ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 34/588
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Перепічая В.С. (головуючий),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія
“Реноме” на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 25.05.2005р. та на рішення господарського суду м. Києва від
17.02.2005р. у справі за позовом Закритого акціонерного
товариства “Страхова компанія “Реноме” до Відкритого акціонерного
товариства “Українська перестрахувальна компанія “ГАРАНТ Ре”
про стягнення сум
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2004 року ЗАТ “Страхова компанія “Реноме” пред’явило в
господарському суді позов до ВАТ “Українська перестрахувальна
компанія “ГАРАНТ Ре” про стягнення 8334,90 грн. заборгованості,
283,38 грн. інфляційних та 120,60 грн. 3% річних, посилаючись на
неналежне виконання відповідачем договору добровільного
страхування наземного транспорту № 000845 від 26.06.2003р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17.02.2005р. (суддя
Студенець В.І.), залишеним без змін постановою Київського
апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. (судді
Ковтонюк Л.В. –головуючий, Зубець Л.П. , Андрієнко В.В.), у
позові було відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. та
рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2005р. і прийняти
нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення
судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до припису ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору добровільного
страхування наземного транспорту № 000845 від 26.06.2003р.
(а.с. 6-11)
За п. п. 6.1, 6.4, 3.2 цього договору страховик відшкодовує
тільки прямі збитки в межах вартості автомобіля або його частини
на дату страхового випадку. Прямий матеріальний збиток –це
вартісне значення реальних витрат, які несе страхувальник при
пошкодженні транспортного засобу.
Розмір прямих збитків визначається на підставі: акту незалежної
автотоварознавчої експертизи або розрахунків СТО (за вибором
страховика) з урахуванням зносу.
При сплаті страхової премії частками, страхове відшкодування
сплачується з вирахуванням франшизи та несплаченої частини
страхової премії.
Як встановив суд, страховик при виплаті страхового відшкодування
страхувальнику, виходив з умов договору, в основу розрахунків
поклав Акт товарознавчого дослідження від 26.01.2004р. № 15/01,
проведеного ПП “Галавтоеспертиза”, як і врахував при цьому
франшизу та несплачену частку страхової премії.
Отже, за встановлених обставин суд мав підстави для відмови у
задоволенні заявленого позову.
Правильно з таким вирішенням спору погодився і суд апеляційної
інстанції.
Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтованості
ухвалених судових рішень і спрямовані на переоцінку доказів, які
слугували встановленню дійсних обставин справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 - 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Страхова
компанія “Реноме” залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2005р. та
рішення господарського суду м. Києва від 17.02.2005р. без змін.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук