ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2005 Справа N 3/365
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. –головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П. ,
розглянувши матеріали
касаційної скарги Рівненської ОДПІ
на постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 03.03.2005 р.
у справі господарського суду Рівненської області
за позовом ТОВ “Торговий дім “Вініа”
до Рівненської ОДПІ
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Тарновецький Я.М. (дов. від 01.09.04 № 11),
відповідача: Михайлевич Н.О. (дов. від 22.06.05 № 24025/10-10),
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 09.12.04 господарського суду Рівненської області
позов задоволено частково.
Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне (правонаступник
Рівненська ОДПІ) від 09.06.04 № 0001472341/0/213-124 в частині
визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток на
суму 898400 грн., в тому числі 518520 грн. основного платежу і
379880 грн. штрафних санкцій, визнано недійсним.
В сумі 69 грн. заявлених вимог провадження у справі припинено.
Стягнуто з Рівненської ОДПІ на користь ТОВ “Торговий дім “Вініа”
203 грн. судових витрат.
Постановою від 03.03.05 р. Львівського апеляційного
господарського суду згадане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Рівненська ОДПІ звернулась
до Вищого господарського суду з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, оскільки судами не застосовано п. 5.1 ст. 5 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
від 28.12.94 № 334/94-ВР
та абз. 2 ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні” ( 996-14 ) (996-14)
від 16.07.99 № 996.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково з наступних
підстав.
Як було встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, ДПІ у м. Рівне проведено планову комплексну
документальну перевірку дотримання вимог податкового
законодавства ТОВ “Торговий дім “Вініа” за період з 01.12.02 по
31.12.03.
За наслідками перевірки складено акт від 07.06.04 в якому
вказано, що позивачем завищено валові витрати за 2003 рік на
1728,4 тис. грн. внаслідок чого останньому зменшено валові
витрати на вказану суму. В акті також зазначено, що розбіжність
на дану суму виникла у зв'язку із віднесенням підприємством до
складу валових витрат вартості інформаційно-консультативних
маркетингових та правових послуг без підтверджуючих документів,
тому ДПІ зроблено висновок про заниження позивачем податку на
прибуток за 2003 рік в сумі 518560 грн.
На підставі зазначеного вище акту ДПІ з м. Рівне прийнято
податкове повідомлення- рішення № 0001472341/0/23-124 від
09.06.04, яким ТОВ “Торговий дім “Вініа” визначено податкове
зобов'язання з податку на прибуток в сумі 898469, в тому числі
518560 грн. основного платежу і 379909 грн. штрафних санкцій.
Судами також встановлено, що за результатами адміністративного
оскарження оспореного податкового повідомлення-рішення,
зобов'язання з податку на прибуток в частині визначеного
перевіркою заниження валового доходу на суму пені за несвоєчасне
формування статутного фонду і відповідно суму застосованої
штрафної санкції з податку на прибуток скасовано.
Разом з тим відповідач не надав на вимогу суду нового
податкового повідомлення-рішення за результатами прийнятого ДПА
України рішення, внаслідок чого у відповідності до абз. 6.4.1 п.
6.4, п. 6.5 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
від 21.12.00 № 2181-ІІІ ( далі
Закон України № 2181-ІІІ ( 2181-14 ) (2181-14)
) судами розглянуто
податкове повідомлення від 09.06.04 № 0001472341/0/23-124 з
урахуванням наданого податковою інспекцією уточненого розрахунку
фінансових санкцій в сумі донарахованого податку на прибуток в
розмірі 518520 грн. та штрафної санкції 379880 грн.
Попередніми судовими інстанціями з'ясовано, що позивачем були
укладені окремі договори з приватними підприємцями Хомюк І.Я.,
Томилко Н.Я. та Хомюк В.Я. (виконавці) про надання маркетингових
послуг від 03.06.03 та інформаційно-консультативних послуг від
04.06.05, 05.06.2003 р., а також з підприємцем Хомюк В.Я. (
виконавець) з надання послуг по правовій допомозі від 04.06.03
р.
Приймаючи рішення у даній справі, суди виходили з того, що
виконання умов договору про надання маркетингових послуг
підтверджується заявками позивача на проведення відповідних
робіт, звітами виконавців про виконання умов договорів, актами
прийому-передачі виконаних робіт, рахунками виконавців,
платіжними дорученнями та квитанціями до прибуткових касових
ордерів на оплату маркетингових послуг. Зазначені докази
вважають суди засвідчують отримання зазначених послуг, понесені
витрати по їх оплаті та зв'язок здійснених витрат з
господарською діяльністю підприємства з продажу товарів, а отже,
використання їх в господарській діяльності підприємства.
Документальними підтвердженнями надання позивачу виконавцями
інформаційно-консультативних послуг, на думку судів, є укладені
договори, заявки позивача на проведення відповідних робіт, звіти
виконавців про виконання договорів та акти прийому-передачі
виконаних робіт, підписані сторонами у відповідності до умов
укладених угод, виставлені рахунки, платіжні доручення та
квитанції до податкових касових ордерів.
Крім того, позивач отримав від виконавців кваліфіковані
консультації та конкретні матеріали щодо доведення його
продукції до покупця, а саме були розроблені :
- рекламні матеріали на вина торгової марки “Котнар” та “Вініа”;
- композиції вин торгової марки “Котнар” та “Вініа”;
-дизайн етикеток на вина торгової марки “Котнар”, “Вініа” та
коньяк;
- дизайн буклетів на вина торгової марки “Котнар” та “Вініа”;
- ескізи шелфстокерів на вина торгової марки “Котнар” та
“Вініа!;
- цінники на вина торгової марки “Котнар” та “Вініа”.
Проведені семінари в межах акції торгової марки “Котнар” та
“Вініа”, спрямовані на збільшення об'єму продажу товару та
підвищення професійного рівня працівників позивача.
Розроблені виконавцями матеріали в подальшому були виготовлені
ТзОВ “Дизайн і Поліграфія” м. Миколаїв і використані позивачем в
своїй господарській діяльності, що підтверджується накладними на
їх отримання, рахунками та платіжними документами на оплату.
Отримання послуг по договору з надання правової допомоги
підтверджується актами здачі-приймання послуг, рахунками,
платіжними документами на оплату.
Ефективність вказаної вище роботи виконавця підтверджується
бухгалтерськими довідками про стан дебіторської заборгованості
на момент укладання договору і на кінець року.
Таким чином, суди дійшли висновку, що в даному випадку всі
необхідні документи на підтвердження надання та оплату послуг
були у позивача в наявності, а відтак виключення відповідачем з
валових витрат понесених фактичних витрат за отримані послуги та
донарахування податку на прибуток є необґрунтованим.
Висновки судів колегія Вищого господарського суду вважає
безпідставними такими що не відповідають чинному законодавству.
Згідно п. 5.1 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, валові витрати
виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у
грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних
як компенсація вартості товарів , які
придбаваються таким платником податку для їх
подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32 ст. 1 ЗУ № 334/94-ВР ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до господарської
діяльності віднесено будь-яку діяльність особи направлену на
отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній
формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в
організації такої діяльності є регулярною, постійною та
суттєвою.
Суди аналізуючи акт перевірки зауважили, що в ньому не знайшли
відображення всі суттєві обставини справи, об'єктивне та повне
викладення доказів, ненадавши при цьому належної правової оцінки
вказаному в акті перевірки факту знищення зацікавленими особами
дискет-носіїв інформації з надання маркетингових послуг та
посилання ДПІ на неможливість підтвердження використання цієї
інформації, а не будь-якої іншої, в господарській діяльності
позивача, як і її існування взагалі.
Відсутні в матеріалах справи і докази, на які посилаються суди,
як підтвердження факту надання інформаційно-консультативних
послуг, зокрема, рекламні матеріали на вина торгової марки
“Котнар” та “Вініа”, зокрема, етикеток, буклетів, ескізів
шелстокерів, цінників на вина.
Не досліджено судами і обставин, пов'язаних з виконанням
договору з надання правових послуг.
Так, зазначивши, що відповідно до умов договору виконавець
здійснював юридичний супровід укладених замовником господарських
договорів, а саме, вчиняв дії по ліквідації покупцями своєї
заборгованості перед позивачем за отриманий товар, суди не
витребували та не проаналізували відповідних доказів, які б
засвідчили ці обставини, тобто фактичне виконання договору.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що спір був
розглянутий судами не в повному обсязі, що є порушенням принципу
всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі
обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття
необґрунтованих судових рішень, внаслідок чого рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на
новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 09.12.04 господарського суду Рівненської області та
постанову від 03.03.05 Львівського апеляційного господарського
суду зі справи № 3/365 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Рівненської області.
Головуючий Божок В.С.
С у д д і Костенко Т.Ф.
Коробенко Г.П.