ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2005 Справа N 8/226
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Удовиченка О.С.
суддів: Коробенка Г.П.
Яценко О.В.
розглянувши касаційну ВАТ “Павлівське”
скаргу
на рішення господарського суду Полтавської області
від 12.01.2005р.
та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 15.03.2005р.
у справі № 8/226
господарського суду Полтавської області
за позовом ТОВ "Бест"
до 1. ВАТ “Павлівське”
2. ДП ВАТ "Павлівське" "Агрофірма ім.
Т.Г.Шевченка"
про визнання недійсним договору оренди
в судовому засіданні взяли участь представники :
ТОВ "Бест": Ковальов М.В., Субочев О.М.
ВАТ "Павлівське": Говорова С.Л.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Полтавської області від
12.01.2005р. по справі № 8/226 (суддя Іваницький О.Т.) позовні
вимоги ТОВ “Бест” до ВАТ “Павлівське” та ДП ВАТ “Павлівське”
“Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” задоволені в повному обсязі:
визнано недійсним договір оренди № 64 від 25.03.2000р.,
укладений між ВАТ “Павлівське” та ДП “Павлівське” “Агрофірма ім.
Т.Г. Шевченка”, про передачу в оренду двоповерхового
адміністративно-побутового будинку загальною площею 254,3 кв.м.
та одноповерхової будівлі торгового центру площею 466,6 кв.м.
(с. Щербані, вул. Центральна, 5 Полтавського району); пункту
сортування плодів загальною площею 1695,9 кв.м. та
трансформаторної підстанції КТМ 193 № 104493 (с. Розсошенці,
вул. Бригадна, 1б, Полтавського району); заправки/резервуарів
підземних / 3 м. куб. –3 шт.; 5 м. куб. - 5 шт.; 10 м. куб. –7
шт.; 25 м. куб. - 15 шт.; 50 м. куб. –4 шт.; бензоколонки КЕД
–50 – 5 шт.; залізобетонної огорожі 140 м. (с. Щербані,
Полтавського району) з моменту його укладання.
Рішення мотивовано тим, що згідно ст.ст. 58, 59 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
недійсною є угода, укладена лише про
людське око, без наміру створити юридичні наслідки (мнима
угода), саме такою є спірна угода. Відтак спірна угода підлягає
визнанню недійсною з моменту її укладення.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15.03.2005р. (у складі колегії суддів: Міщенка П. К.
–головуючого, Федорова М.О., Яковлєва М.Л.) апеляційну скаргу
ВАТ “Павлівське” та апеляційну скаргу ДП ВАТ “Павлівське”
“Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” залишено без задоволення, а
рішення господарського суду Полтавської області від 12.01.2005р.
без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою судів
попередніх інстанцій, відповідач - ВАТ “Павлівське” звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить рішення господарського суду Полтавської області від
12.01.2005р. та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 15.03.2005р. у справі № 8/226 скасувати
та прийняти нове рішення.
При цьому скаржник посилається на порушення та неправильне
застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального
права, а саме порушення ст. 48 Закону України “Про власність”
( 697-12 ) (697-12)
, ст. ст. 1, 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст.
48,58,151,153,154 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
(ред.1963р.).
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши
пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту
їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами
попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права,
дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.03.2000р. між ВАТ
“Павлівське” та ДП “Павлівське” “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка”
був укладений договір оренди № 64 про передачу в оренду ДП
“Павлівське” “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” двоповерхового
адміністративно-побутового будинку загальною площею 254,3 кв. м.
та одноповерхової будівлі торгового центру площею 466,6 кв. м.
(с. Щербані, вул. Центральна, 5 Полтавського району); пункту
сортування плодів загальною площею 1695,9 кв. м. та
трансформаторної підстанції КТМ 193 № 104493 (с. Розсошенці,
вул. Бригадна, 1б, Полтавського району); заправки/резервуарів
підземних / 3 м. куб. – 3 шт.; 5 м. куб. - 5 шт.; 10 м. куб. –7
шт.; 25 м. куб. - 15 шт.; 50 м. куб. –4 шт.; бензоколонки КЕД
–50 –5 шт.; залізобетонної огорожі 140 м. (с. Щербані,
Полтавського району).
Відповідно до частини 1 статті 58 Цивільного кодексу УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, яка діяла на момент укладення спірного договору,
недійсною є угода, укладена лише про людське око, без наміру
створити юридичні наслідки (мнима угода).
Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій
встановили наявність протиріч по тексту спірної угоди,
невідповідність реальним фактам інформації про об’єкт оренди
(предмет договору), відсутність жодних доказів щодо виконання
спірної угоди, які в сукупності дають всі підстави вважати
спірний договір оренди укладеним про людське око, без наміру
створити певні юридичні наслідки.
Колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій
правильно дослідили всі обставини справи та правомірно
встановили ознаки мнимої угоди по відношенню до спірного
договору, а відтак правомірно застосували статтю 58 Цивільного
кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Матеріали справи не містять доказів виконання спірної угоди, а
відтак суди обох інстанцій правомірно не застосували наслідків
визнання угоди недійсною.
Як вбачається з матеріалів справи, судом задоволено клопотання
позивача відновити пропущений строк позовної давності.
Відповідно до частини 1 статті 53 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, за заявою сторони, прокурора чи з
своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску
встановленого законом процесуального строку поважною і відновити
пропущений строк.
З вищенаведеної норми вбачається, що господарський суд вправі
поновити пропущений строк позовної давності, а тому доводи
касаційної скарги в цій частині підлягають відхиленню.
Судами попередніх інстанцій правомірно встановлено та
підтверджено матеріалами справи, що спірний договір зачіпає
майнові права і обов’язки позивача, а відтак останній правомірно
на підставі статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
звернувся за
захистом свого охоронюваного законом інтересу в суд.
За таких обставин, судова колегія Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що рішення господарського суду
Полтавської області від 12.01.2005р. та постанова Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 15.03.2005р.
відповідають нормам матеріального та процесуального права, а
тому підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ ” Павлівське” залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 15.03.2005р. та рішення господарського суду Полтавської
області від 12.01.2005р. у справі № 8/226 залишити без змін.
Головуючий О.С.Удовиченко
Судді Г.П. Коробенко
О.В. Яценко