Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В.Овечкіна –головуючого,

Є.Чернова,

В.Цвігун,

за участю представників:

- позивача Корнієнко Д.С., довір. № 206 від 19.12.05

- відповідача не з’явилися

розглянув ТОВ “Біос -Медіа”

касаційну скаргу

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2006

у справі № 8/307-05

за позовом ТОВ “Біос- Медіа”

до Міської клінічної лікарні № 2

3-тя особа – Вінницька міська рада

Про спонукання надання погодження на вилучення у користування земельної ділянки загальною площею 0,08 га

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.12.2005 (суддя І.Мельник) у позові відмовлено, оскільки з відповідачем була домовленість та погодження щодо вилучення земельної ділянки менших розмірів, ніж зазначає позивач; терміни щодо погодження виділення земельної ділянки, встановлені позивачем, сплинули; не вирішені питання, пов’язані із забудовою аварійного виходу; не погоджено вилучення земельної ділянки з іншими землекористувачами будівлі поліклініки № 2, а отже позивачем не дотримані вимоги ст.ст. 123,149,151 Земельного кодексу України (2768-14) .

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 10.06.2006 (судді Г.Щепанська, Н.Горшкова, Г.Майор) рішення суду залишено без зміни з тих же мотивів та підстав. Додатково зазначено, що міська рада рішенням № 52 від 21.02.2006 надала дозвіл на відведення земельної ділянки площею 0,08 га без погодження з відповідачем, дозвіл на проектування відведення земельної ділянки площею 0,03 га втратив чинність, проект погодження земельної ділянки проведено без економічної експертизи.

ТОВ “Біос Медіа” просить скасувати постанову та рішення суду у цій справі, оскільки з позивачем та іншими компетентними органами погоджено виділення земельної ділянки саме площею 0,08 га, рішення Вінницької міської ради від 21.06.2002 № 52 та дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки прийняті на підставі ст.ст. 16,17,33 Закону України “Про місцеве самоврядування” (280/97-ВР) .

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи скарги та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111-5 ГПК України (1798-12) у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов’язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Згідно ст. 111-7 ГПК України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У зв’язку з викладеним касаційна інстанція не знаходить підтвердження в матеріалах справи щодо погодження з відповідачем відведення земельної ділянки у розмірі саме 0,08 га, спростування встановленого терміну дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування об’єкта. Отже норми матеріального права правильно застосовані судами попередніх інстанцій до встановлених фактів та обставин справи, яким надана юридична оцінка з урахуванням фактичних доказів у справі.

Висновки суду першої та апеляційної інстанції про те, що рішення виконкому Вінницької міської ради № 1403 від 28.09.2000 та дозвіл № 52 від 30.08.2000 на проектування відведення земельної ділянки площею 0,03 га втратили чинність є помилковими. Рішення виконкому визнається недійсним в установленому законом порядку Але цей помилковий висновок не вплинув на правильність вирішення спору.

Вищий господарський суд України не вбачає порушень у застосуванні ст.ст. 33,34 ГПК України (1798-12) в частині оцінки в якості доказів рішення Вінницької міськради від 21.06.2002р. № 52, рішення міськвиконкому № 1403 від 28.09.2002, які не враховують встановлені обставини справи, пов’язані із відсутністю погодження із відповідачем виділення земельної ділянки у розмірі 0,08 га.

Решта доводів касаційної скарги зводяться до посилання на обставини справи та необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів скаржника над іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного суду оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , тому до уваги не приймаються.

За таких обставин касаційна інстанція зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм спеціального законодавства, а саме ст.ст. 123,149,151 Земельного кодексу України (2768-14) .

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 ГПК України (1798-12) ,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Біос - Медіа” залишити без задоволення, рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 у справі № 8/307-05 - без змін.