ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.07.2005 Справа N 2-3/1922-2005
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів : Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну ПСП “ГВАРДІЄЦЬ”
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 року
у справі за позовом ПСП “ГВАРДІЄЦЬ”
до ВАТ “Сімферопольський райагрохім”
Про стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у листопаді 2004 року, приватне сільськогосподарське
підприємство “ГВАРДІЄЦЬ” звернулось до суду з позовом про
стягнення з ВАТ “Сімферопольський райагрохім” 45526,8 грн.
Позивач зазначав, що за умовами договору № 106 від 14.10.2003
року, по накладним № 384 від 25.10.2003 року та № 391 від
30.10.2003 року здійснив поставку відповідачу товару у 916
контейнерах загальна вартість яких 43 280 грн.
Проте, повернені відповідачем 22.12.2003 року окремі деталі для
600 контейнерів мали пошкодження та за висновком експертизи від
22.12.2003 року непридатні до використання за призначенням у
зв‘язку з чим позивач просив стягнути на його користь вартість
контейнерів та 2 246,80 грн. штрафу за порушення договірних
зобов‘язань..
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.03.2005року, залишеним без змін постановою Севастопольського
апеляційного господарського суду від 24.05.2005 року у
задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та
неправильне застосування судами норм матеріального і
процесуального права і просить рішення суду першої інстанції і
постанову апеляційного господарського суду скасувати, а у справі
постановити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю –доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги судова колегія вважає, що постановлені у справі судові
рішення підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи
на новий судовий розгляд, виходячи із наступного.
Постановляючи про відмову у позові суд першої інстанції і
апеляційний суд послались на недоведеність позивачем факту
пошкодження тари, яка у повному обсязі була отримана ним по акту
від 18.12.2003 року.
Проте повністю погодитись з наведеними судами мотивами відмови у
позові не можна, оскільки висновки суду зроблені без повного та
всебічного з‘ясування дійсних обставин справи та їх належної
правової оцінки.
За умовами договору № 106 від 14.10.2003 року позивач постачав
відповідачу товар у тарі, яка підлягала поверненню.
Передаючи відповідачу товар по накладних № 384 від 23.10.2003
року та № 391 від 30.10.2003 року, сторони визначили обсяги
тари, яка отримана відповідачем і підлягала поверненню та
зазначили ціну кожного контейнера у розмірі 50 грн.
Перепродавши по контракту № 108 від 15.10.2003 року отриманий
від позивача товар третій особі, відповідач став
вантажоотримувачем тари, яка поступила на його адресу у вагонах
9 21158654 та № 21088414.
За наслідками прийняття ним вантажу складено акт від 18.12.2003
року за участі представників сторін та перевізника.
Але у цьому акті не зазначається технічний стан контейнерів та
отримання його позивачем.
Технічний стан отриманих відповідачем контейнерів був визначений
шляхом експертних досліджень, які були проведені Торгово
–промисловою палатою Криму по заявці відповідача.
Наведені вище обставини посвідчують прийняття тари відповідачем
від вантажовідправника, визначення ним її якості і не містять у
собі даних про передачу тари позивачу, а тому висновки суду
першої інстанції і апеляційного суду про порушення позивачем
порядку прийняття тари та відсутність її вартості не можна
визнати обґрунтованими, а постановлені судові рішення законними.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно з‘ясувати дійсні обставини справи дати їм
належну правову оцінку і в залежності від встановленого
постановити законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.03.2005року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 24.05.2005 року скасувати, а справу
направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М. Борденюк
В.М. Харченко