківської районної у м. Києві державній
адміністрації: визнано недійсним повідомлення державного
реєстратора Шевченківської районної у м. Києві державній
адміністрації № 203 від 07.06.2005 про відмову в державній
реєстрації змін до установчих документів ТОВ “ДСЛК”, вирішено
спонукати державного реєстратора Шевченківської районної у м.
Києві державної адміністрації до здійснення державної реєстрації
змін до установчих документів ТОВ “ДСЛК”, а саме: статуту ТОВ
“ДСЛК” у новій редакції, затвердженого протоколом загальних
зборів учасників № 8 від 29.03.2005, зобов’язано видати
представнику учасників свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ
„ДСЛК” в новій редакції протягом п’яти днів з моменту набрання
рішенням законної сили.
ТОВ “ДСЛК”, ТОВ “ОК та партнери” як особи, яких не було залучено
до участі у справі, оскаржують зазначене рішення в касаційному
порядку, оскільки господарський суд м. Києва прийняв рішення, що
стосується їх прав і обов’язків, в зв’язку з чим просять спірне
рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до
господарського суду міста Києва, забезпечивши тим самим право на
судовий захист їх інтересів.
Свої вимоги заявники обґрунтовують тими обставинами, що рішення
суду про зобов’язання внести зміни до статуту юридичної особи
стосується прав та обов’язків як цієї юридичної особи –ТОВ
“ДСЛК”, так і її засновника - ТОВ “ОК та партнери”, однак вони
не були допущені до участі у справі.
ТОВ “Всеукраїнський промисловий союз” та корпорацією
“Український мазут” –позивачами у справі - подані відзиви на
касаційні скарги, в яких заперечуються вимоги скаржників з
посиланням на те, що спірне рішення не впливає на обов’язки та
не порушує прав скаржників, оскільки зміни до статутних
документів можуть стосуватись лише прав і обов’язків учасників,
а не самої юридичної особи –ТОВ “ДСЛК”, учасником якої ТОВ “ОК
та партнери” при цьому не являється.
До початку розгляду касаційних скарг представником ТОВ
“Всеукраїнський промисловий союз” колегії суддів касаційної
інстанції заявлено відвід, який ухвалою від 27.07.2005
заступника голови Вищого господарського суду України відхилено,
в зв’язку з чим в засіданні суду оголошувалась перерва.
В судовому засіданні представниками ТОВ “Всеукраїнський
промисловий союз” та Корпорації “Український мазут” подано
клопотання про забезпечення аудіо- та відеозапису судового
процесу, в зв’язку з чим колегія суддів зазначає наступне.
Розділом XII1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яким врегульовано порядок
та умо ви касаційного перегляду судових рішень, не встановлено
обов'язковість фі ксації судового процесу технічними засобами.
Згідно з ч. 3 ст. 44 ГПК Украї ни фіксація судового процесу
технічними засобами відображається у прото колі судового
засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок ведення
протоколів встановлено ст. 811 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
міститься у розділі XI цього Кодексу “Вирішення господарських
спорів у першій інстанції”. На відміну від судів першої та
апеляційної інстанції, які в ході судового розгля ду
господарського спору наділені повноваженнями оцінювати надані
сторо нами докази, касаційна інстанція відповідно до ст.ст. 111-
5, 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
використовує процесуальні права
суду першої інстанції виключно для пере вірки юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення у рі шенні і
постанові господарського суду та не має права вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних
доказів над ін шими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
Отже, процесуальне законодавство не встановлює обов'язок касацій
ної інстанції здійснювати фіксацію судового процесу технічними
засобами з відображенням у протоколі судового засідання, а тому
клопотання ТОВ “Всеукраїнський промисловий союз” та корпорації
“Український мазут” про забезпечення аудіо- та відеозапису
судового процесу підлягає відхиленню.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників
позивачів і представника скаржників, перевіривши матеріали
справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення і постанови, якщо вони
стосуються прав і обов’язків осіб, які не були залучені до
участі у справі.
Як встановлено місцевим судом учасниками ТОВ “ДСЛК” є фізичні
особи - Максимиляк О.І. і Гаценко М.П. з частками кожного у
статутному фонді по 25%, та юридична особа –ПП “Юридична
консультація “ОК та син” з часткою 50%. В зв’язку з
реорганізацією останньої і створенням 07.08.1998 ТОВ “ОК та
партнери”, яке є повним правонаступником ПП “Юридична
консультація “ОК та син”, перші два учасники вирішили внести
зміни в установчі документи ТОВ “ДСЛК” через не включення до
складу учасників товариства правонаступника реорганізованої
юридичної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, управителями майнових
(корпоративних) прав учасників ТОВ “ДСЛК” - фізичних осіб подано
позов про примусове внесення змін до статуту – реєстрацію його
нової редакції, що пов’язано зі зміною складу учасників
товариства і перерозподілом їх внесків до статутного фонду.
Звертаючись з касаційними скаргами ТОВ “ДСЛК” та ТОВ “ОК і
партнери” зазначили, що внесення таких змін за рішенням двох
учасників є порушенням вимог ст. 92 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, оскільки управителі майнових (корпоративних) прав
цих учасників діють в інтересах своїх установників управління, а
не юридичної особи, адже ТОВ “ОК та партнери” вважає себе третім
і повноправним учасником як на підставі установчих документів,
так і на підставі рішення господарського суду м. Києва від
28.05.2004 у справі № 31/263, на яке йдеться посилання в заяві
ТОВ “ОК та партнери” і яким ТОВ “ДСЛК” було зобов’язано внести
зміни до установчих документів щодо заміни реорганізованого
учасника його правонаступником.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд не
встановив дійсного статусу ТОВ “ОК та партнери” щодо його участі
в ТОВ “ДСЛК”, а у разі встановлення у ТОВ “ОК та партнери”
статусу учасника товариства “ДСЛК” рішенням господарського суду,
що відбулось, не врахував обов’язковість застосування вимог ч. 2
ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо такого преюдиціального
факту.
Суд, застосовуючи при винесенні оскаржуваного рішення норму ст.
55 Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
,
якою врегульовано правовідносини товариства з правонаступником
реорганізованої або ліквідованої юридичної особи –учасника
товариства і встановлено, що в разі відмови товариства у
прийнятті до нього такого правонаступника, належна йому частка у
майні повертається, а розмір статутного фонду підлягає зменшенню
на вартість цієї частки, не оцінив сутність змін до статуту, які
є предметом спору, на відповідність вимогам діючого
законодавства, зокрема, зазначеній нормі.
З огляду на викладене і виходячи з предмету спору, колегія
суддів вважає, що рішення у справі про зобов’язання внести зміни
до установчих документів юридичної особи стосується прав та
обов’язків як цієї особи, так і її учасників, які з прийняттям
господарським судом м. Києва ухвали від 08.06.2005 у цій справі
про відмову у задоволенні їх заяв про залучення до участі у
справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору,
були безпідставно позбавлені конституційних прав, передбачених
статтями 8, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, а, отже,
мотиви касаційних скарг є ґрунтовними.
Відповідно до ст. 91 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та повноважень
апеляційної інстанції, визначених у ст. 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ТОВ “ДСЛК” та ТОВ “ОК та партнери” були обмежені у
праві апеляційного оскарження рішення, оскільки не були залучені
до участі у справі.
Виходячи з положень ст.ст. 8, 13, 41, 129 Конституції України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
касаційні скарги ТОВ “ДСЛК” та ТОВ “ОК та партнери” підлягають
задоволенню, оскільки вирішення спору без їх участі обмежило їх
право на захист інтересів в суді.
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що прийняте у
справі рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на
новий розгляд до суду першої інстанції для визначення статусу
скаржників у судовому процесі, їх дійсних прав і обов’язків,
встановлення усіх суттєвих обставин, правовідносин сторін,
правової оцінки вимог, що ставляться, та прийняття рішення
відповідно до чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2005 у справі
№ 40/279 скасувати.
Справу № 40/279 направити на новий розгляд до господарського
суду міста Києва.
Касаційні скарги ТОВ “ДСЛК” та ТОВ “ОК та партнери”
задовольнити.
Головуючий Г.Мачульський
Судді К.Грейц
А.Полянський